Коковський Франц Михайлович – правознавець, письменник, драматург, літературний критик, етнограф, перекладач (140 років від дня народження)

Коковський Франц Михайлович – правознавець, письменник, драматург, літературний критик, етнограф, перекладач
(140 років від дня народження)

Особистість Франца Коковського була значуща, впливова на оточення,
але мало осмислена у сьогоденні. А він був особистістю надзвичайно
багатогранною у творчих і дієвих проявах: юрист (адвокат),
але ще й поет, публіцист, письменник, етнограф, громадський діяч.
В. Парацій

17 березня 1885 р. у м. Бережанах народився Франц Коковський. Здобувши початкову освіту, з 1898 р. навчається в Бережанській гімназії. Після завершення, у 1906 р. вступає на філософський факультет Львівського університету, але за участь в студентській демонстрації проти полонізації вищих шкіл був відрахований вже після першого курсу. Продовжив навчання на правничому факультеті університету м. Грац (Австрія) та Чернівецького університету. Завершив правничу освіту на факультеті права Львівського університету (1910–1911).

Обов’язкову шестирічну практику кандидата в адвокати проходив у адвокатській канцелярії А. Чайковського в Бережанах, згодом працював у його канцелярії помічником адвоката. Від 1912 р. мешкав і працював адвокатом у містечку Козова (нині – Тернопільська область).

Світова війна застала Ф. Коковського в містечку Козова, де вів адвокатську практику. А коли східногалицькі землі опинилися під владою Польщі, Ф. Коковський переходить на державну службу адвоката в Бережанах, потім повітового судді в Підгайцях, а з 1928 р. – окружного судді в адміністративному центрі Лемківщини Сяноку.

У цей період Ф. Коковський публікує чимало статей правничого характеру з роз’ясненням кримінального, цивільного та податкового законодавства Польщі: «Карна відповідальність неповнолітніх», «Фальшиві свідки», «Договір про доживальщину», «Кара», «Правні приписи про вигоду та позичку», «Загублені та знайдені речі» тощо.

Питань приватного права стосується стаття Ф. Коковського «Як закон береже тайну», в якій містяться карні приписи. У цій праці автор пояснює, що закон оберігає таємницю (тайну) кожної людини в її особистих справах, які не стосуються публічного життя. Роз’яснюється механізм, за допомогою якого закон береже цю таємницю, наводяться діяння особи, що підпадають під поняття порушення таємниці. Також згадуються випадки, коли закон дозволяє іншій особі відкривати і читати чужі листи (що, зазвичай, є протиправним). У статті вказується санкція, якою карають за вчинення таких діянь. Йдеться також і про професії, зобов’язані зберігати таємницю, довірену їм в силу виконання службового обов’язку, крім цього, до правила подаються винятки.

У просвітянській літературі багато уваги приділено виконанню договорів. Законодавство в цій сфері виявилося досить динамічним, тому в журналі «Життя і знання» з’являлися статті, що характеризували нові закони.

Перша стаття, що стосувалася виконання зобов’язання, була написана Ф. Коковським під назвою «Як добитися відложення сплати довгів». У ній автор пояснює людям нормативно-правові акти, що дають рільникам змогу добитися пільги у тодішній скруті. Продовженням статті стала публікація під назвою «Пільги при судових екзекуціях», в якій йдеться про закон, прийнятий 7 березня 1932 р., щодо пільг у судових «екзекуціях», які ведуться проти рільників. Цей акт роз’яснюється, зокрема, розповідається про три види передбачених ним пільг.

Схожою є стаття «Новий закон про сплату боргів», яка стосується нового закону від 29 березня 1933 р. про пільги, щодо процентів та сплати боргів. У статті пояснюється сфера дії цього закону і роз’яснюються пільги, які ним надаються.

Траплялися випадки, коли боржники, щоб уникнути сплати боргів, роздаровували все своє майно близьким і родичам. У результаті виходило так, що у боржника немає майна, з якого можна було б у судовому порядку стягнути цей борг. Тому кредитори подавали позови проти тих осіб, яким майно було дароване. Щоб пояснити людям норми закону, які врегульовують дане питання, було опубліковано статтю Ф. Коковського «Оспорювання правних діянь довжника».

Питанням про виконання зобов’язань за договором присвячено й статтю «Забезпечення правіжу» (в сучасному праві це називається забезпеченням позову). У ній розкривається поняття, обґрунтовується потреба, роз’яснюються правила «забезпечення правіжу».

Інших приватноправових питань, а саме способів набуття права власності, стосується стаття «Загублені та найдені речі». У ній розкривається поняття загубленої речі та розповідається про те, як має діяти особа, яка знайшла таку річ. Що відбувається у випадках, коли зголоситься власник, а коли ні. Наступне, про що йдеться в статті, – знайдення скарбу. Все, про що йшлося, стосується матеріального права.

У 1934 р. Ф. Коковський звільнений із посади судді за національно-патріотичну діяльність і підтримку партії «Українське національно-демократичне об’єднання». Він повернувся до Бережан, де працював адвокатом, отримав посаду судового радника, очолив філію «Сільського господаря», у 1936 році відкрив музей Андрія Чайковського. Був редактором газет «Зеркало», «Руська рада». Працюючи адвокатом, був захисником на багатьох політичних судових процесах, зокрема, захищав членів Організації українських націоналістів (ОУН) у Львові в 1937 p. 14 вересня 1939 р. разом з В. Бемком, В. Лоґушем та М. Степаняком захищав трьох молодих українців за звинуваченням у членстві в ОУН. Цей процес був останнім політичним процесом Польської держави в Бережанах проти українців-членів ОУН.

У 1930-х почався другий етап у творчості Франца Коковського. Він став відомим прозаїком, автором популярних оповідань, повістей, гуморесок, етнографічних нарисів. Видав п’єси «В ніч святого Миколая» (1937), «Дві сили» (1937), збірки прози: «Вчорашні дні: Веселі оповідання» (1931), «Людська вдячність» та інші оповідання» (1934), «За Україну» (1934), «Слідами забутих предків: Оповідання з минулого Лемківщини» (1935), «За землю: Лемківська повість» (1936), «Лемківська слава» (1937), «Юнацькі серця» (1938), «Читальня помота: Образок з лемківського життя» (1938).

Для прози і публіцистики Ф. Коковського провідною стала ще одна актуальна тема – стрілецька. Опублікував кілька книжок про подвиги січовиків у битвах проти більшовицько-денікінських армій, збирав документальні матеріали, спогади про історію січового стрілецтва і надрукував чимало статей на цю тему.

Ще одна яскрава грань творчої біографії – це численні дослідження з етнографії, діалектології і топоніміки лемків, а також літературно-критичні статті про творчість своїх сучасників: «Пам’ятки старовини на Лемківщині», «З лемківського говору», «Історія села Карликова», «Назви сіл у Сяніччині в 15 ст.», «Старі церкви Лемківщини», «Писанки на Лемківщині», «Стара лемківська коляда», «Історія культурного руху на Лемківщині», «Східними межами Лемківщини» тощо.

Прихід більшовиків у вересні 1939 року застав Франца Коковського в Бережанах за підготовкою повісті з лемківського життя «Марія». У ніч з 23 на 24 грудня 1939 року Франца Коковського разом із сином Степаном та іншими діячами Бережанщини заарештували.

Франц Коковський помер 9 вересня 1940 р. у тернопільській тюрмі, місце поховання невідоме. Реабілітований посмертно 14 квітня 1989 р. На честь Франца Коковського названа вулиця в Бережанах.

На згадку про його участь як захисника в останньому політичному процесі Польської держави в Бережанах проти українців-членів ОУН відкрито меморіальну таблицю з таким написом: «У цьому будинку суду в Бережанах відбувся 14.ІХ.1939 p.: останній політичний процес Польської держави.

Твори Ф. Коковського:

1. Вірші / Ф. Коковський // Молода муза. – Київ, 1989. – С. 256–259.
2. Даровизна та її вимоги / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 9. – С. 249–250. 
3. Договір про доживальщину / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1936. – Ч. 2. – С. 75–77.
4. Забезпечення правіжу / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 2. – С. 40.
5. Загублені та найдені речі / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 6. – С. 172–173.
6. Із «осінньої симфонії». До… Куйся, щастя! І я візьму в руки величезний молот. Високі, счорнілі, небілені стіни : вірші / Ф. Коковський // Українська муза: поетична антологія. – Київ, 1908. – Вип. 10. – С. 1041–1042.
7. Кара / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 12. – С. 349.
8. Карна відповідальність малолітних / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1936. – Ч. 9 – С. 299.
9. Лісові та польові шкоди / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1937. – Ч. 7–8. – С. 220.
10. Новий закон про сплату боргів / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 5. – С. 138–139.
11. Пільги при судових екзикуціях / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 4. – С. 107–108.
12. Правні приписи про вигоду та позичку / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1936. – Ч. 1. – С. 25–26.
13. Речі вільні від екзикуції / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 12. – С. 343–345.
14. Фальшиві свідки / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1937. – Ч. 20. – С. 265.
15. Фрагмент. Чи знаєш? Спіть, хлопці, спіть! : вірші / Ф. Коковський // Тернопіль: Тернопільщина літературна. – Тернопіль, 1991. – Дод. 4. Вип. 2. Ч. 1. – С. 24–25.
16. Як добитися відложення сплати довгів / Ф. Коковський // Життя і знання. – 1933. – Ч. 3. – С. 80.

Література про нього:

1. Віконська І. Письменник, журналіст, етнограф, мовознавець / І. Віконська // Вільне життя. – 2010. – 24 верес. – С. 8.
2. Гуцал П. Коковський Франц Михайлович – правник, письменник, драматург, літературний критик, етнограф, перекладач / П. Гуцал, Я. Мазурак, Б. Пиндус // Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. К–О. – С. 134–135.
3. Зінчук Л. Франц Коковський: трагічна доля таланту / Л. Зінчук // Бережанська гімназія. Сторінки історії: ювілейна книга. – Бережани; Тернопіль, 2007. – С. 368–370.
4. Коковський Франц Михайлович (1885-1940) – український письменник, журналіст, перекладач, етнограф // Українська літературна енциклопедія. – Київ, 1990. – Т. 2. – С. 524.
5. Коковський Франц Михайлович // Бережанщина літературна: біогр. довід. / Я. Мазурак. – Бережани; Тернопіль : Вектор, 2014. – С. 69–71. 
6. Лизанчук В. «Остання молитва» повертає в Україну забуте ім’я письменника / В. Лизанчук // Літературна Україна. – 2000. – 9 лист. – С. 10.
7. Мазурак Я. Коковський Ф. (псевд. Богдан Левченко, Ф. Кок, Франц Михайлів, Елепідон) – письменник, перекладач, мовознавець, етнограф, журналіст, юрист / Я. Мазурак // Літературна Бережанщина: біограф. довідник. – Бережани, 2000. – С. 56–57.
8. Медведик П. Письменник, журналіст, етнограф / П. Медведик // Храм книги : літопис Бережанського регіон. центру книги. – Бережани, 1994. – С. 121–122.
9. Міщенко В. В. Коковський Франц / В. В. Міщенко // Адвокатура Тернопільщини : історико-біограф. нарис. – Тернопіль, 2007. – С. 118–119.
10. Нечиталюк М. Забутий письменник з Бережан: (Франц Коковський) / М. Нечитайлюк // Науковий збірник Українського Вільного Університету. – Львів – Мюнхен, 1993. – С. 151-159; Вільне життя. – 1996. – 27 верес. – С. 3.
11. Ониськів М. Невідомий нам Франц Коковський / М. Ониськів // Вільне життя. – 2010. – 22 груд. – С. 6.
12. Панчук І. Коковський Франц (псевд. – Франц Михайлів, Богдан Левченко, Еленідок та ін.; 2.07.1885–9.09.1940) / І. Панчук // Тернопільщина в іменах: довід. – Тернопіль, 2006. – С. 80.
13. Ступінський В. Франц Коковський і його лемківська повість «За землю» / В. Ступінський // Освітянин. – 1997. – № 2. – С. 242–245.
14. Хома В. Український патріот / В. Хома // Вільне життя. – 2003. – 27 верес. – С. 3.
15. Хома В. Франц Коковський / В. Хома // Вільне життя. – 1991. – 31 серп. – С. 3.
16. Хома В. Франц Коковський. Український письменник, журналіст, перекладач, етнограф, мовознавець, літературознавець // Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. – Тернопіль, 2003. – С. 37–38.
17. Чайківська Я. Відновлено історичну пам’ять про Франца Коковського / Я. Чайківська // Тернопіль вечірній. – 2010. – 15 груд. – С. 5.

Підготувала Т. Федько