«Йду до людей із запаленою свічкою свого слова ...» Микола Пшеничний (1954-2020)
Український поет, видавець, краєзнавець, громадський діяч Микола Іванович Пшеничний народився 19 липня 1954 року в мальовничому селі Молодаві на Дубенщині. З дитинства був наполегливим і незалежним. Закінчив сільську восьмирічну школу та Дубенську середню школу № 1. Будучи учнем дев’ятого класу, Микола опублікував перші свої вірші. Після школи працював муляром у будівельному управлінні № 24 міста Рівного. Одночасно навчався на підготовчому відділенні педінституту, де брав активну участь у літературній студії і ночами підпрацьовував, завантажуючи-розвантажуючи вагони, аби придбати букіністичні книги.
Вступив на філологічний факультет Рівненського педінституту, де навчався з 1971 по 1975 рік, займався в літературній студії під керівництвом М. Кузьменка. В інституті гуртував навколо себе талановиту молодь, де кілька років очолював вузівську літературну студію. Працював директором середньої школи, викладав у технікумі, був кореспондентом газети «Червона зірка». Керував літоб’єднанням Володимирецького району при редакції районої газети, літературними гуртками Остківської та Балаховицької восьмирічок, Каноницької середньої школи, Мирогощанського радгоспу-технікуму, обласною літстудією при газеті «Зміна».
Перша збірка поета «Сьомий материк» вийшла у видавництві «Молодь» 1982 року. Але сам М. Пшеничний веде справжній відлік своєї творчої діяльності від грудневої публікації 1969 року в одній з обласних газет. Це була вже серйозна поезія. Читати далі.