Головна Новини Любов Хавкіна: у витоків українського бібліотекознавства

Любов Хавкіна: у витоків українського бібліотекознавства

11.04.2021 16:40

«Книга – суть і організм бібліотеки».
Л.Б. Хавкіна

12 квітня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Любові Борисівни Хавкіної – видатного бібліотекознавця, бібліографа, доктора педагогічних наук. Її увагу привертали практично всі аспекти бібліотечної діяльності: досліджувала загальнотеоретичні проблеми, розробляла конкретно-бібліотекознавчі питання типології бібліотек, їх функцій, перспектив розвитку, бібліотечного законодавства, підготовки бібліотечних кадрів та ін. Значним внеском Л.Хавкіної в історію бібліотекознавства були статті й нариси біографічного характеру про видатних діячів вітчизняного бібліотекознавства: Х.Алчевську, Д.Багалія, І.Залуського, А.Калішевського та ін., а також про зарубіжних бібліотекознавців В.Гофмана, М.Дьюі, Й.Гете.

Любов Борисівна – одна з найавторитетніших і найяскравіших особистостей вітчизняного бібліотекознавства кінця XIX – початку XX ст. Після появи її робіт «Бібліотеки, їх організація і техніка» (1904, 1911), «Керівництво для невеликих бібліотек» (шість видань за період з 1911 по 1930 рр.), «Книга і бібліотека» (1918), «Керівництво для народних бібліотек» (1910), «Керівництво для невеликих і середніх бібліотек» (1930) та інших публікацій вона відразу і назавжди посіла гідне місце серед фундаторів вітчизняного бібліотекознавства загалом та бібліотечного фондознавства зокрема. Її публікації набули надзвичайно широкої популярності, стали чи не єдиними підручниками і посібниками з бібліотечної справи в дореволюційній Росії.

Особлива заслуга Л. Б. Хавкіної перед вітчизняним бібліотечним фондознавством і розвитком технології формування бібліотечного фонду полягає у введенні в практику роботи бібліотек розроблених нею для російської мови «Авторських таблиць» методом Кеттера (США) – двозначних (для невеликих бібліотек) і тризначних (для великих бібліотек). Використання таблиць значно прискорило розставляння книг на полицях. Таблиці витримали сотні перевидань і нині широко використовуються практично всіма країнами, що мають у своїй основі кирилицю. В Україні вони перекладені українською мовою й активно застосовуються в практичній роботі бібліотек. Розробила вона і варіант для латиниці, що розширило масштаби використання таблиць.

Любов Борисівна уважно стежила за станом бібліотечної справи за кордоном, відбирала найбільш цінні, на її погляд, матеріали й робила їх набутком бібліотечної громадськості. Розвитку цієї сторони діяльності Л. Хавкіної сприяло вільне володіння шістьма іноземними мовами, вивчення бібліотечної справи в багатьох зарубіжних країнах під час відряджень, особисті зв'язки з відомими діячами зарубіжного бібліотекознавства. Накопичений зарубіжний досвід вона намагалася використати в Україні.

Як відомо, на початку XX ст. саме бібліотека та її функції стають об'єктом серйозної уваги бібліотекознавців. Бібліотека на той час набуває значення необхідного прошарку у громадсько-політичному житті країни. Л. Хавкіна стверджує, що організація розгорнутої мережі бібліотек різних типів та видів є головним завданням нашої країни. Основною особливістю доцільно організованої бібліотеки, вважала вона, є те, що вона повинна давати відповідь на будь-яке запитання читача. Для цього бібліотека повинна мати енциклопедичний характер, охоплювати широке коло знань. Довгий час, підкреслювала Л. Хавкіна, головною метою бібліотек було лише накопичення книжкових багатств. Пізніше до цієї функції приєдналося бібліотечне обслуговування широких верств населення. Але й це є недостатнім. Сучасна бібліотека повинна не лише задовольняти існуючий попит читачів, а й викликати і стимулювати його. Не кожна колекція книг, відзначала Л. Хавкіна, може зватися бібліотекою. Державна бібліотека, що за характером є національною, повинна мати у своєму фонді все, що було написано і надруковано в країні, і якомога більше з того, що було видано в інших країнах. Академічні і наукові бібліотеки повинні збирати все, що тільки можливо придбати, незалежно від того, є книга сучасною чи ні.

Вказуючи на недоліки в організації та діяльності вітчизняних бібліотек (випадкове комплектування, неточність каталогів та ін.), Л. Хавкіна визначає головні їх причини: відсутність належного керівництва бібліотечною справою, чітко розробленого бібліотечного законодавства, а також недостатні зв'язки між бібліотеками, брак підготовленого персоналу. Вихід зі складного становища, в якому опинилися вітчизняні бібліотеки, Л. Хавкіна вбачала в реформі бібліотечного законодавства. Вона вважала, що бібліотечна діяльність повинна мати законодавче забезпечення, доводила необхідність розробки правових засад в організації бібліотечної справи.

Окрім питань щодо типології бібліотек, їх функцій та перспектив розвитку, проблем організації бібліотечної справи, Л. Хавкіна працювала над питанням підготовки бібліотечних кадрів. У 1904 році на 3-му з'їзді російських діячів із технічної та професійної освіти вона виступила з доповіддю "О профессиональной подготовке библиотекарей", де обґрунтувала проєкт організації бібліотечної освіти шляхом організації всеросійських бібліотечних курсів, а згодом – і постійного спеціального бібліотечного закладу. Пропозиції Л. Хавкіної щодо вищих навчальних закладів були реалізовані тільки в 20-ті роки XX ст.

Отже, досліджуючи питання щодо типології, функцій та завдань бібліотек, проблем підготовки бібліотечних кадрів, розробляючи організаційні засади бібліотечної справи, Л. Хавкіна звертала увагу держави та суспільства на найважливіші питання бібліотечного будівництва, від вдалого вирішення яких залежав економічний і культурний розвиток країни. Саме в цей період були закладені основи, що згодом стали предметом подальшої розробки бібліотекознавців.

Україна по праву може пишатися видатним бібліотекознавцем, громадським діячем, автором цінних наукових праць з бібліотечної справи Любов’ю Борисівною Хавкіною.


Більше про Л.Б. Хавкіну можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

  1. Бандилко Л. До питання діяльності Л. Б. Хавкіної як бібліотекознавця та фундатора бібліотечної справи // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 19/20. – С. 47–48.
  2. Басов С. А. Актуальное наследие. К 140-летию Л.Б. Хавкиной // Научные и технические библиотеки. – 2011. – № 11. – С. 50–60.
  3. Бібліотекознавець Любов Борисiвна Хавкiна: творча спадщина i сучаснiсть : матерiали наук. конф., присвяч. 130-рiччю з дня народж. Л. Б. Хавкiної / упоряд. О. П. Кунич. – Х. : [б. и.], 2001. – 38 c.
  4. Григорьев Ю. В. Л. Б. Хавкина (1871-1949). – М. : Книга, 1973. – 124 с.
  5. Драган Р. Любов Хавкіна. Витоки українського бібліотекознавства // Вісник Книжкової палати. – 2000. – № 1. – С. 38–39.
  6. Капустіна Н. Визначний бібліотекознавецьУкраїни Любов Борисівна Хавкіна // Вісник Книжкової палати. – 2001. – № 3. – С. 36–38.
  7. Капустіна Н. Міжнародний проект "Бібліотекознавець Л. Б. Хавкіна поза часом і кордоном" // Бібліотечна планета. – 2018. – № 1. – С. 11–15.
  8. Касинец Э. "Американская тема" Л. Б. Хавкиной // Библиография. – 2008. – № 2. – С. 82–87.
  9. Перепеча А. Визначний бібліотекознавець України Любов Борисівна Хавкіна // Шільна бібілотека. – 2007. – № 7. – С. 2.
  10. Савченко С. С. Подвижниця бібліотечної справи : до 140-річчя від дня народження Л. Б. Хавкиной // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2011. – № 2. – С. 34–41.
  11. Хомякова И. Г. Все лучшее внедрить на родине стремилась Любовь Борисовна Хавкина / И. Г. Хомякова // Мир библиографии. – 2013. – № 1. – С. 50–56.

Інтернет-ресурси:

Каратыгина Т.Ф. Любовь Борисовна Хавкина (1871-1949 гг.): 125-летию со дня рождения, или Портрет через 47 лет

Кушнаренко Н. М. Л. Б. Хавкіна – класик вітчизняного бібліотечного фондознавства

Л. Б. Хавкіна – бібліографія публікацій про життя та діяльність

Любов Борисівна Хавкіна: Харківський період діяльності (1871-1918)

Календар подій

     12
3 4 5 6789
1011 12 13141516
17181920212223
24252627282930
31