Боротьба з корупцією – справа кожного

Боротьба з корупцією – справа кожного
(До Міжнародного дня боротьби з корупцією)

«… боротьба з корупцією, як і боротьба на фронті, –
це питання виживання нашої країни. Не більше і не менше.
Суспільство чітко усвідомлює, що і війна, і корупція
є однаково великими загрозами для держави…»
Артем Ситник

Щорічно 9 грудня з ініціативи Організації Об’єднаних Націй відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією.

Двадцять років тому, 9 грудня 2003 року, у мексиканському місті  Меріда відбулася політична конференція, на якій була підписана Конвенція ООН проти корупції.

Цей міжнародний договір передбачає заходи з запобігання корупції, покарання винних, а також механізми міжнародної співпраці в боротьбі з нею. Він зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем.

Спеціальний представник Генерального секретаря ООН Ханс Корелл, оголосивши про рішення заснувати Міжнародний день боротьби з корупцією, закликав представників більше ніж 100 країн підписати Конвенцію. І з тих самих пір вона є важливим інструментом міжнародного права для протидії корупції, «що завдає шкоди розвитку країн і представляє загрозу демократії і режиму правової держави».

Як відомо, корупція – це складне соціальне, економічне і політичне явище, яке, в тій чи іншій мірі, зачіпає всі країни, незалежно від рівня розвитку. Вона уповільнює економічний розвиток суспільства і підриває державні устої. Жодна з країн, жоден регіон, жодне суспільство не володіють імунітетом від корупції.

Визнання корупції як проблеми, що властива всім суспільствам, відбулося на міжнародному рівні саме з прийняттям Конвенції ООН проти корупції у 2003 р. Конвенцію ратифікували 180 держав, підписало наразі 140 країн. Конвенція набула чинності в грудні 2005 року після її ратифікації 30 країнами. Україна ратифікувала конвенцію 18 жовтня 2006 року.

Відповідно до Конвенції ООН проти корупції (2003) та Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію (1999), термін «корупція» означає зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях, в інтересах третіх осіб і груп, а також різні форми незаконного привласнення публічних коштів для приватного використання.

В Україні запобігання та протидії корупції регулюються відповідним базовим Законом "Про запобігання корупції", який розміщений на сайті Верховної Ради України.

Цей Закон визначає основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до Закону, під терміном "корупція" розуміється – використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою:

• одержання неправомірної вигоди;
• прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб;
• обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам – з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей.

У 2011 р. Україна приєдналася до глобальної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», спрямованої на подолання корупції, підвищення прозорості та підзвітності державного апарату, впровадження електронного урядування, залучення активних громадян до процесів управління тощо. Значним позитивним нововведенням політичного життя України стала налагоджена співпраця між органами державної влади і громадянським суспільством.

Корупція є загальновизнаною проблемою в Україні.  Тому підтримка та надання консультацій українському уряду у сфері боротьби з корупцією є важливим напрямом діяльності місії ЄС. Консультативна місія ЄС підтримала становлення Національного антикорупційного бюро України та продовжує надавати йому технічну допомогу.

Представники місії також були спостерігачами процесу відбору голови НАБУ та детективів бюро, забезпечуючи прозорість та неупередженість процесу. Місія прагне сприяти взаємодії урядових структур та громадянського суспільства в питаннях боротьби з корупцією, організовуючи круглі столи та семінари, що також дає можливість експертам місії ділитися європейським досвідом боротьби з корупцією. 

Антикорупційна реформа є двигуном загальних зусиль з реформування України. Місія закликає всі українські державні установи продовжити та посилити зусилля у боротьбі з корупцією і в найближчому майбутньому продемонструвати результати і досягнення у цій сфері. Місія підтверджує зобов’язання Європейського Союзу продовжувати підтримку антикорупційної реформи та щиру і безкомпромісну позицію проти корупції в Україні.

У жовтні 2014 року Верховна Рада України ухвалила низку законів щодо боротьби з корупцією, зокрема Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про Національне антикорупційне бюро», які заклали основи антикорупційної політики й законодавства.

Розв’язання проблеми корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави.

Незважаючи на війну і непрості умови роботи НАБУ і САП продовжують викривати корупцію, а ВАКС розглядати справи та ухвалювати вироки. Саме 9 грудня у Міжнародний день боротьби з корупцією варто згадати, що для корупції кордонів не існує. Тож світ має об’єднати зусилля для боротьби з нею.

Радимо почитати:

1. Антикорупційна політика та запобігання корупції в публічному управлінні. Київ. 2017. 191 с.
2. Боровик А. В. Міжнародні стандарти щодо кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення та їх запобігання. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Сер. Юридичні науки. 2020. № 31.2 ч. 3. С. 27-34.
3. Войтович І. І. Протидія корупції у сфері воєнної безпеки: монографія. Дніпро. 2020. 391 с.
4. Волошенко А. Системна корупція: основні різновиди та державні імперативи запобігання і протидії. Банківська справа. 2018. № 3/4. С. 49-59.
5. Іщук Я. В. Статистичний аналіз впливу корупції на інклюзивний розвиток держави. Формування ринкових відносин в Україні. 2020. № 3. С. 22-29. 
6. Кікалішвілі М. В. Стратегія й тактика протидії корупційній злочинності в Україні: монографія. Запоріжжя. 2020. 415 с.,
7. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text (дата звернення 02.12.2023)
8. Корупція як цивілізаційний феномен: причини та шляхи подолання: монографія. Ужгород. 2016. 199 с.
9. Костенко О. Корупція в Україні – загроза національній безпеці http://nbnews.com.ua/ru/blogs/130145/ (дата звернення 02.12.2023)
10. Кохан Г. В. Явище політичної корупції: теоретико-методологічний аналіз: монографія. К. 2013. 230 с.
11. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_101#Text (дата звернення 03.12.2023)
12. Курило Т. С. Адміністративно-правові засади протидії корупції в сфері здійснення нотаріальної діяльності в Україні. Київ. 2018. 175 с.,
13. Литвиненко В. І. Антикорупційне право. Київ. 2019. 238 с., 
14. Мельник М. Політична корупція: сутність, чинники, засоби. Національна безпека і оборона. 2009. Т. 111. № 7. С. 67–72.
15. Михайленко Д. Г. Протидія корупційним злочинам засобами кримінального права: концептуальні основи: монографія. Одеса. 2017. 581 с.
16. Науково-практичний коментар Закону України «Про запобігання корупції». Київ. 2018. 378 с.
17. Нонік В. В. Типологія корупційних відносин: державно-управлінський погляд http://www.investplan.com.ua/pdf/19_2018/21.pdf (дата звернення 03.12.2023)
18. Пархоменко-Куцевіл О. І. Міжнародний досвід виборності посад як основа формування кадрового потенціалу антикорупційних органів державної влади. Альманах міжнародного права. 2019. № 21. С. 13-20.
19. Пасєка О. Ф. Співвідношення понять «правопорушення, пов'язане з корупцією», «корупційне правопорушення» та «корупційний злочин». Право і суспільство. 2020. № 2 ч. 2. С. 197-203.
20. Предко М. Смислові контексти феномена «корупція». Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. 2020. № 23. С. 153-159.
21. Приходько А. А. Корупційний чинник як дистабілізаційний елемент на шляху до євроінтеграції. Право і суспільство. 2019. № 6 ч. 2. С. 54-60. 
22. Тімашов В. Типологія корупційних правопорушень в Україні http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2017/2/33.pdf (дата звернення 04.12.2023)
23. Угода про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_145#Text (дата звернення 04.12.2023)
24. Хайдарова І. О. Іноземний досвід правового регулювання адміністративних відносин антикорупційних судів. Право і суспільство. 2019. № 1. С. 118-124.
25. Шевченко М. В. Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) корупційних доходів публічними діячами: адміністративно-правовий аспект: монографія. Запоріжжя. 2020. 211 с. 
26. Шимон О. М. Обмеження та заборони як засоби запобігання адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, у діяльності державних службовців в Україні: монографія. Запоріжжя. 2020. 167 с. 

Підготувала Т. Федько