Письменники-фантасти, які передбачали розвиток науки в майбутньому

У 1898 році Марк Твен написав оповідання під назвою «З «Лондонської Таймс» за 1904 рік», в якому письменник згадує про телеелектроскопи - пристрої, які є частиною всесвітньої мережі передачі даних, що дозволяє практично миттєво встановлювати візуальний контакт зі співрозмовником, який перебуває в іншому куточку земної кулі, те, що ми зараз називаємо відеодзвінок. Головний герой оповідання - ув'язнений, засуджений до смертної кари за вбивство, вчинене ним під час гарячої суперечки про користь, яку може принести телеелектроскоп. В'язень користується пристроєм, щоб спостерігати за життям різних країн і народів, яке, як він вважає, йому більше ніколи не побачити. Однак, в останній момент перед стратою смертнику повідомляють, що його жертва жива...

У 1908 році Ніколо Тесла передбачив і детально описав роботу мобільних телефонів і мережі Інтернет. Ось що він писав: «...Коли проект буде завершено, бізнесмен з Нью-Йорка буде диктувати свої розпорядження, і вони одразу будуть з’являтися в його офісі у Лондоні чи будь-якому іншому місці. Він зможе зі свого робочого місця зателефонувати будь-якому абоненту на планеті, не змінюючи існуючого обладнання. Дешевий пристрій, за розміром не більше годинника, дозволить його власнику слухати на воді та суші музику, пісні, доповіді політиків та вчених, проповіді священників, які доставлятимуться на великі відстані. У такий же спосіб будь-яке зображення, символ, малюнок, текст можуть бути передані з одного місця в інше». Цей опис дуже нагадує сучасні девайси.

Едвард Морган Форстер, англійський письменник, теж більше ста років тому (у 1909 році) описав у повісті «Машина зупиняється» майбутнє суспільства, яке бачилося йому абсолютно безрадісним: «Світ змінився до невпізнання. На поверхні планети не залишилося жодної живої душі. Людство тепер живе під землею, в маленьких кімнатах-стільниках, напханих самими передовими досягненнями техніки. Все необхідне – під рукою, в буквальному сенсі. Люди отримали доступ до необмежених можливостей для спілкування один з одним. Варто натиснути на кнопку – і можна поговорити з ким завгодно зі своїх друзів, родичів, приятелів, з будь-якою людиною з будь-якої точки земної кулі. А особистого спілкування більше немає, таке явище просто зникло саме по собі. Більше немає потреби їхати до когось в гості чи взагалі зустрічатися особисто з іншими людьми! Чи це не щастя?» Звичайно, антиутопія Форстера гротескна, депресивна й похмура. Але ж не секрет, що Інтернет і соціальні мережі, хоч і спростили наше життя, віддалили нас один від одного.

Письменник-фантаст, вчений футуролог та винахідник Артур Кларк (1917-2008) у числі перших передбачив інформаційний характер суспільства майбутнього і детально простежив динаміку розвитку штучного інтелекту. Серед пророкувань Кларка, що здійснились: поява всесвітньої мережі, комп'ютерних ігор, планшетів, машинний переклад, розвиток атомної енергетики і автоматики, прогрес антибіотиків і ЕОМ, роботи по штучному розуму.

Хьюго Гернсбек, американський письменник і творець «Amazing Stories» - першого у світі журналу, присвяченого науковій фантастиці, на початку XX-го століття написав роман «Ральф 124°C41+». У ньому Хюьго Гернсбек розповідає про непрості стосунки вченого-винахідника Ральфа і дівчини Еліс 212В423, що живуть в XXVII-му столітті. Любовна лінія використовується тільки в якості двигуна сюжету. Основну ж увагу письменник приділяє дивам науково-технічного прогресу, які на його думку, повинні відбутися до того часу. Зокрема, Гернсбек описав цікаву технологію, яка сьогодні доступна всім власникам сучасних смартфонів. Персонажі роману активно використовують телефоти – прилади, що представляють собою екрани, через які можна в реальному часі отримувати і передавати відео. Це нагадує перcональні комп'ютери і сервіс Skype та смартфони з Viber. До речі, телефоти можуть ще й автоматично переводити різні мови – розробка цієї технології в даний час ведеться фахівцями Microsoft.