Всесвітній день міжнародного правосуддя
Всесвітній день міжнародного правосуддя
Боротьба з безкарністю на всіх рівнях –
одне з основних завдань Української держави,
без виконання якого саме її існування
завжди буде залишатися під загрозою.
Микола Гнатовський
Всесвітній день міжнародного правосуддя – це щорічна подія, яка відзначається 17 липня. Цей день має на меті підвищити обізнаність громадськості про важливість міжнародної юстиції та роль міжнародних судових інституцій у забезпеченні миру, справедливості та дотриманні прав людини на глобальному рівні.
Дата святкування обрана на честь затвердження Римського Статуту, що відбулось саме цього дня у 1998 році на дипломатичній конференції в Римі. Сьогодні учасниками статуту є близько 150 країн світу. На основі Римського Статуту створили Міжнародний кримінальний суд, який займається покаранням за тяжкі злочини (тортури, вбивства, зґвалтування тощо).
Римський Статут – договір, який ліг в основу створення Міжнародного кримінального суду. Роботу над цим основним документом було розпочато в грудні 1948 року, коли Генеральна Асамблея ООН затвердила Конвенцію про попередження злочинів, пов'язаних з геноцидом, і покарання за нього. Комісії міжнародного права було запропоновано «розглянути питання про бажаність і можливість створення міжнародного юридичного органу, на який покладається розгляд справ осіб, обвинувачених у вчиненні злочину геноциду».
Офіційне прийняття Римського Статуту відбулося тільки через півстоліття. Так, 15–17 липня 1998 року в Римі було проведено Дипломатичну конференцію повноважних представників під егідою ООН, на якій прийнято Конвенцію про заснування Міжнародного кримінального суду – першого міжнародного постійного органу кримінального правосуддя, уповноваженого переслідувати осіб, винних у найбільш нелюдських злочинах. 17 липня учасники конференції підписали Римський Статут. Цей договір набрав чинності 1 липня 2002 року, після того, як 60 держав стали учасниками Статуту.
Римський статут визначає чотири основні категорії злочинів, під юрисдикцію яких підпадає Міжнародний кримінальний суд:
- Геноцид – дії, спрямовані на знищення частково або повністю національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
- Злочини проти людяності – широкомасштабні або систематичні напади на цивільне населення, включаючи вбивства, рабство, депортації, тортури, зґвалтування та інші нелюдські дії.
- Воєнні злочини – порушення законів і звичаїв війни, включаючи вбивства цивільних осіб, знущання над військовополоненими, насильство щодо мирних жителів, знищення власності без військової необхідності тощо.
- Злочин агресії – дії, які порушують суверенітет іншої держави, зокрема, військове вторгнення, окупація або анексія території.
Юрисдикція Міжнародного кримінального суду носить компліментарний характер: він бере справу у виробництво тільки в тому випадку, якщо національні органи влади не хочуть або не можуть судити особу, яка підозрюється в серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Адже головна місія Міжнародного кримінального суду – гарантія неминучості покарання за найтяжчі злочини. Звинувачення стосуються масових вбивств, зґвалтувань, тортур і вербування дітей у солдати.
Місцеперебуванням Міжнародного кримінального суду є місто Гаага (Нідерланди), однак за потреби він може проводити засідання й в інших місцях.
Україна є державою, де потреба у міжнародному правосудді відчувається ледь не найгостріше. Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду кваліфікував події, що відбуваються на її території з 2014 року (від початку окупації російською федерацією частин території України), як такі, що безумовно належать до юрисдикції Суду і можуть кваліфікуватися як воєнні злочини та злочини проти людяності. Водночас не зникає актуальність у заснуванні Міжнародного трибуналу щодо агресії росії проти України.
21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський Статут Міжнародного кримінального суду, після набрання чинності якого Україна стає 125-ю державою-учасницею.
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000-го р. Утім, його ратифікація затягнулася на 24 роки. Це було насамперед пов'язано з тим, що 11 липня 2001 року Конституційний Суд України ухвалив негативний висновок щодо Римського Статуту та визнав його таким, що не відповідає Конституції України. Це унеможливило подальшу ратифікацію Римського Статуту без внесення змін до Конституції України аж до 2016 року, коли були внесені відповідні зміни до Конституції України.
Микола Гнатовський, Суддя Європейського Суду з прав людини, зазначає: «Ратифікація Римського Статуту та приведення у відповідність до нього українського законодавства мають стати одними з найперших його рішень». Лише після початку російської агресії український парламент ухвалив 25 лютого 2014 року та 4 лютого 2015 року заяви про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.
2 червня 2016 року було змінено редакцію ст. 124 Конституції України, зокрема доповнено ч. 6, яка отримала такий зміст: «Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального суду». Передбачалося, що ця конституційна норма набуває чинності з 30 червня 2019 року.
Варто зазначити, що лише з початком повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року розпочалися реальні розслідування міжнародних злочинів (хоча юрисдикція Міжнародного кримінального суду поширюється на міжнародні злочини, вчинені на території України за період, починаючи з 21 листопада 2013 року), у зв'язку з чим знову актуалізувалася ця тема.
2 березня 2022 року на підставі звернення від країн-учасниць Римського Статуту Офіс Прокурора Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування ситуації в Україні щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Утім, серед цих міжнародних злочинів відсутній злочин агресії. Прокурор Карім Хан це пояснював тим, що Міжнародний кримінальний суд не володіє юрисдикцією в частині розслідування злочину агресії росії проти України, оскільки ні Україна, ні російська федерація не ратифікували Римський Статут. Суд не здійснюватиме своєї юрисдикції щодо злочину агресії, який вчинили громадяни цієї держави або на її території.
Суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський зазначає: «Після ратифікації та набрання чинності Римським Статутом Міжнародного кримінального суду щодо України наша держава стане повноцінною стороною цього договору, що створить для неї не лише обов'язки співробітничати з цим судом (вони існують повною мірою ще з 2015 року, коли Україна погодилася на юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, вчинених на її території), але і права, притаманні державі-учасниці цього договору... Окремим "плюсом" є ратифікація Кампальської угоди про зміни до Римського Статуту, яка стосується злочину агресії. Це суттєво підкріплює дипломатичні зусилля України, спрямовані на створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Адже без такої ратифікації багато хто закидав Україні нещирість її прагнення домагатися правосуддя та "вибірковий підхід"».
Відзначення Всесвітнього дня міжнародного кримінального правосуддя супроводжується проведенням різних заходів та акцій, спрямованих на зміцнення міжнародного правосуддя. Кожен рік правозахисники з різних країн зустрічаються на них, щоб ще раз підтвердити прихильність принципам Міжнародного кримінального суду.
Саме з Міжнародним кримінальним судом пов’язані сподівання на правосуддя та припинення безкарності щодо тих, хто масово нехтує життям, гідністю та іншими основоположними правами та свободами людини, незважаючи на причини, якими злочинці намагаються виправдати свої дії.
У своїй роботі Міжнародний кримінальний суд змушений долати величезний спротив держав та безліч юридичних проблем і, мабуть, тому донині ще не досяг достатньо вагомих результатів. Проте важливість цього органу для прогресу всієї людської цивілізації настільки велика, що він потребує як найповнішої підтримки з боку держав та громадянського суспільства.
Всесвітній день міжнародного правосуддя – це не лише нагода згадати про значення міжнародного права, а й заклик до продовження спільної боротьби за справедливість і права кожної людини.
Радимо почитати:
- Базов О. В. Міжнародно-правові засади відповідальності за міжнародні злочини проти культурної спадщини в умовах збройних конфліктів / О. В. Базов // Юридична Україна. – 2020. – № 8. – С. 67–72.
- Базов О. В. Міжнародно-правові засади організації та діяльності міжнародних кримінальних судів: монографія / О. В. Базов. – Київ : Алерта, 2023. – 628 с.
- Бойко І. С. Трибуналізація міжнародного правопорядку як ознака міжнародного правосуддя / І. С. Бойко // Правова позиція. – 2021. – № 1. – С. 83–87.
- Важна К. Проблеми визначення поняття міжнародного злочину агресії у сучасному міжнародному праві / К. Важна // Молодий вчений. – 2016. – № 4.1, спец. вип. – С. 30–34.
- Волинець Р. До питання ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду / Р. Волинець // Підприємництво, господарство і право. – 2019. – № 12. – С. 289–293.
- Гнатовський М. День міжнародного правосуддя [Електронний документ] / М. Гнатовський // Експертний центр з прав людини : [вебсайт] – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ecpl.com.ua/news/15098/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 17.07. 2019. – Дата звернення : 10.07.2025.
- Кресін О. Резолюції Генеральної Асамблеї ООН: характер і значення у контексті війни рф проти України: монографія / О. Кресін. – Київ : Норма права, 2024. – 236 с.
- Кулеба Д. Римський статут Міжнародного кримінального суду / Д. Кулеба // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / редкол. : Л. В. Губерський (голова) та ін. – Київ : Знання України, 2004. – Т. 2. – С. 8–12.
- Павленко І. В. Особливості юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності: теоретико-правовий аспект / І. В. Павленко, С. М. Огієвич // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Сер. Юридичні науки. – 2020. – Т. 31, 2.3. – С. 207–212.
- Пилипенко В. П. Деякі питання співробітництва України та Міжнародного кримінального суду: правові аспекти / В. П. Пилипенко // Право і суспільство. – 2021. – № 1. – С. 273–279.
- Підгородинська А. В. Перспективи взаємодії України з Міжнародним кримінальним судом: процесуальний аспект / А. В. Підгородинська // Митна справа. – 2012. – № 3. – С. 107–116.
- Рибалко Т. Правові проблеми ратифікації Римського статуту в Україні / Т. Рибалко // Молодий вчений. – 2017. – № 12, ч. 2. – С. 304–307.
- Римський Статут Міжнародного кримінального суду: чинне законодавство : офіц. переклад. – Київ : Алерта, 2024. – 68 с.
- Україна ратифікувала Римський Статут: у чому важливість та можливості [Електронний документ] // Укрінформ : [вебсайт нац. інформ. агентства України]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3898016-ukraina-ratifikuvala-rimskij-statut-u-comu-vazlivist-ta-mozlivosti.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.08.2024. – Дата звернення : 08.07.2025.
- Чорноус Ю. Актуальні питання розслідування та судового розгляду Міжнародним кримінальним судом справ про міжнародні злочини / Ю. Чорноус // Вісник Національної академії правових наук України. – 2020. – № 4. – С. 321–342.
Підготувала Т. Федько
Ілюстрації з відкритих джерел