Юрій Яновський – сміливий новатор в українській літературі

Народився майбутній письменник 27 серпня 1902 року в селі Маєрове (нині село Нечаївка Кіровоградської області). У родині Яновських було дев’ятеро дітей. У пошуках кращої долі батьки Юрія – Іван Миколайович та Марія Мусіївна – оселилися в місті Єлисаветграді (нині м. Кропивницький), де батько влаштувався робітником на завод. Змалку хлопчик був дуже хворобливим – переніс шість операцій, кілька разів опинявся між небом і землею.

Юра навчився рано читати і писати. Вчила його мати. Вона була чудовим оповідачем. Любила читати. Шевченка знала напам’ять. Пушкіна, Гоголя, Лермонтова перечитувала безліч разів. Прочитане переказувала дітям. Дід бавив розповідями про славну минувшину козаків. Багата уява Юрка малювала цілі воєнні баталії, а юна душа наповнювалася жагою до свободи. Аж надто вразливий, мрійливий хлопчина виросте справжнім романтиком, який і надалі мріятиме та ідеалізуватиме життя. Початкову освіту хлопчик здобував у церковнопарафіяльній школі.

З 1912 по 1919 рр. Юрій Яновський навчався у Єлисаветградському реальному училищі. Єлисаветградська «реалка» була блискучим навчальним закладом. Варто сказати, що реальне училище в різний час закінчували М. Садовський і П. Саксаганський, Є. Чикаленко і О. Тарковський, Г. Нейгауз і К. Шимановський, Г. Юра і Є. Маланюк.

Хворобливий фізично, скромний до сором’язливості, Юрій в училищі намагався бути непомітним, хоча гордитися йому було чим, бо навчався найкраще на всю «реалку». І все ж літературу він любив найбільше. Читав твори Пушкіна, Некрасова, Єсеніна, Тичини, Сосюри, засиджувався над творами Гоголя. Юрій не раз дивував вчителів реального училища оригінальними думками і закінчив його з відзнакою - золотою медаллю.

Згодом працював в адмінвідділі повітового виконкому та в статистичному бюро, поєднуючи роботу з навчанням у механічному технікумі. Жадібними очима молодого художника вбирав у себе Яновський всі барви того буремного часу, які забуяють потім в його поезіях та оповіданнях. Читати далі.