Головна Новини Творчий світ Валентини Запорожець: до 85-річчя від дня народження

Творчий світ Валентини Запорожець: до 85-річчя від дня народження

18.05.2024 09:03

Український прозаїк, перекладач, заслужений працівник культури України Валентина Григорівна Запорожець народилася 18 травня 1939 року в місті Київ. Це був рік розгулу сталінсько-беріївських репресій, коли в Україні ще не стихла велетенська трагедія Голодомору. Її рідні на собі відчули  «принади» соціалістичного «раю», потрапили під «розкуркулення», втративши все, що нажили важкою працею. Про це з гіркотою згадує Валентина у спогадах, видрукуваних невдовзі після її смерті в «Українській літературній газеті», які неможливо читати без хвилювання і болю.

Після закінчення десятирічки з відзнакою Валентина закінчила торговельну школу, працювала в різних установах столиці, а з 1968 року і до виходу на пенсію працювала в апараті Спілки Письменників України – кореспондентом-організатором Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, завідуючою канцелярією та на інших посадах.

Прийшовши у Спілку зовсім юною, пройшла разом з нею довготривалий і доволі непростий шлях. Секретарювала в Олеся Гончара, була його правою рукою, завідувала кабінетом молодого автора. Потім працювала з Юрієм Смоличем, Павлом Загребельним, Юрієм Мушкетиком  і чимало зробила для утвердження та зростання авторитету цієї поважної творчої організації, вважала Спілку своєю другою  домівкою, своєю сім’єю. Вона стала ініціатором і засновником  Міжнародного конкурсу молодих літераторів «Гранослов», з-під крила якого вилетіли у широкий літературний світ  не один десяток нині уже добре відомих поетів та прозаїків.

Валентина Григорівна раділа успіхам своїх вихованців, готова була завжди допомагати їм, підставляти своє  і спілчанське плече. За це її любили і поважали. І не лише молодь, а й старші колеги. Вона була по-справжньому закохана у Спілку, жила нею. Навіть коли зв’язки зі Спілкою дещо послабшали, вона  ні на мить не поривала найтіснішого спілкування з колегами, часто з’являлася на  Банковій, 2. Її цікавило усе: і фінансовий стан Спілки, і робота з молодими авторами, і мікроклімат у колективі. Жодна більш-менш значна подія у спілчанській громаді не проходила повз її увагу, як і жоден творчий успіх її колишніх вихованців. Телефонувала  кожному, вітала з виходом  збірки віршів, прозових творів, ділилася враженнями.

Сама Валентина Запорожець теж писала. Вона дуже любила дітей, особливо свого онука Романа. Тому найкращі її твори написані для дітей. Читати далі.

09.05.2025
 
Стереотипи і когнітивні пастки, шляхи їх подолання: онлайн-тренінг для педагогів Херсонщини в рамках проєкту «Школа інформаційного комфорту»
08.05.2025
 
Розмова про традиції, звичаї та ритуали
07.05.2025
 
Херсон-Харків об’єднані українською: ментальне здоров’я і щоденні ритуали – тема для роздумів і розмов
06.05.2025
 
Дезінформація в соцмережах та розвагах: онлайн-тренінг для херсонських педагогів
01.05.2025
 
Депортація кримських болгар крізь призму родинної історії
30.04.2025
 
Історія в датах і постатях: онлайн-презентація «Календаря знаменних та пам’ятних дат з історії Криму і кримськотатарського народу»
29.04.2025
 
Як отримати повторні свідоцтва та витяги про державну реєстрацію актів цивільного стану в Україні
27.04.2025
 
Як зареєструвати шлюб в Україні під час війни. Шлюб з військовослужбовцем
24.04.2025
 
Граємо, читаємо, міркуємо: квітнева зустріч «єдиних»
24.04.2025
 
Презентація роману Ірини Ковальчук «Мої діти війни. Рік надії»

Календар подій

    1 234
5 6 7 8 9 1011
12131415161718
19202122232425
262728293031