Поетичні афоризми з творів Івана Крилова в українських перекладах

Поетичні афоризми з творів Івана Крилова в українських перекладах

А Васька слуха та вминає
Вислів походить із байки "Кіт і кухар" (1812), у якій оповідається про те, як за час відсутності кухаря кіт Васька потяг зготовлену курку. Коли кухар повернувся і побачив, що кіт їсть курку, він, замість покарати, почав переконувати його, що так робити не можна, що це не гарно, що про нього піде погана слава і т.ін. А Васька все це слухав спокійно і продовжував доїдати курку:
А Васька слуха та вминає.
Тут слово за слово, і кухар красномовний
Ні краю ні кінця не міг дійти у слові!
А поки він галасував,
Кіт Васька все печене вклав!
(Переклад Михайла Старицького)
Вислів використовується мовою оригіналу й в українському перекладі, коли хочуть підкреслити, що марно умовляти кого-небудь у тих випадках, коли потрібні рішучі заходи, а не слова, що б умовляти безсовісних людей – надаремна витрата часу, бо вони не звертають ані найменшої уваги на всі присоромлювання, зауваження, дорікання, а продовжують робити щось погане.
Як бачите, такі люди готові прямо відстрілюватися від української мови. Оце ж на догоду таким і хочуть впровадити російську мову як офіційну. Догоджання їм, умовляння – марна річ. У них на це є своє: "А Васька слушает да ест".
(Д. Білоус. Навіть Бог нам не простить)
Про це і після революції вже сказано й написано немало, надіслано десятки звернень до влади з конкретними пропозиціями щодо зміни ситуації, а влада не реагує. А "Васька слушает, да ест".
(В. Гей. Відгодований "васька" на українському телебаченні)

Ай Моська! Дужа, знать, вона, Що бреше на слона.
Вислів походить із байки "Слон і Моська" (1808 р.). У байці собака Моська, побачивши, як вулицею ведуть слона, кидається на нього з несамовитим дзявкотінням. Сусідка Шавка намагається вгамувати Моську, але та пояснює їй головну причину свого нападу на велетенську тварину:
"Ат! – Моська їй відповідає, –
Та це мені і духу наддає,
Що зовсім я без бою
Стать можу забіякою лихою.
Хай пси говорять між собою:
"Ну й Моська! Дужа, знать, вона,
Що бреше на слона".
(Переклад Євгена Кротевича)
Вислів використовується щодо людей, які беруться критикувати або глузують із тих, хто перевершує їх масштабами своєї особистості чи діяльності, щодо людей, які самим протистоянням із кимсь розраховують здобути певний моральний авторитет, увагу й повагу суспільства.
Ось чому в низці публікацій останніх років донецький учений заперечує практично все, що хоч якось зв'язане з компаративістикою, а багатьох живих і покійних видатних представників цього наукового напряму (звичайно, перш за все українських) називає не інакше, як "дилетантами в науці", "пристосуванцями". Так і хочеться сказати словами І. Крилова: "Ай Моська! Знать, она сильна, что лает на слона!"
(Ф. Бацевич. Про "поглинання матриць мови", або Чи можна філософствувати і молитись українською?) Читати ще.