Форми популяризації книг сучасної української літератури в бібліотеці

Форми популяризації книг сучасної української літератури в бібліотеці

Сучасна українська література, як цілісна складова вітчизняної культури, відіграє важливу роль у вдосконаленні інтелектуального, естетичного, духовного, морально-етичного стану українського суспільства. Проте сучасна соціокультурна ситуація призвела до зниження читацької активності населення, особливо молоді, зокрема читання художньої літератури; створила комплекс проблем у вітчизняній книговидавничій галузі, поповнення інформаційно-ресурсної бази бібліотек.

Слід визнати, що сьогодні бібліотекареві складно рекомендувати сучасну українську книгу. З одного боку – багато нових імен, творів, залишаються непомітними, оскільки їх автори невідомі широкій читацькій аудиторії, з іншого – незрозуміла мода на вживання ненормативної лексики, надмірне захоплення сексуальними сценами іноді позбавляє бібліотекаря бажання самому читати такі книжки, не кажучи вже про те, щоб рекомендувати їх читачам. У той же час бібліотеки покликані позитивно впливати на естетичні смаки читачів, сприяти, щоб читання стало для них щоденною потребою; представляти панораму сучасної української літератури як невід’ємну частину національної культури, єдине суспільно-естетичне явище з певними загальними течіями, напрямками розвитку, лідерами, дебютантами, критиками.

Популяризація читання має на меті поширення в суспільстві позитивної думки про цей вид діяльності, залучення до нього представників різноманітних вікових категорій, особливо молоді, орієнтованої нині переважно на спілкування у віртуальному середовищі. Значущість промоцїї читання складно переоцінити: саме вона актуалізує потребу в книзі як носії інформації. Пропагування читання – один із найефективніших способів просування книжкової продукції як складової рекламної комунікації.

Розглянемо можливі форми пропагування сучасної української літератури в бібліотеці.

Книжкові виставки. Ведучи пошук інноваційних форм роботи з книгою, бібліотекарі мають враховувати, що 80% інформації людина сприймає за допомогою зору. Живе спостереження, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання. Наочність дозволяє підвищити якість навчання, результативність освоєння матеріалу. Недооцінювати принцип наочності в бібліотечній роботі не можна. Виходячи з цього, виставка, як форма бібліотечної роботи, покликана та здатна найкращим чином вирішувати не тільки інформаційні завдання, але й забезпечувати в комплексі досягнення мети діяльності бібліотеки в цілому. І недаремно саме книжкові виставки як форма популяризації читання мають довгу історію.

У книжкової виставки є свої переваги перед іншими формами роботи: навіть ті читачі, які не полюбляють самостійно шукати книжки у каталогах, обов’язково зупиняться біля добре, зі смаком оформленої виставки. Саме книжкові виставки створюють позитивний імідж бібліотеки. З метою привернення уваги користувчів бібліотеки до читання та полегшення пошуку необхідних видань в бібліотеці – новинок сучасної украаїнської літератури – можна оформити книжкові виставки, які викликають у читачів емоції, не залишають їх байдужими. Це можуть бути:

• виставка одного жанру «Фентезі – forever»;
• виставка-серпантин «Бібліогурманіка – апетитне читання»;
• виставка-рейтинг «Українське слово проситься до тебе: уподобання українських читачів».

З метою рекламування нових надходжень до бібліотеки можна використовувати такі теми книжкових виставок, як: «Гарний настрій з новинкою», «Книжкове безсоння – читаємо новинку», «Сам на сам з новою книгою», «Новий час – нові книги» тощо.
Інформуванню широкого загалу читачів про нових письменників може сприяти постійно діюча книжкова виставка «Міні-маркет сучасної української літератури».

Багато читачів у своєму виборі орієнтуються на авторів – переможців літературних премій та конкурсів. Тому можна представити переможців, лауреатів на виставці «Її величність українська Книга», де зібрати відгуки преси і літературознавців, висловлювання думок читачів, самих авторів. Одночасно з демонстрацією виставки можна провести інформаційну годину «Читай книжки, що стали подією», «Лауреати загальновідомих премій і конкурсів».  
Наблизити читачів до небуденних літературних явищ допоможуть виставки: однієї книги, книга, яку варто прочитати, виставки-персоналії, виставки-роздуми, виставки-реклами, постійно діюча тематична полиця «Український роман, прочитаний екраном».

Віртуальна виставка це – публічна демонстрація в мережі Інтернет за допомогою веб-технологій віртуальних, спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, це – необмежений у просторі і часі  захід, за допомогою якого бібліотека може розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо або відео зображення експонатів, що розкривають зміст виставки.

Використання в бібліотечній практиці віртуальних виставок дає змогу розв’язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема: забезпечення збереженості документів; оперативність організації виставки та можливість постійного її поповнення новими документами; представлення документів у потрібній кількості назв; необмеженість терміну експонування документів; можливість перегляду змісту окремих документів, зокрема збірників наукових праць, та ілюстрацій; розкриття змісту представленого видання за допомогою анотації; представлення документів, які відсутні у фондах цієї бібліотеки, але мають певне значення для розкриття заданої теми; можливість дистанційного перегляду виставки без відвідування бібліотеки у будь-який час (24 години на добу, 7 днів на тиждень).

Готуючи електронну виставку, потрібно керуватись тими ж принципами, що і при організації традиційних експозицій: відбір документів, визначення структури, компонування матеріалу, оформлення текстів та ілюстрацій. Щодо структури віртуальної виставки, вона, як і традиційна, повинна складатися із розділів, супроводжуватись цитатами, вступними статтями, ілюстративним матеріалом. Документ, представлений на електронній виставці, повинен мати: бібліографічний опис, анотацію, фото обкладинки документа, можна подати передмову і зміст книги.

Найбільш значущою буде та віртуальна виставка, яка включає: передмову (біографічну чи історичну довідку), складається з розділів і цитат, бібліографічного опису, анотації та фото обкладинок представлених документів. Приклад такої віртуальної виставки – «Письменники – лауреати літературного конкурсу «Коронація слова»», розміщена на сайті Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Як бачимо, віртуальні виставки стають невід'ємною складовою виставкової діяльності бібліотек. Такі експозиції можуть готуватися паралельно з традиційними книжковими виставками, або бути самостійною формою розкриття та популяризації фондів, вони є ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки, засобом реклами бібліотеки.

Сьогодні залишаються популярними в бібліотеках такі традиційні дискусійні методи соціокультурної діяльності, як обговорення, диспути, літературні суди. Але сьогодні вони можуть бути перенесені в площину віртуального простору. На фейсбуці, у блозі можна запропонувати обговорити ту чи іншу прочитану книжку і навіть підключити до її обговорення самого автора, які дуже цінують думки читачів і залюбки приєднують до друзів читачів своїх книжок.

Після перегляду кінофільмів читачі запитують у бібліотеках про книгу, за якою був знятий фільм. Щоб задовольнити читацький інтерес до книг, за якими зроблено екранізацію, можна організувати виставку однієї книги, або виставку книг автора, за творами якого знято фільм. І провести в бібліотеці читацько-глядацьку конференцію, під час якої обговорюється не лише проблематика літературного твору, а й переваги (або недоліки) екранізованого або театралізованого втілення.

Пожвавленню інтересу до читання сприяє рекламно-інформаційний метод – прем’єра. Вона відбувається по книзі, яка щойно вийшла з друку. Її проведення часто зв’язано із зацікавленістю автора в реалізації книги. Тому видавництво може виступати співорганізатором прем’єри книги. А, отже, участь в проведенні беруть автор книги, представники видавництва: ілюстратор – оформлювач книги, коректор, автор передмови, які розповідають історію створення книги від її задуму до виходу з друку. Прем’єра книги найбільш ефективна для рекомендації нової книги місцевих поетів, письменників або краєзнавчої спрямованості. А використовуючи комп’ютерну техніку, можна поєднати інформацію про нову книгу із сучасними технічними можливостями, що посилить емоційно-естетичний вплив на пробудження інтересу читачів до новинок. Під впливом телебачення в останні роки прем’єру почали називати презентацією (від слова «презент» – «дарунок»).

У бібліотечній практиці з'явився ще один метод – презентація прочитаних книг. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про прочитану книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора. «Почитай, не пожалкуєш!» – таку назву може мати подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги та авторського права.

Бесіда – це найбільш поширена форма індивідуальної роботи з користувачами. Вона може мати різний характер (про рекомендовану книгу, прочитану книгу, про нові надходження, щодо користування каталогами тощо).
Найчастіше бесіда проводиться експромтом залежно від ситуації, імпровізовано, методом діалогу. Тому бібліотекар має зважати на зміну настрою учасників і використовувати короткі, але інформативні фрази, що дозволяють виявити, отримати, передати у мінімум часу максимум інформації.

Широкій поінформованості читачів сприятимуть Дні інформації, Дні фахівця «Читати, говорити про літературу, жити літературою», Дні нової книги, конкурси на знання української літератури «Нові імена в сучасній художній літературі» тощо.

Цікавим може бути засідання «Літературної кав’ярні», на початку якого можна познайомити з «Книжковим меню» у формі огляду (від сніданку до вечері), а потім запропонувати гостям дегустацію «літературних страв».
Уже традиційними для багатьох бібліотек стали «дегустації» літературних новинок, як, наприклад, «55 смаколиків», «Для мам і тат, для школярів і малят», «Читайте з насолодою!», «Смачного читання!». Особливість такої форми роботи – новизна у назві, діалог бібліотекаря з користувачами і користувачів між собою, ігрові моменти, активна участь присутніх у проведенні заходу. Перегляди літератури «"Асорті" для дорослих», «"Десерт" для дітей», «Смаколики по-українськи», «Книжковий вінегрет» доповнюються інформаційними листками з біографіями письменників, критичними статтями, відгуками про книги.

Експрес-огляди та експрес-репортажі «Новинки "Коронації слова"», «"Делікатеси" від сучасних українських письменників чи видавництв», «Дитячі смаколики» допомагають присутнім зорієнтуватися в новинках, отримати поради чи рекомендації. Протягом цих заходів бібліотекарі чи волонтери проводять експрес-опитування, щоб наприкінці визначити «Екзотичну страву дня» (найкращу книгу). Учасники мають змогу знайти однодумців – прихильників улюблених жанрів чи письменників, обговорити нову книгу, зустріти літературних гурманів, поспілкуватися. Прикметно, що бажання спілкуватися не згасає і після обговорення книги – читачі продовжують зустрічатися на інших заходах.

Щоб зробити читачів активними помічниками в просуванні читання, можна запропонували їм написати відгуки про прочитані твори у портфоліо читацьких відгуків «Раджу прочитати».
Свою думку щодо прочитаних книг читачі висловлюють і на сторінках сайту чи блогу бібліотеки, який часто має назву «БібліоСмаколики». Відвідувачі блогу також мають можливість дізнатися про новинки бібліотеки, нові книги різних видавництв, залишити коментарі щодо проведених заходів, отримати інформацію про наступні заходи тощо.

Бібліографія залишається необхідним компонентом популяризації читання. Проте слід зауважити, що деякі традиційні форми популяризації книги можна замінити новими. Особливої популярності набувають малі форми бібліографічної роботи. Серед них: традиційні рекомендаційні списки, інформаційні закладки, листи-рекомендації, листок-сигнал, експрес-інформації, прес-години, як: «Улюблений автор читачів», «Увага! Новий роман», «Відкриваємо нове ім’я», «Авангард українського письменства» тощо.

Серед різноманітних форм бібліографічних посібників перевага віддається дайджесту, що дозволяє надавати користувачам розгорнуту інформацію про літературні явища. Коло явищ художньої літератури в сучасному суспільстві надзвичайно широке і різноманітне. Тому видання можуть бути представлені за такими серіями:

• Літературні премії року;
• Книгосвіт – визнання, лідери рейтингів, бестселери;
• Подія року – автор.

Регулярно знайомити користувачів бібліотек з новинками сучасного літературного життя, талановитими авторами й книгами, що одержали визнання читачів можна за допомогою інформаційно-бібліографічного посібника – «Літературні підсумки року».
Популярною формою популяризації сучасної книги є скайп-зустрічі.

Велика кількість блогерів розповідають про свої книжкові придбання, діляться враженнями та надихають інших на читання. Букблогер/буктубер (від англ. book – книга та tube – канал) – ведучі персональних літературних онлайн-відеоканалів. По  суті, це відеоогляди книг. Якщо говорити про класифікацію цього бібліографічного ресурсу, то його можна віднести до рекомендаційного.
Відеоогляди можуть бути індивідуальними (ведучий – одна людина) або колективними (декілька людей). Розповідаючи у своєму відео про книгу, важливо дати розширену версію анонса, але не видавати ключових моментів, вміти зацікавити і «змусити» читача прийти до бібліотеку і взяти представлену книгу.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара з 2016 року практикує дану форму роботи – підготовлено відеоогляди сучасної української літератури з тем «Короновані словом (книги, відзначені літературною премією «Коронація слова»)» та «Книги художньої літератури, відзначені міжнародними літературними преміями», «Огляд найкращих перекладних видань художньої літератури 2016 року», «Про українські книги, відзначені в міжнародних рейтингах та нагороджені міжнародними преміями», «Що читати влітку» тощо.

Соціальні мережі дозволяють спілкуватися з реальними і потенційними користувачами у звичному для них середовищі. Групи і сторінки дозволяють залучити користувачів до бібліотеки, достатньо швидко встановити неформальний контакт. Представництво бібліотеки в соціальній мережі дає чудову нагоду миттєво повідомити широкому загалу про нові видання, конкурси чи інші заходи і розповсюдити цю інформацію далі. Можна оперативно дізнатися думку користувачів з певного приводу, виявити їх побажання та вподобання.

Групи створені для тих, хто бажає спілкуватися з друзями з конкретного приводу або хоче висловити свою думку. Наприклад, бібліотека створює свою групу і запрошує своїх прихильників для обговорення цікавих тем, зокрема новинок сучасної української художньої літератури. Сьогодні таких груп у мережі Фейсбук нараховується безліч.
Необхідно також пам’ятати, що соціальна мережа створена не для реклами, а для спілкування. Хороші відгуки та дописи друзів на стіні вашої сторінки – краще будь-якої реклами для вашої книгозбірні.

Для популяризації читання ХОУНБ ім. Олеся Гончара активно використовує віртуальний простір. Так, бібліотека має власний сайт та велику кількість віртуальних проектів. Один із них, що має назву «Віртуальний бібліограф», містить цікаві розділі, присвячені популяризації новинок української художньої літератури, зокрема «Читай по-українськи», Бібліографічні огляди», «Знайомтесь: новинка» тощо. Нещодавно запрацював новий проект «Літературні смаколики», що спонукає усіх охочих ділитися прочитаними книжками.

Останні роки бібліотекарі ХОУНБ ім. Олеся Гончара створюють буктрейлери. Зокрема, створено буктейлери на книги З. Луценко «Необдумана Міловиця», М. Кідрука «Навіжені», Я. Яроша «Кровна мста», С. Талан «Коли ти поруч», О. Печорної «Грішниця», І. Роздобудько «Все, що я хотіла сьогодні», В. Кожелянка «Лженострадамус» тощо.
Отже, плекати кваліфікованого читача, виховувати його читацьку культуру – любов до книги, сукупність знань, умінь та почуттів, які дозволяють йому повноцінно й самостійно сприймати та засвоювати прочитане – сьогодні надто складне завдання.

Для цього необхідно швидко реагувати на зміни у сучасному мінливому світі, проявляти гнучкість, креатив, вміти активно використовувати сучасні інформаційні технології та вкладати частинку своєї душі у таку нелегку, але важливу справу.
Використовуючи можливості медіа-ресурсів та доступу до Інтернет можна організувати пошукові веб-експедиції «Розшукується модна книга», відео-паради «Подивився прочитай» (розмова про екранізацію літературних творів) тощо.

Підтримці позитивного іміджу бібліотеки сприятимуть:
- рекламні виступи на телебаченні та радіо;
- огляди на радіо та в мережі інтернет «Книжкові події року» або цикл радіооглядів «Гаряча кава з книжкою» – огляди книжкових новинок у місцевій пресі.

Популяризація сучасної української літератури – це проблема не лише бібіотек. Вона є загальнодержавною. У цьому напрямі важливо вирішити дві проблеми. Перша – реалізація унікального бібліографічного проекту (покажчика), що допоможе усебічно розкрити розвиток української прози, драматургії і поезії XX і початку XXI століття (радянський період і роки незалежності). Друга – створення цифрової бібліотеки творів українських письменників.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амеліна Є. Інноваційні послуги сучасних українських бібліотек / Є. Амеліна, В. Пілярчук // Біблітечна планета. – 2012. – № 1. – С. 14 – 19.
2. Бейліс Л. Важливі аспекти популяризації української літератури як складової соціокультурної діяльності бібліотек / Л. Бейліс // Бібліотечна планета. – 2009. – № 4. – С. 8 – 11.
3. Беймук Н. Художня література як засіб індивідуальної роботи з користувачами / Бібліотека в освітньому просторі. Проблеми читання художньої літератури та її популяризація у бібліотеці вишу: інформ. бюл. для працівників бібліотек ВНЗ / гол. ред. О.Б. Айвазян. – Хмельницький : ХНУ, 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.khnu.km.ua/about_library/metodob/Buleten13/buleten13.htm#bei
4. Беляева Н. Традиции и инновации в выставочной работе / Н. Беляева // Бібліотечний форум України. – 2011. – № 4. – С. 20 – 22.
5. Бессараб А. Соціально-комунікаційні технології формування інтересу до української книги за кордоном // Вісник Книжкової Палати. – 2016. – № 9. – С. 11 – 13.
6. Бібліотека – територія читання: метод. посіб. / уклад. І. А. Пилипенко. – Донецьк : Сх. вид. дім, 2009. – 33 с.
7. Бібліотекар як учасник процесу читання та його популяризатор / Нац. парлам. б-ка України, держ. закл; [уклад. М.Талалаєвська; відп. ред. І.Цуріна]. – Київ: НПБУ, 2016. – 43 с.
8. Бібліотеки, видавці та підтримка читання в глобальному інформаційному суспільстві: VI Всеукр. наук.-практ. конф. “Бібліотека і книга в контексті часу”, 22 трав. 2012 р., НПБУ, м.Київ /Нац. парлам. б-ка України; [упоряд.: С.Басенко, З.Савіна] . – Київ: НПБУ, [2013]. – 137 с.
9. Бібліотечні акції: корисно, цікаво, актуально: методичні поради / Надвірнянська ЦРБ; уклад. М. Кушнерчук. – Надвірна, 2015. – 17 с.
10. Бібліотечні блоги та сторінки в соціальних мережах (інформаційний дайджест) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rdobd.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=231:-doc&catid=56:2010-08-30 – Назва з екрана.
11. Булах Т. Д. Заходи з популяризації читання: загальна характеристика / Т. Д. Булах // Вісник Книжкової палати. – 2016. – № 2. – С. 46 – 48.
12. Булах Т. Д. Підтримка читання як запорука розвитку книжкового бізнесу: сучасний вітчизняний та зарубіжний досвід / Т. Д. Булах // Вісник Львівського ун-ту. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. – 2014. – Вип. 8. –  С. 312 – 317.
13. Вимоги часу – нові форми роботи: метод. рекомендації [Електронний ресурс]. – Хмельницький, 2013. – Режим доступу: http://ru.calameo.com/read/0031951147f232b5c4d0d. – Назва з екрана.
14. Від традицій до інновацій: сучасні моделі книжкових виставок: метод. реком. / Хмельниц. ОУНБ ім. М.Островського. – Хмельницький, 2013. – 24 с.
15. Віжічаніна Л. М. Сучасна українська художня література: огляд // Творча майстерня: зб. метод. матеріалів. – Херсон : ХОУНБГ, 2003 – Вип. 10 / відп. ред. Л. І. Зелена. – 2011. – 68 с.
16. Вулична акція «Читати – це модно!» [Електронний ресурс] / Бібліотека ім. Лесі Українки, м. Київ. – Електрон. текст. – Режим доступу: bibliote4nyi-autoban. Bloqstot.com. – Назва з екрану.
17. Заходи бібліотек з популяризації читання [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://ua.convdocs.org/docs/index-85183.html?page=2. – Назва з екрана.
18. Інноваційна діяльність у бібліотеках [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zounb.zp.ua/node/1094. – Назва з екрана.
19. Коваль Т. М. Читач універсальної бібліотеки в системі бібліотечно-інформаційних послуг /Т. М. Коваль // Бібліотечний вісник. – 2003. – № 2. – С. 20 – 23.
20. Ковальчук В. Як читати? / В. Ковальчук // Просвіта. – 1936. – квітень (ч. 1). – С. 10.
21. Ковальчук С. Сучасні форми роботи в бібліотеках: (інформація до словника успішного бібліотекаря) / с. Ковальчук // Бібліотечна планета. – 2014. – № 4. – С. 14 – 17.
22. Косачова О. Буктрейлер як ефективний медіаресурс сучасної бібліотеки / Ольга Косачова // Вісник книжкової палати. – 2014. – № 10. – С. 1 – 4. 
23. Кравченко С. В. Концептуальні засади роботи з молоддю в контексті побудови сучасної моделі розвитку публічної бібліотеки (аналітичний огляд-консультація) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slideshare.net/yunilibr/ss-40679923. – Назва з екрана.
24. Левченко Н. І. Акція – як засіб залучення до читання та підвищення іміджу бібліотек / Олександрійська центральна районна бібліотека ім. Д. 1. Чижевського. – Режим доступу: https://sites.google.com/site/ocrb33/metodicna-storinka/akcia-ak- zasib-zalucenna-do-citanna-ta-pidvisenna-imidzu-bibliotek. – Назва з екрана.
25. Мельниченко А. Реклама та РR як засоби популяризації української книги // А. Мельниченко, А. Киричок // Вісник Книжкової Палати. – 2014. – № 11. – С. 44 – 45.
26. Можливості бібліотеки щодо просування читання у молодіжне середовище: сучасний підхід (Методичні рекомендації) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unalib.ks.ua/files/unalib/File/professionals/metod_porad.pdf. – Назва з екрана.
27. Московець Л. Відроджуємо смак до читання / Л. Московець // Бібліотечна планета. – 2012. – № 1. – С. 11 – 12.
28. Настояща Л. Активні форми роботи з читачами / Л. Настояща // Бібліотечна планета. – 2006. – № 4. – С. 31.
29. Романюк О. І. «Українське слово проситься до тебе…» : методичні поради бібліотекарю на допомогу популяризації сучасної української літератури / О. І. Романюк, А. М. Кравченко // Шкільна бібліотека. – 2007. – № 17. – С. 10 – 13.
30. Сучасна українська література: поради бібліотекарю / КЗ «ОУНБ імені Тараса Шевченка»; підгот. Р.П. Круценко, Черкаси, 2010. – 16 с.
31. Сучасний літературний процес: імена та тенденції: аналітично-інформаційне видання / Сумська обл. універс. наук. б-ка; уклад. С. В. Сагайдак, Г. П. Кашуба. – Суми, 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ounb.sumy.ua/publish/2009/lit.doc 
32. Сучасний читач і бібліотека: збірник матеріалів круглого столу, 15 – 18 верес. 2008 р., м. Сімферополь. – К. : ДЗ «Нац. парлам. б-ка України», 2008. – 109 с.
33. Трачук Л. Бібліотечний блог як прояв концепції «Бібліотека 2.0» / Л. Трачук // Вісник Книжкової палати. – 2012. – № 9. – С. 22 – 24.
34. Туровська Л. Електронна виставка як комунікаційна модель діяльності наукової бібліотеки / Л. Туровська, І. Смоляр // Вісник Книжкової Палати. – 2015. – № 3. – С. 29 – 31.
35. Форми і методи роботи з читачами: як привернути увагу до бібліотеки : метод. рек. / уклад. М. І. Мельник, Н. С. Головко, О. В. Горбенко ; відп. за вип. Н. М. Кравчук. – Вінниця, 2015. – 20 с. – (Серія «На допомогу бібліотечному фахівцю»).
36. Чепелєва Н. В. Читання як чинник інтелектуального розвитку особистості / Наталя Василівна Чепелєва, Людмила Пилипівна Яковенко //Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. / Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Київ: [б.в.], 2009. – Т. 8: Психологічна теорія і технологія навчання, вип. 6. – С. 299 – 308.
37. Читай книги, що стали подією! [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://unalib.ks.ua/delivery-desk-virtual-exhibition.htm. – Назва з екрана.

Підготувала: головний бібліограф ХОУНБ імені Олеся Гончара
Лілія Віжічаніна