Молодіжні організації – найважливіший інститут громадянського суспільства

Молодіжні організації – найважливіший інститут громадянського суспільства

«Молодість з її благородним ентузіазмом,
з її невиразним прагненням до чесного,
справедливого є одна з найбільших сил прогресу».
Микола Шелгунов

Сучасний організований молодіжний рух виник у період трансформації політичної системи від тоталітаризму до плюралістичної демократії. Його бурхливий розвиток обумовлювався тими соціально-економічними негараздами, що їх переживало українське суспільство. Становлення державного механізму, а відтак і становлення державної молодіжної політики, співпраця між молодіжними організаціями і державою відбувалися шляхом проб та помилок.

Цікавим є той факт, що становлення сучасного організованого молодіжного руху розпочалося з появи неформальних культурологічних організацій та об'єднань за інтересами. Виникнення всієї організованої молодіжної ініціативи безпосередньо пов'язане з неформальним періодом.

Аналізуючи ж розвиток молодіжного руху протягом останніх п'яти років, бачимо, що спостерігається взаємодоповнення та взаємопроникнення організованих і неформальних форм молодіжного руху. Це пояснюється багатьма факторами, зокрема соціальними. Спрацьовують також релігійний, національний, політичний та інші чинники, які діють у суспільстві. Опинившись на периферії суспільства й вичерпавши можливості неформального руху, насамперед його потенцію як способу вираження соціального протесту, молоді люди доходять до усвідомлення необхідності політичної боротьби. Таким чином, нині організований молодіжний рух перебуває на новому етапі свого існування, для якого характерна активна участь молоді й у "великій політиці".

За даними соціологів, нині лише 2-3% української молоді перебуває в офіційно зареєстрованих молодіжних організаціях, тоді як понад 25% знайшли місце в неформальних об'єднаннях. Проте найбільш дієву частину молодіжного руху складають саме громадські об'єднання молоді, які зареєстровані та функціонують відповідно до чинного законодавства, працюючи в тісній взаємодії з державними органами. Вони прагнуть розв'язувати важливі соціальні проблеми молодих людей, сприяти їх соціалізації у наявних соціально-економічних умовах розвитку суспільства, його політичної системи, традицій, культури – тобто всього, що відрізняє наше суспільство від інших. На даний час існує тенденція до збільшення кількості молоді в громадських організаціях, тобто до наближення цих показників до європейських тенденцій розвитку молодіжного руху.

Наразі історія українського молодіжного руху умовно поділена на чотири періоди:
І – із часу появи молодіжних об'єднань і до кінця ХІХ століття, коли молодіжний рух в Україні лише зароджувався;
ІІ. – із кінця ХІХ століття до середини 20-х років ХХ століття. Це період становлення молодіжного руху України, що складався тоді з десятків молодіжних об'єднань, різноманітних за політичними та іншими уподобаннями;
ІІІ. – із кінця 20-х до початку 80-х років ХХ століття. Протягом цього періоду молодіжний рух Радянської України був представлений лише комсомольською та піонерською організаціями. Більш різноманітним він був до 1939 року на Західній Україні. Традиції українського молодіжного руху почасти розвивалися в українській діаспорі;
IV – із середини 1980-х років і до сьогоднішнього дня. Це період відродження молодіжного руху України, його становлення як складного явища, різноманітного за політичними та структурними ознаками, формами роботи з молоддю.

Ця періодизація охоплює весь період розвитку молодіжного руху в Україні, змальовуючи його в розгорнутій історичній ретроспективі. Слід зазначити, що більшість науковців визначають моментом започаткування сучасного організованого молодіжного руху середину 80-х років ХХ століття.

Провідну роль у здійсненні врядування на місцях виконують молодіжні організації, що мають не тільки дорадчий голос у міських, сільських та селищних радах, а й забезпечують розвиток громад.

Для створення та ефективної роботи молодіжних організацій насамперед потрібна нормативно-правова база, що визначає напрями їхньої діяльності та місце у системі громадських організацій.

Закон України «Про молодіжні та громадські організації» дає не тільки визначення поняття молодіжної організації, а й обумовлює можливість її створення. До таких організацій можуть входити громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, віком від 14 до 35 років. По суті, на рівні законодавства України визначено важливу роль таких організацій, що повинно бути враховано місцевими органами влади.

Держава вже зараз створює умови для організації обʼєднань молоді. Так, молодіжні організації користуються правами, визначеними Законом України «Про громадські обʼєднання».

Основні напрями підтримки молодіжної політики місцевої влади:
- надає фінансову підтримку діяльності у межах повноважень, визначених законом (видатки надходять із місцевого бюджету на реалізацію молодіжних програм);
- залучає молодь до виконання замовлень для державних та місцевих потреб;
- делегує повноваження у межах діяльності молодіжних організацій, фінансує їх та контролює цільове використання коштів;
- бере участь у реалізації молодіжних проектів;
- стимулює молодь до активної діяльності, залучає її до розробки місцевих програм розвитку міст/селищ/сіл, запроваджує місцеві премії чи відзнаки для молодих активістів;
- створює умови для введення представника молодіжної організації до складу виконавчого комітету, виносить питання, які турбують молодь, на розгляд ради, надає можливість поширювати інформацію про діяльність громадської молодіжної організації у місцевих ЗМІ тощо.

В Україні створено Національне українське молодіжне об’єднання.

Уперше в історії України об’єдналися молодіжні організації з найбільшими мережами осередків. Загалом нова спілка включає 8 всеукраїнських організацій, що разом об’єднують близько 500 осередків по всій України, передбачена також участь у діяльності спілки та її керівних органів для представників понад 300 молодіжних рад, створених в Україні при органах місцевого самоврядування.

До об’єднання входять студентське самоврядування більше 160 університетів України, членів Української асоціації студентів – UAS та понад 160 місцевих осередків Пласту.

Засновниками спілки відповідно до рішень своїх керівних органів – стали також й інші всеукраїнські організації, добре відомі серед активної молоді: Спілка української молоді в Україні, Фундація Регіональних Ініціатив – ФРІ, Молодіжний Націоналістичний Конгрес – МНК, Національний Альянс. До процесу створення НУМО долучились також дві структури, які виникли вже після Революції Гідності: Асоціація молодіжних центрів України (АМЦУ) та Українська академія лідерства (УАЛ).

Усі вище перелічені молодіжні організації багато років тісно співпрацювали між собою. Однак до сьогодні взаємодія носила фрагментарний характер.

 До складу Національного українського молодіжного об’єднання входять:

• Пласт
• Спілка Української Молоді в Україні
• Асоціація молодіжних центрів України
• Фундація Регіональних Ініціатив
• Українська асоціація студентів
• Українська академія лідерства
• Молодіжний Націоналістичний Конгрес
• Будуємо Україну Разом
• Національний Альянс

Метою спілки є забезпечення представництва та участі молоді в суспільному житті України та світу задля формування ефективної відкритої молодіжної політики. Головне завдання – на початковому етапі діяльності – забезпечити максимальне представництво різних прошарків молоді у формуванні та реалізації державної молодіжної політики.

Рівень діяльності молодіжних організацій у країні є показником розвиненої демократії та якості життя суспільства. Процес демократизації спричинив активізацію молоді, можливість самостійної інтерпретації соціального існування та вибір стилю життя, що найбільше підходить до сповідуваннях їхніх цінностей. Молодь є соціальною групою, котра найшвидше пристосовується до інновацій та нездатна терпіти несправедливість. Від стану і розвитку молодіжних організацій певною мірою залежить і рівень розвитку

Сьогодні молодіжні організації вважають, що головним пріоритетом молодіжної політики має стати внесення і підтримка у Верховній Раді законопроєкту “Про основні засади молодіжної політики”. Цей закон у різних його редакціях переглядається в парламенті вже понад 5 років, а в цей же час молодь десятками і сотнями тисяч емігрує з України, залишаючись у безнадії на зміни у своїй країні.

Основними пріоритетами молодіжної політики має бути посилення участі молоді в ухваленні рішень, розвиток молодіжної інфраструктури та системи підготовки молодіжних працівників через повноцінний запуск Фонду інституційної підтримки передбаченого законопроєктом.

Також молодь наголошує, що важливо в найкоротші терміни забезпечити роботу вже створеної державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр», щоб розвинути її як молодіжний навчальний центр та національну платформу співпраці з ключовими стейкхолдерами молодіжної політики держави.

Наразі молодіжні організації за підтримки органів місцевого самоврядування реалізують чимало цікавих проєктів. Насамперед це акції, що згуртовують громаду та сприяють патріотичному вихованню молоді: «Запали свічку миру», «Біль Чорнобиля у моєму серці», «Перша хвилина миру», «Для тебе, кохана» (до свята весни), «Чарівна краса вишиванки» тощо. Також реалізується чимало екологічних заходів, спрямованих на догляд за станом навколишнього середовища та на просвіту громади. Йдеться про прибирання територій озера, парку, висадку дерев, кущів, інформаційно-роз’яснювальну роботу тощо.

Окремим блоком йдуть національно-патріотичні та військово-патріотичні заходи, спрямовані на формування свідомості та світогляду громади. Це показові виступи на фестивалі «Козацька варта», військово-патріотична гра «Сокіл (Джура)», зустрічі з воїнами АТО, фестиваль військово-патріотичної пісні тощо. Наступний блок – спортивно-масові заходи, спрямовані на пропаганду здорового способу життя. Це пробіг миру, велопробіги, різноманітні дитячі спортивні змагання. Не менш цікавим для молоді є проведення майстер-класів, що сприяють вихованню культури відпочинку: з бальних та народних танців, з плетіння гачком, з бісероплетіння, зі створення гончарних виробів тощо.

Вагомим є проведення благодійних заходів, спрямованих на збір коштів для тих, хто потребує матеріальної підтримки: «Світ для тебе», «Благодійний велопробіг», донорські акції. Молодь зазвичай не залишається осторонь і в організації різноманітних свят громади: Дня молоді, Дня громади тощо. Молоді люди також часто самі ініціюють проведення свят, присвячених сімейним цінностям: парад наречених на День міста/селища/села, День закоханих та інші.

Молодіжні організації – це потужний соціокультурний феномен, який може справляти дуже сильний психоемоційний вплив на розвиток молоді, тому такі рухи, які не несуть в собі негативних моментів, є визначними чинниками, що позитивно впливають на свідомість молодих людей, беззаперечно заслуговують на підтримку, сприяння і подальше їх вивчення!

Більш детально з цією інформацією можна ознайомитися за такими джерелами:

Біляєв Я. М. Узагальнення світового досвіду державної політики соціальної мобільності молоді / Я. М. Біляєв // Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Сер. Державне управління. – 2019. – № т. 30 3. – С. 31-36.

Грищенко Н. І. Волонтерський рух в сучасній Україні як стратегія розвитку молодіжного лідерства / Н. І. Грищенко // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Сер. Політологія. Соціологія. Право. – 2018. – № 2. – С. 73-78.

Заболотна Н. М. Участь громадських організацій молоді з інвалідністю у формуванні та реалізації державної політики / Н. М. Заболотна // Молодий вчений. – 2015. - N 10 ч.2. - С. 233-237.

Лісовець О. В. Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України: навч. посіб. / О. В. Лісовець; ред. А .А. Даниленко - К. : Академія, 2011. - 255 с.

Молодіжні організації [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://www.ya.org.ua/index.php?option=com_weblinks&view=category&id=48&Itemid=100

Молодіжні організації в Україні та світі [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.ya.org.ua/old/brochure/2005/01.html

Савранський Р. С. Методологія класифікації припартійних молодіжних організацій / Р.С. Савранський // Інвестиції: практика та досвід. - 2017. - N 10. - С. 96-99.

Черкашина Т. О. Молодіжні організації як інституціональна форма молодіжних рухів / Т.О. Черкашина // Габітус. - 2017. - N 3. - С. 24-29.

Черкашина Т. О. Норми та правила в повсякденній діяльності молодіжних організацій: експертна оцінка / Т.О. Черкашина // Габітус. - 2017. - N 4. - С. 46-48.