"Проходимо ми... А час вічний...": 463-е засідання клубу "Кобзарь"

28 вересня після літніх канікул відбулося чергове 463-е засідання клубу «Кобзар». Дата ця примітна тим, що рівно 46 років тому цього дня відбулося офіційне відкриття клубу. Півстоліття – термін чималий, у «Кобзаря» вже є своя історія. Мінялися його «прописка», голови, форми роботи, склад; незмінним залишався тільки інтерес до книги. На засіданні були представлені дві новинки – книги Ємельянова М. А.«Иных уж нет, а те далече…» і В. А. Чернікова «Херсонский музей древностей. Сборник газетных статей и заметок. 1871-1928 гг.».
Перший голова клубу Михайло Андрійович Ємельянов приготував до цього дня приємний сюрприз. 12 серпня йому виповнилося 89 років. Залишається тільки дивуватися і захоплюватися життєвій силі цієї дивовижної людини. Останнє десятиліття, роздарувавши всі свої книжні та екслібрисні колекції музеям і бібліотекам міста, Михайло Андрійович активно зайнявся літературною творчістю. Одна за одною вийшло в світ декілька його книг: «Книги в моей жизни» (2005, 2008), спогади про художника Г. В. Курнакова «Незабываемые встречи» (2006), «Судьба коллекционера» (2006) – до 100-ліття з дня народження Л. Ширяєва, «40 лет служения книге» (2007) і «Херсонский городской клуб книголюбов «Кобзарь»: хроника работы 1966-2006 гг.» (2008). А потім – затишшя. І можливо, хтось подумав, що Ємельянов «списався». Але ні! Друзі та однодумці бібліофіла знали, що він працює над новою книгою. 15 вересня вона вийшла в світ.
На засіданні книгу М.А. Ємельянова презентував Заборніков Володимир Олександрович. «Иных уж нет, а те далече...» – це книга про бібліофілів, колекціонерів, книжників – людей, близьких Михайлу Андрійовичу по духу, з якими доля зв'язала його міцними узами. Вона вся проникнута любов'ю автора до людей, про яких він пише. «Иных уж нет, а те далече…» – це спогади про Абдалова В. Г., Білоусова В. О., Бистрова В. А., Боянжу М. Г., Голобородько Ю. К., Горлова М. І., Горностаєва Є. В ., Каганова І. Я., Коро Б. А., Курнакова Г. В., Масика В. І., Мухіна О. І., Наконечного П. П., Новикова А. І., Писанську В. Г., Степанова М. Д., Ширяєва Л. К., Юпатова О. І., Юрківського В. М.
За невеликим винятком, герої нарисів Ємельянова М. А. – херсонці. Деякі пішли з життя не так давно і багато їх ще пам'ятають. Але час невблаганний і сліди тих, що пішли, стають все менш і менш виразні в лабіринтах історії. А в якийсь момент єдиним носієм інформації про людину (наприклад, про Горлова Михайла Івановича), можливо, стане тільки книга Михайла Андрійовича Ємельянова «Иных уж нет, а те далече...». Можна тільки здогадуватися якими диваками здадуться її герої – цінителі і збирачі книжкових фоліантів – нашим нащадкам, що виросли і, можливо, навіть були «виховані» на електронній книзі. Але саме ці диваки і складали справжню інтелектуальну еліту Херсона другої половини XX століття.
Серед тих, хто «далече» – Щербакова І. С. (Росія) і Молоткова Г. М. (Німеччина). Обидві – споріднені Михайлу Андрійовичу душі – шанувальниці творчості О. С. Пушкіна, збирачі його книг. Херсонці і зараз пам'ятають концерти істинно народного театру «Голос», організованого Галиною Молотковою; твори улюблених всіма поетів і прозаїків в її чудовому виконанні.
Цікаві спогади Михайла Андрійовича про відомих бібліофілів нашого часу, з якими впродовж багатьох років він підтримує дружні зв'язки, – Бердичівського Я. І. (Німеччина), Манукяна В. У. (Росія), Ласунського О. Р. (Росія).
Безсумнівна перевага книги – рідкісні фотографії з архіву автора, які супроводжують статті.
У передмові до книги Михайло Андрійович висловив подяку всім, хто надав йому допомогу при підготовці цього видання, у тому числі – В. А. Чернікову. У книзі Ємельянова М. А. «Иных уж нет, а те далече...» він залишиться для всіх ще живим.
19 серпня 2012 року Володимира Андрійовича Чернікова не стало. Пішов з життя один з кращих краєзнавців Херсона. Людина, захоплена своєю справою, дійсний книжник, невтомний дослідник історії краю. Найточнішу характеристику йому дав херсонський поет А. Г. Бутузов в своєму дружньому поетичному шаржі:

Потомок донского казачества,
Медной пластики тонкий ценитель.
Биограф высокого качества,
Сильванского ангел-хранитель.
Поклонник пикассовой «Герники» -
Владимир Андреевич Черников.

Залишається тільки додати, що народився Володимир Андрійович 3.01.1939 р. в Свердловську (нині - Єкатеринбург). Закінчив фізико-математичне відділення Херсонського педагогічного інституту. Більше десяти років викладав в школі. Потім 22 роки працював інженером на напівпровідниковому заводі.
Багато хто знав В. А. Чернікова як активного члена міського клубу книголюбів «Кобзар», збирача ілюстрованої книжкової графіки, знавця православної дрібної пластики (міднолиті ікони, хрести, складні). А ще він автор численних краєзнавчих публікацій в місцевих періодичних виданнях і збірках («Летопись Причерноморья», «Константи», «Книжный майданчик» та ін.); біограф відомого збирача і знавця екслібриса С. А. Сільванського. Біобібліографічний покажчик «Сергей Сильванский - от Херсона до Москвы» (Херсон 2010), одним з авторів якого є В. А. Черніков, став переможцем регіонального конкурсу на краще бібліографічне видання 2010-2011 рр., оголошеного Одеською національною науковою бібліотекою ім. М. Горького.
Роботи В. А. Чернікова завжди відрізнялися скрупульозністю, точністю, трепетним відношенням до Його Величності Факту. Всі цифри, події, дати, які автор вводив в науковий обіг, завжди піддавалися ретельній перевірці, а праці відрізнялися повнотою і чіткою структурою. Він був на диво скромною, делікатною людиною. І пішов він тихо і непомітно, подарувавши на прощання херсонцям свою працю «Херсонский музей древностей. Сборник газетных статей и заметок. 1871-1928 гг.» (Херсон, 2012). Він працював над цією збіркою декілька років, а коли книга була вже «в роботі» у видавництві «Наддніпряночка», Володимир Андрійович був вже важко хворий, але все-таки він дочекався її виходу в світ і встиг подарувати близьким друзям екземпляри з дарчим написом.
Книгу «Херсонский музей древностей. Сборник газетных статей и заметок. 1871-1928 гг.» на засіданні клубу представила Ольга Василівна Лянсберг: «Ця книга народжувалася в надрах Херсонської обласної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара. День за днем впродовж декількох років бібліотечні працівники спостерігали одну і ту ж картину: приємний чоловік інтелігентної зовнішності оформляв замовлення на яке-небудь видання з фонду дореволюційної місцевої періодики і, отримавши важку підшивку газет, надовго схилявся над ними. Уважно проглядав кожну сторінку, дбайливо перегортав їх, щось вибирав, фотографував...
Результатом цієї кропіткої роботи стала книга, присвячена історії Херсонського краєзнавчого музею і музейній справі на Херсоні в цілому. За своєю формою вона представляє хронологічний літопис, складений на основі повних текстів статей з місцевої періодики кінця XIX - початку XX ст. Статей про формування музейних колекцій, про дивовижні археологічні знахідки, херсонські клади, дари музею, його меценатів і подвижників музейної справи в Херсоні. Завдяки такому чималому документальному матеріалу Читач зможе не тільки реально відчути дихання того часу, але і скласти свою особисту думку про засновника Херсонського музею старовини, родоначальника музейної справи на Херсонщині  Віктора Івановича Гошкевича.
Видання збірки газетних публікацій краєзнавчої тематики в такому обсязі - це перший досвід в історії книговидавництва в Херсоні. Враховуючи те, що все на цьому світі тлінно, а вже про газети вікової давності і говорити не доводиться, книга ця - цінний подарунок не тільки нам, але і нашим нащадкам. В рівній мірі вона буде цікава як допитливому школяру, так і досліднику-краєзнавцю, відкриваючи  для нього нові горизонти наукових пошуків».
По закінченню презентації багато з присутніх, які давно знали В. А. Чернікова, згадали його добрим словом. Пішов з життя книжник, що стояв у витоків клубу «Кобзар».