Волинська трагедія. Порозуміння заради майбутнього

«Українсько-польські відносини впродовж своєї тисячолітньої історії пережили декілька драматичних і навіть трагічних моментів. Проте, в пам’яті нинішніх поколінь чи не найболючішою травмою залишається братовбивчий польсько-український збройний конфлікт 1943 року на Волині, коли здетонували міни сповільненої дії українсько-польської історії.
Це була війна, про яку ідеологи знають більше, ніж історики. Однак достовірні факти, документи і свідчення можуть суттєво спростувати викривлені чорно-білі картини минулого. Дух правдивої історії не терпить таких чорно-білих інтерпретацій, коли з одного боку бачать тільки героїв, натомість з іншого – лише злочинців.
Проте, хоч якими ретельними будуть дослідження істориків, фактологічна правда – це лише половина справи. Навіть найнезаперечніші факти, якщо вони ляжуть на ненависницьку основу душі, стануть джерелом нової незгоди й нових історичних порахунків. Тому ми закликаємо обидва наші народи у сповідальному акті сумління знешкодити у своєму серці зерна ворожнечі, визнаючи цим самим нашу віру і вищу правду любові.
Водночас ми просимо вибачення у тих поляків, долі яких понівечені українською зброєю, а в їхній особі – і всього польського суспільства. Ми висловлюємо свій жаль, що цю зброю було спрямовано також проти невинних польських родин, та визнаємо, що насильницьке усунення польського населення на Волині було трагічною помилкою. Сліпа помста завжди уневажнює лицарство зброї, перетворюючи військову сутичку на різанину. Ми переконані, що принципи колективної відповідальності усієї спільноти за вчинки окремих її членів не мають під собою ні євангельської, ні загальнолюдської легітимізації».
Таким є зміст колективного листа галицької інтелігенції з приводу 60-ї річниці збройного українсько-польського конфлікту на Волині.

Пошуки історичної правди змусили українських та польських інтелектуалів досліджувати історичні події та подавати їх громадськості із превентивними елементами, позбуваючись болю минулого.
Актуалізація складної теми українсько-польських відносин у зв’язку із будівництвом помпезного пантеону на львівському Цвинтарі Орлят та «святкуванням» 60-річчя Волинської трагедія порушила багато нерозв’язаних проблем співжиття двох народів, яким судилася багатовікова складна доля бути сусідами і ворогами, поневолювачами і поневоленими. Проблема, про яку йдеться, є однією з найважливіших у новітній історії обох наших держав та народів. Навколо неї створено багато міфів та упереджень.
Негативні стереотипи, викликані давніми історичними кривдами нерідко ставали причинами перекручування фактів, подій в історіографії. Псевдоісторія мала на меті маніпулювати молодою генерацією та плекати шовіністичні нахили. Сьогодні постає проблема пошуку тої загубленої фактологічної правди, позбавленої упереджень.

6 липня 2016 року Сенат Республіки Польща прийняв «Проект ухвали щодо вшанування громадян Другої Речі Посполитої – жертв убивств українських націоналістів у 1939-1945 роках». Увечері 7 липня 2016 року Сенат прийняв ухвалу щодо Волинської трагедії. У резолюції сенатори закликали польський Сейм визначити 11 липня «Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої».

Таку актуальну проблему українсько-польської історії не могли оминути учасники клубу любителів історії «КЛІО». Ініціатором розгляду даної теми виступили активні учасники клубу Олександр Базилєв та Валерій Колєсніченко. Куратор клубу, Лілія Віжічаніна, опрацювавши наявну в бібліотеці літературу, зокрема книги В. В'ятровича, С. Сергійчука, статті окремих дослідників в журналах «Український історичний журнал», «Київська старовина», «Сучасність», найпопулярніші інтернет-видання, зокрема львівський інтернет-часопис «Ї», здійснила екскурс в українсько-польські стосунки, починаючи з доби Київської Русі, що допомогло зрозуміти причини та передумови страшного конфлікту 1943 року. А також були представлені різні точки зору українських та польських істориків з цієї проблеми. Учасники клубу мали нагоду переглянути запис програми «Історична правда» з В. Кіпіані, присвячений даній темі. Потім розпочалося жваве обговорення та висловлення особистого ставлення до цієї трагедії. Однозначним став висновок: історію треба прийняти такою, як вона є. Вже нічого не змінити. Тому треба зробити відповідні висновки, рухатись далі, не допускаючи подібних помилок.

Враховуючи актуальність даної проблеми, працівники відділу наукової інформації та бібліографії підготували пам'ятку читачеві «Волинська трагедія», у якій можна знайти коротку історичну довідку, а також список наявних у бібліотеці та інтернет-джерел з даного питання. Її можна прочитати, завітавши до бібліотеки або відвідавши наш сайт за посиланням: http://biblio.lib.kherson.ua/volinska-tragediya.htm
Приходьте на засідання клубу «КЛІО» та формуйте об'єктивний погляд на історію!