Конституція Пилипа Орлика як правовий феномен та причетність до її написання козаків із Низу Дніпра

«Літературні читання й філософські диспути, військові походи, криваві сутички один на один із ворогом, перемоги й поразки, втомливі переїзди й конспіративні зустрічі, шифровані листи й перехоплені записки, офіційні прийоми монархами Європи й Азії та перебування в злиденному стані, довголітня вірність коханій дружині й передчасна смерть улюблених дітей», – так можна коротко охарактеризувати життя Пилипа Орлика, як це робить відомий український історик Тарас Чухліб.

Окремою сторінкою життєпису Пилипа Орлика є написані ним «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» – документ, що мав стати основним законом незалежної ранньомодерної Української держави. Цей політико-правовий акт було прийнято 5 квітня 1710 року. Саме тому цьому важливому документу напередодні річниці його прийняття було присвячено засідання клубу любителів історії «КЛІО».

Кураторка клубу Лілія Віжічаніна розповіла про життєвий шлях Пилипа Орлика та його літературні здібності й писемну спадщину, серед якої – універсали й маніфести, листи і щоденникові записи, вірші та поеми. Проте найбільшою заслугою гетьмана стало вироблення та ухвалення Конституції.

Про процес підготовки документу та участі в ньому козаків із Низу Дніпра дуже детально розповів під час засідання історик, краєзнавець, завідувач філії «Кам'янська Січ» Національного заповідника «Хортиця» Андрій Лопушинський. Він зауважив: «Актуальність Конституції Пилипа Орлика зберігається і сьогодні. Проблеми, які потребували вирішення на початку ХVIII століття, наявні і в сучасному українському суспільстві. Тож увага до цього документу може допомогти розбудові сучасної української держави».

Для учасників клубу  провідний бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії Тетяна Федько підготувала  пам'ятку «Конституція Пилипа Орлика як феномен світового правознавства», яка знайомить із життям та діяльністю гетьмана, а також рекомендований список літератури з даної теми.

Конституція 1710 року, без сумніву, є геніальним витвором талановитого майстра. Вона потребує подальшого концептуального осмислення, глибокого дослідження її сутності, змісту основних положень, впливу на подальший розвиток українського конституціоналізму, її державотворчого потенціалу, пізнання її юридичної природи, осмислення в контексті політико-правових уявлень епохи, в яку вона створювалася, дослідження багатогранної особистості її головного творця, його діяльності в широкому культурно-історичному європейському контексті.

Лілія Віжічаніна, кураторка клубу «КЛІО»