Меженко Ю.О.

Фундатор державної бібліографії в Україні

18 червня 2022 року виповнюється 130  років від дня народження Юрія Олексійовича Меженка - видатного бібліографа, бібліотекознавця, книгознавця та літературознавця.

До 1917 року державної реєстрації творів в Україні не було. 

У вересні 1917 р. почав видаватися в Києві Товариством «Час» часопис «Книгарь», який проіснував до березня 1920 р. він мав підзаголовок «Літопис українського письменства». Одним із найважливіших завдань часопису було інформування про видані в Україні книжки. Саме в цих, постійно діючих, списках можна вбачати перший зародок періодичного органу державної бібліографії. Проте, ясна річ, за часів революції, громадянської  війни ці списки не відзначалися повнотою. В Україні в цей період відчувалася виразна потреба в організації спеціальної державної установи, яка займалася б реєстрацією друкованої продукції.

Саме за організацію такої інституції і взявся Ю. Меженко. В Архівно-бібліотечному відділі Міністерства народної освіти Української Народної Республіки, де він працював у квітні -жовтні 1918 р. провадилася велика робота з підготовки бібліотечного з’їзду в Україні, на якому мали розглядатися питання про відкриття Національної бібліотеки України і Книжкової Палати. Отже, питання про організацію державної бібліографії в Україні було порушено в другій половині 1918 р., і біля її витоків стояв Юрій Олексійович.

За часів Директорії до Ради міністрів УНР було подано законопроект про обов’язкове надсилання всіх видань України та «пояснюючу» записку до нього про утворення Головної книжкової палати (ГКП) в Києві як осередку, що не тільки реєструватиме і вестиме статистику друку, а також і науково опрацьовуватиме друковану продукцію України. Після ухвалення цього законопроекту та пояснювальної записки було видано закон про утворення ГКП в м. Києві (зберігається в НБУ ім. В. Вернадського. Архів УНІК, ф.18, сх.1), який був затверджений 24 січня 1919 р. головою Директорії В. Винниченком і підписаний головою Ради народних міністрів Української Народної Республіки й міністром освіти.

Директором (завідувачем) ГКП призначається Ю. Меженко. Отже, 24 січня 1919 р. і слід вважати початком державної бібліографії в Україні.

3 лютого 1919 р. встановлюється Радянська влада в Україні, і в закон про організацію ГКП були внесені відповідні доповнення і корективи. Основними завданнями ГКП були:
1. Збирання, зберігання та реєстрація всіх творів друку, виданих в Україні.
2. Наукова систематизація творів друку.
3. Обмін книжками з іншими книгосховищами.

Було організовано чотири відділи: реєстрації, книжкового фонду, бібліотечного управління, Бібліографічний інститут. Створені місцеві книжкові палати у Вінниці, Кам’янці-Подільському та Катеринославі.

В обов’язки Головної книжкової палати входило: «збирання обов’язкового примірника, повна наукова бібліографія всіх творів друку УРСР, створення книжкового фонду з книг, що залишилися без власників і яким загрожувало знищення, складання єдиного центрального каталогу всіх найбільших бібліотек України, розробка теоретичних питань бібліографії». Завданням Бібліографічний інституту  - одного з найважливіших відділів Головної книжкової палати – було створення  репертуару української книги, тобто обробка і публікація відомостей про все те, що надруковано українською мовою й іншими мовами в Україні й про неї.

Під керівництвом і за участю Ю. Меженка ГКП приступила до виконання своїх основних функцій і за короткий час розгорнула діяльність щодо реєстрації друкованої продукції України, збирання матеріалів за 1917-1919 рр. щодо підготовки до видання «Книжкового літопису», статистичних матеріалів про український друк тощо. Ю. Меженко склав і опублікував як додаток до часопису «Книжковий вісник» список періодичних видань за 1919 р. Головна книжкова палата та її Бібліографічний інститут готували низку бібліографічних видань, в тому числі і цілий ряд галузевих покажчиків. Передбачалося видання «Вістей Головної книжкової палати». Прихід денікінців припинив розпочату роботу, і 5 5 листопада 1919 р. білогвардійська влада ліквідувала ГКП. Меженку і його колегам довелося працювати в умовах підпілля.

У 1920 р. вже при Радянській владі ГКП організаційно підпорядковується Комітету охорони пам’ятників мистецтва і старовини, а згодом перетворюється на Київський крайовий бібліографічний відділ при Київському філіалі Всеукрвидаву. До його завдань, за законом про обов’язковий примірник, входило здійснення контролю за одержанням і доставкою нової літератури на території чотирьох областей: Київської, Чернігівської, Подільської, Волинської, а також укладання ретроспективного покажчика літератури, виданої в роки революції і громадянської війни. У 1922 р. на базі ГКП організовано Український науковий інститут книгознавства, директором якого до 1931 р. був Ю. Меженко.

Ю. Меженко пізніше в 1927 р. зазначав: «…ми тепер повинні розглядати Головну книжкову палату як основоположника української бібліографічної науки». Його слова про роль і значення державної бібліографії й нині звучать актуально: «Державна бібліографія не лише поточний інформатор, вона являє собою великої ваги історичний документ, до якого наступними роками раз у раз звертатимуться всі, хто читає…; вона в майбутньому має правити за джерело точних відомостей про наші здобутки на всіх ділянках культури; зв’язуватиме прийдешні покоління з нашою добою».

Така коротка історія початкового періоду державної бібліографії в Україні і її центру – Головної книжкової палати в Києві на чолі з Ю. Меженком, досвід якої пізніше використає Українська книжкова палата в Харкові, відкрита в 1922 р.

Більше про Ю.О. Меженка можна дізнатися, звернувшись до документів із фондів ХОУНБГ:

1. Гуменюк М. П. Біля джерел української радянської бібліографії / М. П. Гуменюк; Академія наук Української РСР - К. : Наук. думка, 1991. - 151 с.
2. Дашкевич Я. Р. Нескорений лицар української книги / Я. Р. Дашкевич // Слово і час. – 1992. – № 6. – С. 14–20.
3. Базилівський М. Життя, присвячене книзі : [Ю. Меженко і його голов. дослідж. – творчість Т. Шевченка] / М.  Базилівський // Вісник Книжкової палати. – 2007. – №  3. – С. 46-47.
4. "І тільки незмінна книга!": зб. ст. до 120-річчя від дня народж. Юрія Олексійовича Меженка, (1892-1969)/ Національна академія наук України; упоряд. Н.В. Стрішенець - К. : НБУ ім. В. І. Вернадського, 2013. - 117 с.
5. Королевич Н. Ф. Українські бібліографи XX століття: навч. посiб. для iн-тiв культури України/ Н.Ф. Королевич - К. : Кн. палата України, 1998. - 328 с.
6. Юрiй Олексiйович Меженко (1892-1969): матерiали до бiогр. / упоряд. Т. А. Ігнатова, упоряд. Н.В. Козакова, упоряд. Н.В. Стрішенець - К. : Iн-т iсторii Украiни АН Украiни, 1994. - 175 с.
7. Нескорений лицар української книги : до 120-річчя від дня народження Ю. О. Меженка // Календар знаменних і пам'ятних дат. - 2012. - № 2. - С. 102-110 - Бібліогр. наприкінці ст.
8. Скляренко Є. Служіння книзі як життєве кредо / Є. Скляренко // Вісник Книжкової палати. - 2012. - № 6. - С. 33-36 - Бібліогр. наприкінці ст.
9. Стрішенець Н. Юрій Меженко на чолі Головної Книжкової Палати / Н. Стрішенець // Вісник Книжкової палати. - 2018. - № 11. - С. 11-14 - Бібліогр. наприкінці ст.
10. Шевченкіана в епістолярії Петра Жура та Юрія Меженка 1960-1969 рр. : за матеріалами ЦДАМЛМ України // Слово і час. - 2020. - № 3. - С. 96-118.