Дихає Чорнобиль… у слові літератора (відображення Чорнобильської катастрофи в українській художній літературі)
Про чорнобильську катастрофу в українській літературі написано чимало. Крім віршів багатьох поетів, що писалися відразу й згодом після аварії, найбільш відомі твори – документальна повість Юрія Щербака «Чорнобиль» (1987), поема Івана Драча «Чорнобильська мадонна» (1988), роман Володимира Яворівського «Марія з полином у кінці століття» (1988).
У російській літературі найбільш прикметне явище – трагедія Володимира Губарєва «Саркофаг» (1986), у білоруській – книжка Світлани Алексієвич «Чорнобильська молитва» (1997); яку українською мовою переклала Оксана Забужко, давши творові (за погодженням з авторкою) назву «Чорнобиль: хроніка майбутнього». Авторка створила оповідь на основі інтерв'ю із сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад у зону відчуження.
Уже в 1987 році побачила світ книга «Чорнобиль. Дні випробувань: книга свідчень» (К.,1987), до якої ввійшли вірші, розповіді, уривки з романів та повістей, інтерв'ю.
Книга «Сталкери» (К., 1996) – це документальна розповідь, написана на основі свідчень постраждалих від катастрофи на ЧАЕС.
«Вогонь Чорнобиля: книга мужностi й болю» (К., 1998) – це лiтопис Чорнобильської трагедiї у документах, фактах та свiдченнях самовидцiв. Книгу проiлюстровано фотознiмками, зробленими безпосередньо в 30-кiлометровій зонi, а також свiтлинами iз буднiв пожежної охорони України.
Сергій Трохим у своєму всебічному журналістському репортажі «1986. Чорнобильські хроніки» (Брустурів, 2016) оповідає про катастрофу з місця події. У книзі розповідається про те, як через об’єктиви телекамер українських журналістів світ дізнавався, що ж реально відбувалося в зоні відчуження. Автор не тільки торкається фактів з історії трагедії Чорнобиля. Він доводить, що ця масштабна катастрофа стала саме тією безповоротною подією в історії Радянської імперії, що призвела до її розпаду. Зоря Полин – прикінцевий акорд сумної мелодії, що передує остаточному фіналу. Далі – агонія величезної країни. У книжці можна знайти багато деталей про зйомки з місця подій, ризики, на які йшли журналісти та оператори задля кадру на рівні з ліквідаторами аварії.
Олександр Есаулов у книжці «Мамо, а що це було?» (Вінниця, 2016) розповідає про перші, найстрашніші після аварії дні. Одразу після аварії місто Прип'ять зникло, воно начебто ніколи не існувало. У газетах, по телебаченню, по радіо місто Прип’ять скромно називали селищем енергетиків. Селище, де жило п'ятдесят тисяч населення, де лише дітей було стільки, скільки мешканців у Чорнобилі, який геть несподівано став символом цієї жахливої трагедії. Жах раптової евакуації накрив Прип'ять разом із хмарою радіоактивного пилу.
У романі Володимира Яворівського «Марія з полином наприкінці століття» (Харків, 2016) трагедія чорнобильської катастрофи розкривається через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої знаходилась у селі Городища, розташованому всього за двадцять кілометрів від атомної станції. Автор, нічого не приховуючи і називаючи речі своїми іменами, оприлюднює страшну правду про справжні наміри й шляхи імперії до дешевого збагачення, нехтування Москвою долями України й українців, адже нікому не спадало на думку розташовувати «мирний» атом під стінами білокамінної.
У виданні Марії Сущенко «Екскурс у Чорнобиль: ...земля загублених надій...(Insight into Chernobyl :...land of the lost hopes.) (К., 2016) показано нинішній стан населених пунктів Чорнобильської зони відчуження, які були покинуті внаслідок аварії на АЕС. Книга проведе читача пустими приміщеннями, дасть можливість заглянути в порожні квартири, зайти в осиротілі дитячий садок, школу, магазин та інші будівлі.
Книга Галі Аккерман «Пройти крізь Чорнобиль» (пер. з фр. Петра Таращука; Київ, 2018) – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.
Усі ці книжки ви можете прочитати, завітавши до Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара після закінчення карантину.
А ще до 34-річниці аварії на Чорнобильській АЕС відділ наукової інформації та бібліографії підготовув пам' ятку "Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять". Що б таке ніколи більше не повторилося!
Підготували: бібліографи Алла Тягай, Лілія Віжічаніна
