«Бережи, милий Господи, тих, хто любить мене…»: презентація збірки поезій Олени Ольшанської «Лінії на долоні»

У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара відбулася творча зустріч з Оленою Ольшанською – поеткою, викладачкою та координаторкою проекту «Безкоштовні курси української мови у Запоріжжі». Вона є засновницею проекту «Літературна Штольня», працює у Запорізькій обласній бібліотеці для юнацтва. На її рахунку дві збірки поезій та каліграм.

Олена в нашому місті вже не вперше. У березні 2018 року вона презентувала слухачам курсів української мови в Херсоні свою першу поетичну збірку «Перепрошивка» (Чернівці, 2016). 

Сьогодні наша гостя із Запоріжжя представила другу збірку поезій – «Лінії на долоні». У передмові вона зазначила, що це не посібник з хіромантії та не підручник для провидців-початківців. Це вірші про тяглість поколінь, про пошуки дому й любові – про лінії, що поєднують нас одне з одним та відбиваються на наших долонях. 

Книга вийшла у запорізькому видавництві «Дике Поле» у 2018 році. Вона складається з трьох розділів, що мають назви «Лінія роду», «Лінія серця» та «Лінія життя», а також до неї увійшло оповідання «Зимогір'ївський чорт».

Збірка вирізняється високим рівнем майстерності представлених у ній поетичних текстів, глибинним змістом, поєднанням традицій класичної поетичної школи із сучасними засобами художнього самовираження. У ній – багато роздумів про життя, про важливість збереження зв’язку поколінь, про потребу мати підтримку свого роду. Багато поезій авторки присвячено любові – чистій, вірній, вічній, іноді страждальній, але такій важливій.

Присутнім на презентації книжки дуже пощастило, що вони могли почути авторське читання віршів. Бо це – особливо! Ви можете самі в цьому переконатися.
Авторське читання віршу на березі Дніпра:

Нашій гості бажаємо незгасного творчого горіння і народження нових поетичних шедеврів! І чекатимемо на презентацію чергової книжки!

Більше дізнатися про поетку та її творчість можна тут.

***

Молитва

Моє серце все стерпить, допоки мене береже
Притяжіння любові – маленьке солодке драже,
Що тримає сильніше, аніж притяжіння земне.
Бережи, милий Господи, тих, хто любить мене.

Милий Господи, дай-бо їм світла, тепла, доброти!
Хай їм буде не страшно, нехай буде легко іти,
Забери від них біль, цей великий залізний капкан,
Забери його, Господи, чуєш, і кинь в океан!

Витри сльози їм, Господи, хай не сумують вони,
Бо на вулиці літо, далеко іще до зими,
Та і взимку для радості дай, милий Господи, сил,
Бо попереду в кожного стільки життя і ще стільки краси!

Нехай милість Твоя до них, Господи, чуєш, вовік не мине!
Бережи, бережи повсякчас тих, хто любить мене!

                                                                                                   Олена Ольшанська.