Стратегія національно-патріотичного виховання
Стратегія національно-патріотичного виховання
В Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості, формування почуття патріотизму на засадах духовності та моральності. Популяризація духовно-культурної спадщини Українського народу, а також активізація взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об'єднань відображена у новій Стратегії національно-патріотичного виховання.
8 травня 2019 року Указом Президента України затверджено Стратегію національно-патріотичного виховання, яка визначає національно-патріотичне виховання в Україні одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі:
- суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність),
- формування у громадян почуття патріотизму,
- поваги до Конституції і законів України,
- соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи,
- готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України,
- сповідування європейських цінностей, а також важливим засобом громадянської освіти.
Основними складовими національно-патріотичного виховання визначено громадсько-патріотичне, військово-патріотичне та духовно-моральне виховання.
Указом Президента передбачено розроблення та затвердження плану дій на 2020-2025 роки щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, а також до 1 грудня 2019 року – державної цільової програми з національно-патріотичного виховання.
Міністерство молоді та спорту України як головний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері національно-патріотичного виховання, розробив проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки».
Пропонуємо ознайомитися з проектом розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки» за посиланням на сайті Міністерства молоді та спорту в розділі «Запрошуємо до обговорення»: http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/46464
Більш детально з цією інформацією можна ознайомитися за такими джерелами:
- Україна. Президент (2014-2019). Стратегія національно-патріотичного виховання : Указ Президента України від 18 травня 2019 р. – Введ. с 20190518 // Урядовий кур`єр. – 2019. – № 93(21 трав.). – С. 7.
- Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки». [Електронний документ] – Режим доступу : http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/46464
- Вишневський О. Патріотичне виховання на тлі європеїзації українського суспільства / О. Вишневський // Педагогічна думка. – 2016. – № 4. - С. 29-33.
- Газізова О. Українознавчий зміст патріотизму сучасної молоді / О. Газізова // Українознавство. – 2015. – № 3. – С. 171-182 : табл.
- Івченко Ю. В. Патріотизм як ціннісний орієнир сучасної держави (дискусійні питання) / Ю. В. Івченко // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2016. – № 2. – С. 3-6.
- Новак О. В. Формування патріотизму, ціннісних орієнтирів і громадської самосвідомості у вихованців засобами активних форм роботи: згідно зі Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 рр. / О. В. Новак // Виховна робота в школі. – 2018. – № 1. – С. 9-13.
- Сьомін С. В. Проблеми патріотичного виховання в Україні: теоретико-методологічний та правовий аспект / С. В. Сьомін // Стратегічні пріоритети. – 2016. – № 2. – С. 96-105.
- Чернега П. М. Національно-патріотичне виховання - основа генерації українця XXI століття / П. М. Чернега, Д. І. Пасічник // Молодий вчений. – 2017. – № 2 ч. 3. – С. 558-562.
- Якубовський В. Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання через комплексні бібліотечні заходи / В. Якубовський // Вісник Книжкової палати. – 2016. – № 6. – С. 22-25.