Літературний псевдонім – Андрій Грім
Літературний псевдонім – Андрій Грім
Український письменник Андрій Ілліч Красовський народився 2 грудня 1904 року в селі Рожнів, нині Косівського району Івано-Франківської області. Його мати померла після пологів у два тижні, батько не повернувся із фронту першої світової війни. У 10 років хлопчик став круглим сиротою, жив у злиднях. Змушений був піти у найми, в школі не навчався. Освіту здобув самотужки.
У 1920-і роки А. Красовський вивчив штучну мову есперанто, переклав нею чимало творів українських письменників. На жаль, їхня доля невідома. У 1931 році він отримав запрошення на світовий конгрес есперантистів у Кракові, але не мав змоги поїхати на нього, бо на подорож не було грошей.
Андрій Красовський належав до групи селянських пролетарських письменників, входив до літературного об’єднання західноукраїнських письменників «Горно», заснованого 12 травня 1929 року в Львові, які перебували на марксистській та радянофільській платформі. Співпрацював із журналами «Вікна», «Нові шляхи», газетою «Громадський голос».
У своїх творах письменник відобразив тяжке життя західних українців в умовах польсько-шляхетського гніту у 1920-30-ті роки: поема «Сон галицького села», яку було видано окремою книжкою у Канаді, оповідання 1927 року «Поневолена краса» та «Не відкупився», цикли віршів 1929 року «На крилах екстази» та «Я не сам». Через переслідування влади та нестачу грошей не всі твори письменника було видано. Доля його повісті «Маленькі люди з крилатими душами» та роману «Герой Гуцульщини» невідома.
Свого часу творчість Андрія Красовського зацікавила В. Стефаника, який згодом допомагав молодому письменнику. Красовський листувався з ним та Іваном Крушельницьким, підтримував творчі взаємини з Д. Осічним, І. Михайлюком, Ярославом Галаном та Петром Козланюком.
За прогресивні погляди Андрія Красовського 24 листопада 1939 року заарештували, 24 лютого 1940 року письменника засудили до розстрілу, вирок замінено на 10 років ув'язнення, але 22 серпня 1942 року він був розстріляний у пересильній тюрмі. Посмертно реабілітований.
Андрій Красовський вийшов з найбіднішого народу, пішов з життя, так і не встигнувши висловити до кінця свій біль, але залишив на землі добру пам’ять про себе.
Сьогодні Народний дім села Рожнова носить його ім’я.
Але, на превеликий жаль, мало кому відомо про його життя та творчість.
***
- Красовський Андрій Ілліч // Енциклопедія сучасної України . – Т. 15: «Кот» – «Куз». – Київ, 2014. – С. 30.
- Погребенник Ф. Красовський Андрій Ілліч / Ф. Погребенник // Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. – К., 1995. – Т. 3: К-Н. – С. 41–58.
