Книга і море – то найкращий тандем
Книга і море – то найкращий тандем
Далі, далі від душного міста!
Серце прагне буять на просторі!
Бачу здалека, – хвиля іскриста
Грає вільно по синьому морі.
Леся Українка
Ось і настало довгоочікуване літо, а це означає, що час пакувати валізу і вирушати в таку жадану відпустку на море. А щоб підсилити позитивний ефект від відпочинку, відділ наукової інформації та бібліографії рекомендує взяти з собою на пляж кілька книг із присмаком моря.
Ну, а тим, кому цьогоріч із літнім відпочинком пощастить менше, добірка гарного і легкого читання на літо точно не завадить – історії з присмаком солоного бризу, що пахнуть морем та гарячим пісочком перенесуть вас, принаймні, подумки на сонячне морське узбережжя із криком чайок на задньому плані. Отже, знайомтеся:
Амаду Ж. Мертвое море : роман / Ж. Амаду; пер. И. Тынянова. - К. : Кн. Изд-во, 1983. - 368 c.
Книга чудова, співуча, щира, заворожуюча, з містикою і драмою, з болем, з сумом, з вірою в чудеса, зі сльозами і радістю, з постійно відчутним присмаком солі на губах. Автор розповів чудову історію про море. Або навіть не розповів, а заспівав. Незвичайний стиль оповіді нагадує пісню, герої впродовж усіх історій співають або слухають пісні. Під час читання занурюєшся в морську стихію від кінчиків пальців до кінчиків волосся. Таке різне море: і заколисує, і хвилює, і кидає в бурю і шторм, і забирає до себе у вічність...
Історії жителів узбережжя пронизують своєю з одного боку простотою, буденністю, невигадливістю, а з іншого – віковою мудрістю, смиренням перед долею, згуртованістю у вирішенні життєвих труднощів, умінням співпереживати.
Про що книга? Про любов. Про кохання жінки і чоловіка, про любов моряків до моря. Про безумовну любов, коли не за щось любиш, а просто любиш. Знаючи, що одного разу море забере коханого, тому що так було завжди і так повинно бути, тому що вище щастя для моряка – померти в водах моря. І жінки узбережжя приймають цей факт, лише пісні їх все голосніше, щоб коханому під час плавання легше йшлося під вітрилами. Про любов всепоглинаючу, повну пристрасті, бурхливих емоцій. Про любов тут і зараз, бо завтра вже може не бути. Так само як жінки люблять своїх моряків, моряки люблять море. Безумовною, щирою, палкою любов'ю, знаючи, що кращих море забирає собі навічно.
Атталі Ж. Історії про море / Ж. Атталі; пер. з фр. Марина Марченко. - К. : Ніка-Центр, 2022. - 220 с.
Море - колиска всього живого. З моря ми вийшли, і, цілком імовірно, у морі добігне кінця існування нашого виду. Море здається нам незмінним і вічним. Але насправді воно мінливе й парадоксальне - лагідне й водночас жорстоке, щедре й подеколи скупе, гостинне й дуже небезпечне.
Прихильник глобальної історії, ерудит та інтелектуал, радник президентів і всесвітньо відомий письменник Жак Атталі розповідає історію моря від моря, а не від континенту, охоплюючи своїм поглядом увесь Світовий океан. Саме тут упродовж тисячоліть розгортається захоплююча драма народження й занепаду великих цивілізацій. Саме морем тисячоліттями циркулювали не лише товари, а й передові ідеї. Саме тут вирує дух свободи.
Завдяки контролю над океанами імперії сягали найамбітніших вершин, а втративши контроль над морями, швидко занепадали. Усі війни, у тому числі обидві світові, відбувалися на суходолі, але починалися через прагнення панувати на морі.
Барікко А. Море-океан / А. Барікко. - Х. : «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. - 320 с.
Це магічна історія, де головний герой, звісно, що море, а одна з головних декорацій - одинокий готель Альмаєр на морському узбережжі. У готелі всім заправляють діти: адміністраторка - 10-річна дівчинка Діра, три хлопці Дол, Діц та Дуд, а ще одна безіменна, але дуже красива дівчинка.
Гості готелю - не менш дивна компанія. Професор, який намагається створити Енциклопедію природних меж; художник, який день і ніч пише море морською водою на білому полотні; жінка у вигнанні, яку чоловік відправив лікуватися від зради; загадковий Адамс з трагічним минулим; падре, який пише власний збірник молитов і молода дівчина, яку відправили до моря - вилікуватися або померти.
На перший погляд може здатися, що гості готелю - випадкові подорожні. Алеcсандро Барікко хитрить і розповідає історію кожного з них, щоб це відчуття посилити, але потім…
Потім він майстерно переплітає всі лінії в єдине прекрасне мереживо. Автор грається зі стилями та жанрами, що надає історії унікальності.
Це причта? Любовна історія? Трилер чи детектив? А, можливо, горор?
«Море-океан» - це все й нічого, це МОРЕ.
Беляев А. Р. Человек-амфибия : романы, повесть / А. Беляев, предисл. М. А. Соколовой ; ил. Г. В. Гармидер. - О. : Маяк, 1981. - 417 c.
«Вода була дуже тепла й прозора: кожен камінь на дні було чітко видно. Ближче до берега з дна піднімалися корали – нерухомо застиглі кущі підводних садів. Дрібні рибки, які відливали золотом і сріблом, шастали між цими кущами».
Улюблена не для одного покоління читачів історія від майстра радянської фантастики. Доктор Сальватор багато років тому врятував від загибелі маленького хлопчика, а потім поставив на ньому науковий експеримент. Тепер молода людина може одночасно жити в воді та на суші, по окрузі ходять похмурі легенди про морського диявола, а злі уми збираються захопити дивовижну істоту, щоб змусити добувати для них перли з дна морського.
Небезпечні пригоди, чиста любов і безмежне море – у цій книзі, що стала класикою.
Верн Ж. Двадцять тисяч льє під водою / Пер. з фр. Т. Черторижська, В. Пащенко. - К. : Молодь, 1956. - 406 c.
Це, безумовно, один із найкращих творів на тему морських подорожей. Кожен, мабуть, чув про капітана Немо та про його підводний корабель «Наутілуc». Але не кожен знає, що означають ці назви.
Жуль Верн показує нам море всередині. Це вам не просто хвилі й атмосфера, що налаштовує на роздуми, а ретельно вибудуваний світ, дивний та прекрасний.
Заворожливими та майстерно змальованими є описи підводного світу. Жуль Верн просто геніально описав підводну флору й фауну.
Роман також можна назвати пророчим в якомусь сенсі, адже Верн передбачив та спророкував появу підводних човнів та субмарин. Цікавою видається поведінка окремих персонажів в різних життєвих ситуаціях. Варто також відзначити якою секретністю опікає свій човен капітан Немо: він щосили намагається тримати «Наутілус» в таємниці від людей.
Гарланд А. Пляж : роман / пер. з англ. О. Сандиги. - К. : Нора-Друк, 2010. - 485 с.
Головний герой Річард – меланхолійний хлопець, нічим не займається, мріє виїхати куди-небудь, втекти від цивілізації. Одного разу він взяв рюкзак і поїхав в Таїланд за внутрішньою свободою і пригодами, наважуючись просто щезнути від світу. Йому набридли люди, що живуть у великих мегаполісах і загрузли в буденній одноманітній суєті. Якось загадковий і дивний Даффі ділиться з хлопцем фантастичною інформацією: десь там є острів, а на острові пляж, просто рай. Річард отримує таємничу карту, пришпилену до дверей його номера, яка веде на загадковий пляж. Прихопивши двох випадкових попутників-французів, він відправляється в погоню за своєю мрією. Мрією, яка обертаються реальністю.
Пальми, водоспади, пісок, кокоси, де чужинців майже не буває, а місцеві жителі живуть в замкнутій комуні. Нещасний Річард навіть не уявляє, у що він «вляпався». Адже не все так прекрасно, як може здатись на перший погляд. І невдовзі на пляжі починають відбуватися дивні та часом жахливі речі. І рай закінчиться для всіх мешканців пляжу, однак, для всіх по-різному.
Ця історія вражає і зачаровує, легко читається і справляє дуже сильне враження, від неї просто неможливо відірватись, перегортаючи одну сторінку за іншою, сюжет захоплює зразу ж із першого розділу.
Заржицька Е. Морські пригоди / Е. І. Заржицька ; худож. О. Л. Желєзняк. - Харків : Талант : Юнісофт, 2018. - 127 с.
Тим, кому історії про моря Іспанії, Італії та Греції видаються банальними, можливо, сподобаються оповідки про Каспійське море в Азербайджані.
Маленький хлопчик на прізвисько Фінік розповідає короткі історії зі свого життя. Про бабцю Сону та її плов із курагою та каштанами, сніг в морському місті Абшерон, про маму, тата, тишу, діда, солодку хурму та горобців, та бога на ім’я Море.
Золотковська Т. Несезон / Т. Золотковська. - Чернівці : Видавництво 21, 2021. - 304 с.
Вона пливе з Харкова. Він летить з Рима. Вона прагне усамітнення. Він шукає товариства. Вона заручена, він одружений. Вона боїться собак, він їх обожнює. Вона, як і він, дуже самотня. Жінка, чоловік і острів у несезон.
Люди часто самотні з різних причин, хтось через власний вибір, хтось через страх довіриться, а хтось через втрату. Ця історія саме про те, як двоє людей знайшли один одного у час апогею своєї самотності.
А ще вона про хвилі, небо, оливки, вечори біля каміну, перекладача та письменницю. Сторінка за сторінкою "Несезон" заворожує та поглинає читача, як хвилі Іонічного моря, що омивають мальовничий грецький острів Закінтос.
Гунель Л. Человек, который хотел быть счастливым / пер. с фр. О. Габе. - М. : Иностранка : Азбука-Аттикус, 2019. - 187 с.
Чому може навчити синє море та його мешканці? Вмінню насолоджуватися життям, цінувати кожну його мить, докладати максимум зусиль для конкретної мети. Підніматися після того, як тебе перекине хвилею. Повертатися до свого коріння. Черпати силу в тому, що в тебе вже є.
І багато, багато чому іншому. Герой цієї книги, як і багато інших людей, відпочиває в прекрасному місці на Балі, але не може відчути себе щасливим, тому що, схоже, вже розучився просто жити повним життям. Але доля готує для нього цінний подарунок у вигляді несподіваної зустрічі з місцевим мудрецем.
Леві Д. Гаряче молоко : роман / пер. з англ. Ю. Григоренко. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. - 221 с.
Головна героїня – Софія. Це молода дівчина з купою реальних і екзистенціальних проблем. До Іспанії, де відбувається дія роману, вона приїхала разом із хворою матір'ю Роуз, у якої дивна хвороба.
В Іспанії вони знаходять супердоктора – Доктора Гомеса. Але чим далі заглиблюшся в сюжет, тим більш дивними здаються його методи лікування, і тим менше віриться в його здатність лікувати.
До цього сюжету додається чисто морський коктейль: Середземне море і кусючі медузи, симпатичний медбрат і роман з ним, поїздка до батька в Грецію і спілкування з мачухою, майже одного з Софією віку.
Ця книга не має типового динамічного сюжету. Вона привертає живими героями: Софією, такою реальної невдахою, яка ще до того ж вивчає антропологію, тому всі, хто поруч стають об'єктами її наукового інтересу; злою Роуз; дивним батьком; ще більш дивним Доктором Гомесом.
Мисима Ю. Шум прибоя : [роман] / пер. с яп. А. Вялых. - СПб. : Азбука-классика, 2006. - 154 с.
Книгу Місіма написав, повернувшись із кругосвітньої подорожі. Це красива, романтична сага. Добра, навіть можна сказати наївна історія кохання дівчини і юнаки різних соціальних станів. Вона розгортається на тлі післявоєнних років у невеликому селі, що немов відрізане від інших поселень. Тут якийсь свій, особливий дух. Здається, цивілізація не особливо їх торкнулася. Оточені морем, горами, красивою природою, вони немов застиглі в часі. Живуть промислом риби та перлів, багато хто на межі бідності. Тісна, місцями дружна громада, все у всіх на виду, нічого не приховаєш. Ось і кохання юнака Сіндзі до багатої спадкоємиці Хацуе зразу стало надбанням гласності. І, звичайно ж, не всім це сподобалося. Чутки-домисли понеслися по селу. Є багатий батько, якому не до вподоби захоплення доньки. Він суворий і непримиренний. І зробить все, щоб їх розлучити.
Місіма порадував і підкорив. Його книга пахне морем і свіжістю, надихає та дарує надію всім закоханим. Приємно відчути шум прибою, сидячи з книжкою в міській квартирі.
Автор відтворює дивовижну атмосферу морської стихії, вільної і величної, і спостерігати за морем виявилося не менш цікавим, ніж за розвитком основного сюжету. І плюс до всього неповторний японський колорит: непомітна стриманісті та чуттєвість.
Мэрдок А. Море, море : роман / пер. с англ. Лорие М. - М. : Прогресс, 1982. - 527 c.
Це один із найвідоміших романів англійської письменниці, який ще й відзначений Букерівською премією. Назва книжки відсилає до історичного факту: 401 року «Море! Море!» стало радісним тріумфальним криком 10 тисяч греків, які побачили Чорне море після провального походу на Перську імперію.
Книга написана у формі щоденникових записів відомого театрального режисера і актора, який пішов на спокій в маленький замок на березі моря. Спогади про життя в театрі, розповіді про неквапливі дні на новому місці, захоплюючі подробиці щоденного вишуканого меню, опис внутрішнього стану і сотні замальовок моря – благословенного, золотого, щільного, благодушного, гліцеринового, безпінного, бузково-синього, матово-сірого, пустотливого, щасливого, пустельного. Ніщо не віщувало того, що самота замість душевного спокою принесе переживання на межі божевілля, коли головний персонаж знову зустріне своє перше та єдине кохання, яке втратив багато років тому. Айріс Мердок не тільки письменниця, а й філософ. «Море, море» – книга-роздум. Про внутрішніх богів і демонів, про людські відносини, про роль дитинства і про багатошаровість життя.
Санченко А. Земля Георгія : повісті. - / А. Санченко. - Л. : Вид-во Старого Лева, 2016. - 415 с.
Якщо ви вважаєте, що морські пригоди – це лишень пірати, південні моря-океани, острови зі скарбами, Жуль Верн і Джек Лондон, то ви звичайно не помиляєтесь, але навіть не можете здогадуватись, що це також і наше рідне Чорне море, що Антон Санченко нам чудово доводить своєю книгою. Маємо шість чудових повістей, події яких відбуваються у Чорному морі, Грузії та Криму, повісті сповнені морської романтики, авантюризму, гумору і філософії. Тут ніхто не "чорний", чи "білий", не "праведник" чи "грішник", бо книга змальовує справжнє життя, де такі антагонізми зустрічаються вкрай рідко. Натомість, ми маємо звичайних людей з усіма їх чеснотами і огріхами, котрі живуть у морі і морем, радіють удачі та борються з проблемами, законно ловлять рибу і трохи браконьєрствують, шукають можливості для заробітку, зокрема возять мандарини Великим Мандариновим Шляхом з Грузії в Україну.
Але найголовніше послання книги – це колектив і чесність між людьми в ньому, бо у морі, та й у звичайному житті, треба бути впевненим у своєму товаришеві, бо від нього залежить твоє життя, а його життя від тебе. Дуже чудові в книзі морські оповідки, котрі майстерно вплетені в основний сюжет та більшість з яких і самі варті окремих творів.
Санченко А. Левантійські канікули : повість. - К. : Темпора, 2014. - 311 с. : іл.
Восьмикласники Денис та Сергій під час своїх літніх канікул потрапляють на справжнє вантажне судно і йдуть у рейс «практикантами». Судно ж замість того, щоб одразу повернутися з Туреччини додому, несподівано вирушає у мандрівку Чорним, Азовським, Мармуровим, Егейським, Іонічним та Адріатичним морями. Цю акваторію і прилеглі береги, сполучені цими морями, колись називали Левант. І всі тамтешні порти таки мають щось спільне.
Хлопці призвичаюються до життя і праці моряків, шукають пригод на свою голову в Туреччині, Росії, Греції та Італії, інколи таки знаходять, з чого капітан робить відповідні організаційні висновки.
Але не будемо про сумне. Бо пригоди часом знаходять навіть дисциплінованих моряків.
Чи готові хлопці до випробувань? Чи вдасться їм самим, без допомоги дорослих, в екстремальній ситуації повернути судно до рідного порту? Читайте у цій книжці.
Сафарлі Е. Про море мені розкажи / Е. Сафарлі; пер. Є. Плясецького. - К. : Book Chef,2017. – 272 с.
Це одна з останніх книжок автора. Навряд чи ви знайдете ще щось настільки просякнуте морем, ароматами інжиру й східною мудрістю. Море тут всюди: у спогадах головного героя, всередині нього, у розповідях інших. «Коли ми з твоїм батьком задумувались про вас, я розмірковувала, навіщо ми народжуємо дітей. Собі? Світу? Труднощам і несправедливості? Зринала одна відповідь: щоб показати їм море...»
Це збірка особистих есе, кожне з яких займає лише кілька сторінок, але встигає охопити так багато важливого, до болі знайомого всім. Краще читати ці щемкі, душевні, ніжні, теплі й мудрі рефлексії про все буденне й водночас таке важливе по кілька штук зранку і ввечері, але не одним ковтком. Тут треба смакувати. А ще родзинкою цієї книжки є особливі назви до кожного есе, такі собі сентенції найсокровеннішого, як-от: «Крізь тріщини в нас проникає світло».
Слокам Д. Один под парусами вокруг света / пер. с англ. Н. Филимоновой. - Х. : Клуб семейного досуга, 2016. - 413 с.
Книгу написала ще в 1899 році перша людина, яка сама на невеликому судні обігнула Землю. З тих пір її неодноразово перевидавали різними мовами.
У 1895 році Джошуа відправився в свою навколосвітню подорож з Бостона і подолав понад 74 тисяч км на невеликій яхті «Спрей» (її довжина була 11 м), впоравшись з морською стихією і багатьма небезпеками, що чекають мореплавців у відкритому морі.
Повернувшись додому він за своїми щоденникам і на основі отриманих вражень створив цей твір, в якому поділився як емоціями, які переживають мандрівники, котрі збираються в кругосвітнє одиночне мореплавання, так і технічними подробицями подорожі по морю кінця XIX століття, і повідав про небезпеки, які зустрів на своєму шляху.
Бажаємо всім приємного літнього відпочинку! Можливо, він не в кожного буде на морі, та обов’язково хай у всіх буде з гарною та цікавою книгою! А вже про що буде ця книга – вирішувати тільки вам!
Підготувала: А. Кисельова
