«Зробити вічним те, що так швидко вмирає...»: відбулося чергове, 503-тє, засідання міського клубу «Кобзар»

Відбулося чергове, 503-тє, засідання клубу «Кобзар».
Із доповіддю «Про мистецтво тлумачення тексту Біблії» виступив священик Юрій Хільчук. Учасники засідання були дуже раді знову бачити його в якості доповідача. Усі пам'ятають прекрасну ґрунтовну доповідь Юрія про англійського поета і громадського діяча Джона Мільтона, присвячену творчій біографії і безсмертному творінню поета – поемі «Втрачений рай», її перекладам та виданням. А потім Юрій вступив до Чернівецького національного університету ім. Юрія Федькевича на філософсько-теологічний факультет і на кілька років покинув Херсон. Але ось навчання закінчилося, і Юрій, вже як магістр богословських наук, знову серед нас. Тож не дивно, що для доповіді він вибрав тему, співзвучну своїм інтересам і духовним шуканням. Із текстом доповіді можна ознайомитися тут.
Слухачам було представлено кілька видань Біблії з особистої бібліотеки Замараєвих.

Другу частину засідання було присвячено презентації книги Людмили Соколюк «Михайло Жук: мистець-літератор» (Харків, 2018). Її підготувала і провела Владислава Дяченко – мистецтвознавець, заступник директора з наукової роботи Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка.

Ця монографія – перше ґрунтовне наукове дослідження, яке охоплює мистецьку та літературну творчостість Михайла Жука (1883-1964) – одного із засновників Української Академії мистецтв у 1917 році, універсала рідкісного типу, представника доби Розстріляного Відродження. Те, що встиг створити Михайло Жук, вражає яскравістю, кількістю, оригінальністю і різноманітністю технічного виконання. Найбільш плідними у творчому відношенні для нього були перші три десятиліття ХХ ст.

У книзі проаналізовано твори Майстра, до наукового обігу введено значну кількість невідомих раніше полотен художника, зазначено їх місцезнаходження. Серед них – дивовижна картина Михайла Жука «Казка», яка зберігається в Херсонському художньому музеї ім. О. Шовкуненка, а в краєзнавчому музеї – екслібрис художника. Цікавою була розповідь Владислави Дяченко про ці роботи Майстра, про те, як вони потрапили до фондів наших музеїв.

Особистість художника, літератора і кераміста для нас цікава ще й тим, що народився він на херсонській землі в містечку Каховка Таврійської губернії (тепер – Херсонська область). Жив у Києві, Кракові, Чернігові, з 1925 року і до кінця свого життя – в Одесі.

Одесити дбайливо зберігають пам'ять про художника, якого вважають своїм. У щоденниках Михайла Жука, які зберігаються в Одеському літературному музеї, сформульовано його творче кредо: «Зробити вічним те, що так швидко вмирає, і дати зразок душі, яка зросла серед красот природи, напоєна її чарами. Навчити сумувати за красою, навчити лагідності людину...».
Засідання клубу закінчилося чаюванням і обговоренням планів на рік.