«Прийміть до серця свого» (до 900-річчя з історії написання «Повчання Володимира Мономаха»)
Скільки б не минуло часу, істина не перестає бути істиною. Змінюється світ, іншими стають люди, та деякі моральні цінності, особливо якщо в їх основі лежать християнські ідеї – не втрачають своєї актуальності.
Це можна сказати про відоме ось уже скільки століть «Повчання Володимира Мономаха дітям», яке побачило світ близько 1117 року. До нас пам'ятка дійшла в неповному вигляді в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» (1377 р.).
За жанром це зразок популярних в античній та середньовічній літературі повчань і водночас перша в давній українській літературі спроба життєписної розповіді.
«Повчання» адресоване не лише дітям самого князя Володимира, але й усім, хто його прочитає. Великий князь повчає дітей любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрими, трудитися, бути гуманними, чуйними до людей, поважати старших та жінок, жаліти дітей-сиріт. А ще – трудитися, адже праця запобігає появі в дітей лінощів і неробства.
Чимало уваги приділяє князь Володимир питанню норм і правил поведінки людини. Адже саме особиста поведінка дорослих у межах цих норм є критерієм вихованості і гідним прикладом для наслідування дітьми.
І сьогодні ці чесноти, закладені у «Повчанні», не втрачають своєї значущості. Саме тому у відділі наукової інформації та бібліографії організовано перегляд літератури «Як слід жити», присвячений вченню князя «Повчання Володимира Мономаха дітям», а також проведено відкрите інтегроване засідання клубів «КЛІО» та «Дивослово». На засіданні присутні більше дізналися про політичну діяльність князя, а також 
познайомилися з фрагментами тексту «Повчання»: аналізували моральні норми, якими закликав керуватися Мономах, досліджували фрагменти тексту, які є перекладом Святого Письма, визначали за текстом розпорядок дня князя.
Кожен присутній мав можливість поділитися своїми роздумами про те, що дізнався під час засідання. Наприкінці заходу створили неперевершений дуб з міцним корінням, що символізує споконвічні традиції українців, та чудовими осінніми листочками, на яких учасники клубу писали чесноти, які згадував у «Повчанні» Мономах, та які не втратили свого значення, наприклад: бути чесним, справедливим, поважати старших, батьків, дружину, бути гідною людиною та багато інших. Усі отримали листівочку зі словами з «Повчання».
Якщо ви бажаєте утвердитися в моральних принципах, виховувати своїх дітей на високих християнських цінностях, запрошуємо вас детальніше ознайомитися з тексом Повчання та літературою про автора та його діяльність.
«Прийміть до серця свого …»
- Перш за все, бога ради і душі своєї, майте страх божий в серці своєму і милостиню подавайте щедру, – бо то початок всякого добра. Якщо ж комусь не люба грамотиця ся, хай не насміхається, а так про неї скаже: на далекій путі та на санях сидячи, небилиць наговорив.
