Нерозгадані таємниці історії відкриває археологія

Як відомо, доба середньовіччя містить багато «білих плям». На території України пізнє Середньовіччя пов’язане з князівськими міжусобицями та монголо-татарським нашестям. У шкільних підручниках, наукових монографіях радянської доби ці події  зображають майже як геноцид населення, що проживав на українських землях. Та чи насправді це було саме так? І що про монголо-татарське нашестя говорять археологічні джерела? На це цікаве питання отримали відповідь члени клубу «КЛІО» на першому у цьому році засіданні. Завідувач археологічної лабораторії при ХДУ Сергій Нємцев – один з найулюбленіших доповідачів, детально та захоплююче розповів присутнім, про те, що археологічні артефакти не підтверджують картину тотального знищення монголо-татарами життя на українських землях. Тому що вони мали інше завдання... Сергій зауважив: «Донедавна монгольське завоювання середньовічної Русі сприймалось як надзвичайно руйнівне явище для її культури та населення. Сліди пожеж, колективні поховання на городищах, відхід мешканців з рядових поселень у XIII ст. сприймались, передовсім, як свідчення руйнувань, спричинених монголами. На сьогодні в археологічній науці накопичено дані, які дозволяють значно скорегувати погляд на роль та вплив монгольського фактору на давньоруську культуру. Сучасні хронологічні розробки дозволили з’ясувати складність однозначної прив’язки вищезазначених слідів руйнувань в містах та на поселеннях до монгольських походів. Виявлено, що міста які сприймались цілковито зруйнованими на покинутими, продовжували своє функціонування в другій половині XIII –  на початку XIV ст. (наприклад, Стара Рязань)».
Пропонуємо переглянути відео з засідання клубу.

Лаборант археологічної лабораторії, давній друг клубу, Ілона Самойленко продовжує: «Власне цю ситуацію спостерігаємо і на території Білозерського поселення античної доби (с. Дніпровське Білозерського р-ну Херсонської обл.). У 2015-2016 рр. археологічною експедицією Херсонського державного університету на цій пам’ятці виявлено системний культурний шар ХІІ-ХІІІ ст. Під час розкопок було виявлено дві напівземлянки (одну господарську та одну жилу) та декілька господарських ям, заповнених попелом та кухонним сміттям. Господарський об’єкт, зафіксований у 2015 р., можна пов’язати з металургійним виробництвом за залишками криць та шлаку. Датуючим матеріалом виступають залізні наконечники стріл, амфори та полив’яний посуд. Так, у жилій напівземлянці було знайдено цілу мисочку ХІІІ ст. Цікавими знахідками є гральні астрагали, фрагменти бронзових виробів, ф-т кам’яного ротаційного жорнова тощо».

Бажаєте дізнатися більше? Дивіться другу частину відео з засідання.

Чи маєте ви питання, пов’язані з історією нашого краю, України, світу?
Приходьте до нас у клуб!
Наступне засідання відбудеться 9 лютого 2017 року. Його тема –  «Життя повоєнної Німеччини за романом Томаса Бруссіга «Сонячна алея».  Це молодіжний роман про те, як цікаво боротися з дорослими приписами тоталітарного суспільства, як приємно слухати заборонену музику та мріяти подолати  Мур між Сходом і Заходом...
Буде дуже цікаво!