Микола Бокаріус – творець вітчизняної судової медицини та криміналістики

Талановитий педагог, ерудований вчений, активний громадський діяч, чарівна людина – це далеко не всі характерні риси людської особистості, які належать Миколі Сергійовичу Бокаріусу. І ця людина є прикладом самовідданого служіння одній з найбільш складних галузей медицини – судової експертизи.

Микола Сергійович народився 28 червня 1869 року в місті Одесі в сім’ї викладача та вихователя Рішельєвської гімназії. У 1895 році він з відзнакою закінчив медичний факультет Імператорського Харківського університету та був обраний на посаду позаштатного ординатора факультетської хірургічної клініки, де займався патологоанатомічним та патогістологічним дослідженням клінічного матеріалу. 

У 1897 році М. С. Бокаріуса обирають на посаду помічника прозектора кафедри судової медицини медичного факультету Харківського університету, якою керував професор Феодосій Олексійович Патенко. У 1901 році Микола Сергійович стає прозектором кафедри, а у 1902 році при Московському університеті успішно захищає докторську дисертацію «Кристаллы Флоранса, их химическая природа и судебно-медицинское значение». У 1903 році М. С. Бокаріус обирається на посаду приват-доцента, а у 1910 році – на посаду завідувача вказаної кафедри, отримує вчене звання професора. Читати далі.