Куліш Микола

• Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
• Без грошей і при сонці темно.
• Бо тінь журби української впала і мені на плечі ... 
• Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
• Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
• Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
• На московському кумачі України самостійної не вишити!
• Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
• Кожен з нас живе у віках, бо ми перш за все – ідеї.
• Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
• Ой – казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама,  – не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
• Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
• Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
• Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!

Микола Куліш