Виразна інтонація поезії Володимира Ільїна
Український науковець, поет, перекладач Володимир Георгійович Ільїн народився 23 травня 1939 в місті Чернігів. Його батьки працювали на військовому заводі в Києві, грошей на їжу не завжди вистачало, і хлопця поспіль 10 років відправляли на все літо відпочивати в один із ірпінських санаторіїв. З Ірпенем пов’язані найкращі моменти його дитинства. Місто відіграло неабияку роль у житті Володимира. Тут у нього з’явилися нові друзі. Наприклад, під час очікування електрички на пероні він познайомився з Нілою Висоцькою, майбутньою письменницею. В. Ільїн вважав Ірпінь своєю Батьківщиною.
У 1961 році Володимир закінчив хіміко-технологічний факультет Київського політехнічного інституту за спеціальністю «технологія силікатів». Одержав диплом інженера-хіміка. Був ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Володимир Георгійович фізико-хімік, доктор хімічних наук (1992), професор (1997), Заслужений діяч науки і техніки України (1997). Завідувач відділу Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України (1993-2015). Співавтор більш як 230 наукових статей, 40 авторських свідоцтв і патентів.
Вчений досліджував структуроутворення, фізико-хімічні властивості кремнезему, силікатів, синтетичних і природних цеолітів, інших цеолітоподібних сорбентів (зокрема фосфатів і германатів), мікро- та мезопористих молекулярних сит на основі оксидів кремнію, алюмінію, титану, цирконію тощо; явища сорбційної (іонообмінної) пам'яті, катіонної і темплатної специфічності в процесах гідротермального структуроутворення і модифікування молекулярних сит, ізоморфізму, солюбілізації, цеолітного каталізу, матричної карбонізації.
Талановитий вчений був і талановитим письменником. Він жив у багатьох містах України – Чернігові, Києві, Чорнобилі, Прип’яті, а також у Росії. Володимир Георгійович писав прозу, в тому числі казки, та лірику українською і російською мовами.
Він автор поетичних книг, закрема збірок лірики «Подстрочники» (2000), «Альтернативы» (2001), «Мне бы видеть себя твоими глазами…» (2003), «Пуща прекраснодушная» (2005), «Нерозв’язані звуки» (2008), «Пошукові роботи. Тривірші» (2008), «Нерозв'язані звуки. Тривірші» (2008), «Книга семи расстиший» (2010), «Окремини душі» (2012), «Епідемія самотності» (2012), «Homo Karadagus» (2013), «На майдані Землі» (2014) – ця невеличка книжка складається з віршів, написаних під враженнями від революцій 2004 та 2013-2014 років. Читати далі.
