Секрет тиші від Олександра Бутузова

Можу сказати по секрету, що стосовно питання про роль і місце бібліотек в нашому житті я дотримуюся досить консервативних поглядів. Наприклад, вважаю, що бібліотека не повинна прагнути замінити собою зниклі останнім часом Будинки культури, ставши майданчиком для проведення різних шоу, що не мають ніякого відношення до книги.
КНИГА – ось об'єкт, навколо якого повинна будуватися вся масова робота бібліотек. Це повинна бути активна робота з просування книги, читання, розвитку читацької культури. Благо, останнім часом з'явилося багато нових цікавих форм популяризації книги: бієнале книжкова, бібліо-шоу, буктрейлер; літературні аукціони, бали, кафе, круїзи та ін. Такі нестандартні заходи орієнтовані у першу чергу на молодь. Читання більшої частини цієї категорії читачів носить діловий утилітарний характер; перевага ж віддається видовищним і масмедійним формам проведення дозвілля поза бібліотекою. Тому проведення дійсно цікавих для молоді бібліотечних заходів – завдання досить складне. Але тільки таким шляхом бібліотека зможе впливати на смаки й уподобання своїх читачів, зберегти книгу та читання як найважливіший засіб інтелектуального, творчого і духовного розвитку особистості.

Нещодавно до нас звернулася бібліотекар школи № 41 з проханням організувати зустріч учнів 11-А класу цієї школи з будь-яким місцевим поетом. Ми запросили херсонського поета Олександра Глібовича Бутузова. Для 16-річних підлітків це ім'я було зовсім невідомо, хоча в Херсоні О. Г. Бутузов відомий не тільки тим, що за останні 20 років видав 18 поетичних збірок, а й тим, що є одним з найкращих лікарів-психотерапевтів. Поезія його досить складна, філософська, тому перед такою юною аудиторією поет не виступає. Однак ця зустріч зі старшокласниками пройшла чудово. І не дивно, адже О. Г. Бутузов – людина енциклопедичних знань, талановитий поет-філософ, чудовий психолог і співрозмовник.

Спочатку він трішки розповів про себе – про своє навчання в херсонській школі, Сімферопольському медичному інституті; про те, як з'явилася потреба у написанні віршів, про видання першої поетичної збірки... Олександр Глібович поділився своєю думкою про красу і мелодійність української мови і дав можливість присутнім переконатися в цьому самим. Для цього він читав свій вірш російською, а потім – авторизований переклад цього вірша українською мовою. І це було справді цікаво!
Поет також представив свою останню збірку «Секрети тишины» (Херсон, 2014), до якого увійшли його вірші з раніше виданих книг російською мовою. Олександр Глібович читав вірші, ділився з молоддю своїми поглядами на життя, наводив цікаві випадки зі своєї медичної практики, розповідав про недавнє відвідуванні Канади – її культуру, жителів, звичаї...

Цікаво було спостерігати за дітьми в цей час. Вони слухали Бутузова так, що будь-який вчитель позаздрив би йому, адже володіти як умами, серцями, так і... увагою – це мистецтво!
По закінченню заходу класний керівник подякувала нам за організацію зустрічі з таким цікавим поетом, при цьому зауважила, що здивована поведінкою своїх дітей, адже цей клас вважається «гіперактивним», а тут вони сиділи, не відволікаючись ні на хвилину... Дива, та й годі!».
А я думаю, що все пояснюється дуже просто: сучасним дітям, особливо тим, що стоять на порозі дорослого життя, часто не вистачає старшого друга – доброго, мудрого, якому можна було б розповісти все-все...

Завідуюча відділом наукової інформації та бібліографії О.В. Лянсберг