Імена на мапі Херсона: Олександр Русов
Щопонеділка Гончарівка збирає довкола себе херсонців на цікаві лекції в рамках проєкту «Імена на мапі Херсона».
Цього разу бібліотекарка Лілія Віжічаніна ознайомила присутніх з діяльністю видатного громадського діяча та вченого Олександра Русoва, на честь якого названа одна з вулиць нашого міста.
Під час зустрічі слухачі мали можливість ознайомитися з багатогранною діяльністю Русова – філолога, історика, етнографа, фольклориста і одного з фундаторів української статистичної науки. Згадували, що він входив до редколегій численних газет і журналів, публікував статті на актуальні для свого часу теми.
Лекторка коротко окреслила життєву історію Русова: народився 20 лютого 1847 р. у Києві, в родині військового лікаря-ординатора, пережив раннє сирітство після смерті батька від холери, здобув освіту в Київській гімназії та університеті святого Володимира, досліджував слов’янські азбуки й переклади Святого Писання, читав лекції, працював учителем, викладачем, статистиком. У виступі також наголошувалось, що життєва доля Русова була переплетена з чернігівським краєм (через зв’язок через дружину Софію Ліндфорс та діяльність на Чернігівщині) та із півднем України – особливо з Херсонською губернією, де він у 1882–1889 рр. керував статистичними дослідженнями та створив «південну школу земських статистиків».
Окрему увагу під час онлайн-зустрічі було звернуто на участь Русова в громадському житті – від членства у Київській Старій громаді до створення українських громад в Одесі, Єлисаветграді, Херсоні; його видавничу роботу, зокрема випуск у Празі двотомного «Кобзаря» Т. Шевченка, працю над підручником «Граматика української мови», участь у редколегіях, а також невтомну працю зі статистики: він запровадив нові принципи обстеження (чернігівський тип) і довів, що статистичні дослідження можна поєднувати з історизмом, етнографією, культурою.
У ході виступу лекторка ознайомила учасників із прикладами з щоденника Русова – зокрема його хутірський щоденник біля села Шаповалівки на Борзнянщині, в якому він хотів «жити так, як живуть мільйони народу»; із його спогадами про «навернення в українство», діяльність у громаді, переслідування з боку царського уряду; а також з його публікаціями: наприклад доповіддю «Областное начало в земской статистике», що увійшла до альманаху «Степ» Херсонського гуртка (1885-1887 рр.). Виступ підкреслив, що Русов не просто статистик чи учений формату «тьмяного бюрократа», а людина зі світоглядом, яка вірила в демократичні засади самоврядування, розвиток української мови та культури, об’єднання сил на оновлення країни.
У фіналі зустрічі учасники обговорили, чому спадок Олександра Русова залишається актуальним сьогодні: його ідеї демократичного самоврядування, національної свідомості й відповідальності за розвиток суспільства звучать надзвичайно сучасно.
Цей захід циклу «Імена на мапі Херсона», проведений у форматі онлайн, ще раз підтвердив, що навіть у надскладних умовах Гончарівка продовжує свою культурно-освітню роботу, а ім’я Олександра Русова повертається в поле уваги.
