Ласощі для серця від Інелли Огнєвої
Чи може слово зцілити серце, яке втомилося від тривог? Чи здатна поезія стати променем світла там, де панує темрява? 31 березня відповіді на ці питання шукали учасники проєкту «ЛіТерапія» під час особливої онлайн-зустрічі, присвяченої дивовижному всесвіту Інелли Огнєвої.
Зустріч із символічною назвою «Ласощі для серця від Інелли Огнєвої» стала справжнім таїнством. Присутні не просто знайомилися з біографією поетеси – вони впускали в себе світло дівчини, яка прожила коротке, але неймовірно яскраве життя, що його одна з учасниць порівняла зі спалахом комети.
Інелла народилася 29 жовтня 1999 року в місті Буча. Вона була надзвичайно енергійною та різнобічною: спорт, танці, малювання, йога – її енергії вистачало на все. Навчаючись на факультеті журналістики, вона мріяла про майбутнє, але понад усе відчувала цей світ через Слово.
За спогадами мами Інелли, від яких на очах присутніх бриніли сльози, писати дівчинка почала ще в ранньому дитинстві. Вона була дитиною неймовірної емпатії: могла принести з прогулянки звичайний камінь, бачачи в ньому особливу красу, або написати казку, в якій дорослі раптом знаходили відповіді на свої найскладніші питання. Інелла казала: «Я пишу те, що вкладає мені в серденько Господь». І це був дійсно чистий, неземний Дар.
Інелла є авторкою чотирьох збірок: «Сторінками моєї душі», «Ласощі для серця», «Швидка поетична допомога» та «Наввипередки з грозовими хмарами». Особливо зворушує те, що дизайн обкладинок вона створювала власноруч, вкладаючи у кожну деталь частинку своєї душі.
Її поезія стала справжнім феноменом у соціальних мережах: тисячі людей знаходили у цих рядках розраду. Як казала сама Інелла:
«Поезія – це єдині ліки, які не мають протипоказань. Є лише одна інструкція: перед вживанням – відкрити душу».
Під час зустрічі звучали найпроникливіші твори поетеси, переважно зі збірки «Ласощі для серця». Слухачі відкривали для себе її тонке відчуття людської природи у вірші «Людські життя, немов дзеркала…», глибоку віру та внутрішню силу в поезіях «Так хочеться часто сховатись від світу» та «Є в світі незвідана сила».
Окреме місце зайняли вірші про мрії, кохання та родинне тепло: «А все насправді починається із мрії…», «Я думаю, кохання – це не квіти…», «Життя біжить кудись невпинно за вікном…». У них звучить мудрість, що значно перевершує юний вік авторки. Слухачі також замислилися над силою слова через поезії «Не згорають слова у вогні» та «Ми усі маєм владу змінить добрим словом і вчинком людину…».
Особливим моментом зустрічі стало звучання поезії, яка стала справжнім духовним маніфестом Інелли – про тиху, але незламну місію добра. Пропонуємо і вам відчути силу цього слова:
Я не здатна змінити весь світ,
Ані віршем, ні силою слова...
Припинити насильство і гніт,
Чорно-біле зробить кольоровим...
Я не здатна зцілять від недуг,
Мої вірші не зводять на ноги...
Не приписують зайвих заслуг,
Не руйнують душевні тривоги...
Добре слово, яке я скажу,
Не припинить страждання у світі...
Те тепло, що в душі збережу,
Не оберне на шати лахміття...
Та я буду писати завжди,
Зігрівати словами в негоду...
Я спинити не зможу біди,
Не поверну утрачену вроду...
Але поки думки в голові,
Поки сила у серці незрима,
Я писатиму вірші нові,
Укладаючи душу у риму...
Поки знаю, що в світі є ті,
Кого слово те тепле зігріє,
Не покину писати в житті,
Поки матиму промінь надії,
Що роблю все, що можу зробить...
Поки вірю – творю недаремно...
Що під силу добру щось змінить...
Обернути на світло щось темне...
Хай не світ я зміню, а лишень
Одну думку у серці людському...
Не життя хай зігрію — лише день...
Я безмежно щаслива на тому...
Ці рядки не залишили байдужим жодного учасника зустрічі, адже в них – уся суть її світогляду: творити добро там, де ти є.
Життя Інелли було коротким – лише 21 рік. 12 березня 2020 року її серце зупинилося після мужньої боротьби з тяжкою хворобою. Та її світло не згасло. Сьогодні в Бучі є вулиця, названа на її честь, а родина мріє створити творчий простір – кав’ярню-музей, де її картини, іграшки та рукописи надихатимуть нові покоління.
Завершилася зустріч спільним усвідомленням: Інелла пішла, але залишила нам «інструкцію до життя». «Опустивши в чорнило перо, на папері свій слід залишайте», – закликала вона. І цей слід – теплий і вічний – тепер живе в кожному, хто хоча б раз відкрив її книгу.
Символічно, що цей світлий слід відтепер зберігатиметься і в нашій книгозбірні: мама Інелли подарувала Гончарівці повну колекцію творів доньки – всі чотири видання, які стануть частиною нашого фонду.
Бібліографічний список видань:
Видання Інелли Огнєвої – справжній літопис її світлої душі, що став частиною нашої культурної спадщини.
- Огнєва І. Сторінками моєї душі : вірші / І. Огнєва. – Буча, 2018. – 192 с.
- Огнєва І. Ласощі для серця : вірші / І. Огнєва. – Київ : Поліграф Плюс, 2018. – Кн. 2 – 160 с.
- Огнєва І. Швидка поетична допомога : зб. віршів / І. Огнєва. – Буча ; Київ : Поліграф Плюс, 2019. – Кн. 3. – 208 с.
- Огнєва І. Наввипередки з грозовими хмарами : вірші / І. Огнєва. – Буча : Поліграф Плюс, 2023. – Кн. 4. – 334 с.
Примітка: Четверта книга, видана вже після того, як Інелла пішла у Вічність, є свідченням того, що її голос продовжує звучати, долаючи межі часу.
