Правопис географічних назв

Правопис географічних назв

Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини з основою на приголосний набувають закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від значення істоти або значення неістоти, конкретного чи абстрактного значення та інших чинників.

- назви населених пунктів із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-: Бердя́нська, Лу́цька, Трускавця́, Пі́ттсбурга, Ми́ргорода, Терно́поля, Жито́мира

- назви річок, населених пунктів і різних географічних назв із наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Дніпра́, Збруча́, Те́терева; Вільхівця́, Дінця́, Інгульця́; Льво́ва, Ха́ркова, Ки́єва; Ба́хмача, Га́дяча, Га́лича, лише в окремих випадках з наголосом на корені іменника: Бре́ча, Во́вка, До́вжика, Мало́го Куя́льника, Салги́ра, Свіж́а, Смо́трича.

♦️ Примітка. Закінчення -у, -ю наявне у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Дави́дового Бро́ду, Зеле́ного Га́ю, Криво́го Ро́гу, Часово́го Я́ру, Широ́кого Ла́ну.

- назви населених пунктів (крім зазначених вище): Амстерда́му, Го́мелю, Ліверпу́лю, Ло́ндону, Мадри́ду, Пари́жу, Чорно́билю.

♦️ Примітка. Ці іменники можуть мати варіантне закінчення —а(-я): Амстерда́ма, Го́меля, Ліверпу́ля, Ло́ндона, Мадри́да, Пари́жа, Чорно́биля.