Головна Новини Дихає Чорнобиль… у слові літератора (відображення Чорнобильської катастрофи в українській художній літературі)

Дихає Чорнобиль… у слові літератора (відображення Чорнобильської катастрофи в українській художній літературі)

23.04.2020 13:22

Про чорнобильську катастрофу в українській літературі написано чимало. Крім віршів багатьох поетів, що писалися відразу й згодом після аварії, найбільш відомі твори – документальна повість Юрія Щербака «Чорнобиль» (1987), поема Івана Драча «Чорнобильська мадонна» (1988), роман Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття» (1988).

У російській літературі найбільш прикметне явище – трагедія Володимира Губарєва «Саркофаг» (1986), у білоруській – книжка Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва» (1997); яку українською мовою переклала Оксана Забужко, давши творові (за погодженням з авторкою) назву «Чорнобиль: хроніка майбутнього». Авторка створила оповідь на основі інтерв'ю із сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад у зону відчуження.

Уже в 1987 році побачила світ книга «Чорнобиль. Дні випробувань: книга свідчень» (К.,1987), до якої ввійшли вірші, розповіді, уривки з романів та повістей, інтерв'ю.

Книга «Сталкери» (К., 1996) – це документальна розповідь, написана на основі свідчень постраждалих від катастрофи на ЧАЕС.

«Вогонь Чорнобиля: книга мужностi й болю» (К., 1998) – це лiтопис Чорнобильської трагедiї у документах, фактах та свiдченнях самовидцiв. Книгу проiлюстровано фотознiмками, зробленими безпосередньо в 30-кiлометровій зонi, а також свiтлинами iз буднiв пожежної охорони України.

Сергій Трохим у своєму всебічному журналістському репортажі «1986. Чорнобильські хроніки» (Брустурів, 2016) оповідає про катастрофу з місця події. У книзі розповідається про те, як через об’єктиви телекамер українських журналістів світ дізнавався, що ж реально відбувалося в зоні відчуження. Автор не тільки торкається фактів з історії трагедії Чорнобиля. Він доводить, що ця масштабна катастрофа стала саме тією безповоротною подією в історії Радянської імперії, що призвела до її розпаду. Зоря Полин – прикінцевий акорд сумної мелодії, що передує остаточному фіналу. Далі – агонія величезної країни. У книжці можна знайти багато деталей про зйомки з місця подій, ризики, на які йшли журналісти та оператори задля кадру на рівні з ліквідаторами аварії.

Олександр Есаулов у книжці «Мамо, а що це було?» (Вінниця, 2016) розповідає про перші, найстрашніші після аварії дні. Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії. Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу.

У романі Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» (Харків, 2016) трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої знаходилась у селі Городища, розташованому всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців, адже нікому не спадало на думку розташовувати «мирний» атом під стінами білокамінної.

У виданні Марії Сущенко «Екскурс у Чорнобиль: ...земля загублених надій...(Insight into Chernobyl :...land of the lost hopes.) (К., 2016) показано нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на АЕС. Книга проведе читача пустими приміщеннями, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитячий садок, школу, магазин та інші будівлі.

Книга Галі Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» (пер. з фр. Петра Таращука; Київ, 2018) – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.

Усі ці книжки ви можете прочитати, завітавши до Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара після закінчення карантину.

А ще до 34-річниці аварії на Чорнобильській АЕС відділ наукової інформації та бібліографії підготовув пам' ятку "Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять". Що б таке ніколи більше не повторилося!

                                      Підготували: бібліографи Алла Тягай, Лілія Віжічаніна

24.09.2020
 
Новий український правопис: знай та практикуй!
24.09.2020
 
Становлення української державності у першій половині ХХ столітті та сучасність: засідання клубу любителів історії "КЛІО"
21.09.2020
 
«Бібліографічні новини» – це інформація з перших рук!
19.09.2020
 
«Я вбираю в слова те, що витає в повітрі»: засідання клубу «Дивослово», присвячене 60-річчю письменниці Оксани Забужко
17.09.2020
 
Учися бути компетентним читачем!
11.09.2020
 
Бібліографічний покажчик Дмитра Пилипчука «Словники української мови: 1596-2018» – вагома подія в галузі української мови та бібліографії
04.09.2020
 
«Бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність»
28.08.2020
 
«Не стане Україна на коліна, якщо до зброї став її народ»
23.08.2020
 
Здобуття незалежності України – сенс життя Левка Лук’яненка
20.08.2020
 
Просто про складне (21 серпня – День ораторського мистецтва)

Календар подій

 123 4 56
78910 11 1213
141516 17 18 19 20
21 2223 24 252627
282930