Проць Л. На захист бібліотек

                              Любов Проць

НА ЗАХИСТ БІБЛІОТЕК

Як відблиски далеких інквізицій
У танці смерті, цур тобі і пек, —
Зчорнілі мудрі книги яснолиці,
Що виганяють їх з бібліотек.
Книжки-безхатьки?
Що воно за диво
В наш божевільний двадцять перший вік?.
Вони відводять очі полохливо:
Таки із глузду з'їхав чоловік...
Кому ж ті зерна — чисті і добірні,
Що сяйвом в душу сипались згори?
...Той ключ — мов кляп у роті книгозбірні...
Без неї шлях один — в тартари...