«Ми є. І ми будемо». Вечір пам’яті Олександра Меньшова
17 листопада 2023 року на Бахмутському напрямку поблизу села Кліщіївка загинув молодший сержант 22-ї окремої механізованої бригади Олександр Меньшов (позивний Таврік) – видатний херсонець, талановитий письменник, активіст Євромайдану, мужній Захисник, який віддав своє життя за наше сьогодні і наше майбутнє.
Напередодні річниці з дня його смерті ми зібралися на вечір пам'яті, щоб вшанувати цю світлу Людину.
Організаторка заходу бібліотекарка Лілія Віжічаніна поділилася своїми спогадами про першу презентацію Олександра в Гончарівці. Згадала, яким привітним, шляхетним, скромним і мудрим був Олександр, як хвилювався чи прийдуть люди на цю зустріч. А вони прийшли, і приходили завжди на зустрічі з ним, з зацікавленням слухали цього спокійного, врівноваженого та ерудованого чоловіка, який дуже цікавився історією, глибоко її досліджував – і історію країни, і Херсонщини, зокрема національно-визвольний рух на цих теренах. Це були вечори інтелектуальних бесід.
Згадали про онлайн-зустріч з Олександром, яка відбулася в жовтні 2022 року. Це була презентація книги «Formicarium», яка вийшла друком, коли родина була в окупованому Херсоні. Костянтин, один із гостей зустрічі, сказав, що то було дуже легке та щире спілкування, ніби всі були давніми добрими друзями. Був вражений тим, що такі творчі та натхненні люди є в Херсоні.
Людмила, дружина Олександра, розповіла, що разом вони прожили 20 років, виховували двох діточок. Згадала, що з дитинства він любив багато читати і з підліткового віку почав збирати свою бібліотеку, але там була російськомовна література. Після 2014 року Олександр відвіз цю літературу в село до бабусі й почав купувати тільки українськомовні книги, хоч багато з них і залишилися непрочитаними. Пані Людмила згадала, що саме Олександр зацікавив і привів їхню доньку в херсонський «Пласт». І саме ця організація допомогла родині облаштуватися у Вінниці, куди вони виїхали з Херсона. А ще Олександр сам завжди розробляв і створював дизайн своїх книжок.
У видавництві KM-Букс вийшов із друку щоденник «Я, Фокс і окупація», що його пів року вів Олександр, занотовуючи особисті думки, історичні факти, розповіді рідних та знайомих, плани і сумніви, смуток і радощі. Пані Людмила була першим читачем і редактором цих щоденникових записів. Але новину, що книга вже вийшла, Олександр так і не встиг дізнатися.
Розповіла пані Людмила про одне з останніх повідомлень Олександра: «Ми є і ми будемо. Запиши ці слова. Це буде назва наступної книги». На жаль, ми не дізнаємося деталей, про що могла бути ця книга. Але її змістовна афористична назва говорить сама за себе і додає сьогодні нам впевненості в тому, що ми є, і ми будемо.
Як у XX ст. радянська влада винищувала українську інтелігенцію, так само і зараз росія вбиває найкращих українських синів, цвіт нації. Нам треба зберігати пам'ять про всіх загиблих на цій війні, пам'ять про Олександра Меньшова.
Він завжди з нами, ми вдячні йому за його книги, за його вчинки. Хочеться, щоб якомога більше людей читали його книги та знаходили відповіді на складні питання.
А родині бажаємо сил впоратися з невимовним болем.
