Наш технічний відділ взявся оновлювати сайт. Обіцяють до кінця літа багато цікавого. А поки що не все працює...
Просимо вибачення за незручності
Головна Наш відділ Правове довідкове бюро Право та закон для кожного Неправомірне затримання працівниками Національної поліції України – захисти себе сам

Неправомірне затримання працівниками Національної поліції України – захисти себе сам

Неправомірне затримання працівниками Національної поліції України – захисти себе сам

Поліцію реформують, але випадків необгрунтованих затримань вистачає. Як і вистачає неправомірних дій з боку співробітників правоохоронних органів.

Чому відбувається подібне?
Основна причина незаконних затримань – слабке знання нами своїх прав і відповідних процедур. Статті Конституції, Закон «Про Національну поліцію» України, процесуальні кодекси – усе це регламентує дії правоохоронців. Але  вони не завжди дотримуються регламентованих у цих документах норм. Саме в таких випадках незнання елементарних речей призводить до неприємностей.

Одне з основних правил, про які повинні знати громадяни, полягає в тому, що в рамках кримінально-процесуального кодексу будь-який громадянин має право на адвокатську безкоштовну допомогу. І в разі затримання до регіонального центру безоплатної правової допомоги має поступити повідомлення про вчинення подібної дії. Якщо затриманий сам відмовився від безкоштовного адвоката, тоді до центру безоплатної правової допомоги інформацію не подають.
Друге правило: перед тим як давати будь-які пояснення або показання, затриманий має право наполягати на конфіденційній бесіді з захисником. Коли йому такої можливості не надають, затриманий має право цього вимагати.
Третє – затримуваний під час здійснення цієї процесуальної дії має право повідомити про те, що відбувається, третій особі: мамі, татові, дружині, товаришу тощо.
Не варто також забувати, що затримання може статися і тоді, коли правоохоронці намагаються здійснити розкриття справи по гарячих слідах. Або посилаються на те, що вони в даний момент займаються подібним. Але в будь-якій ситуації усі три перераховані правила діють. Крім того, важливо не брати в руки сторонні предмети, говорити зайве, скандалити, дозволяти проводити обшук без понятих тощо. Саме в перші хвилини затримання відбуваються найнебезпечніші в сенсі можливих наслідків дії. У ці хвилини, коли затриманий перебуває під психологічним тиском, у стані стресу, можна наробити фатальних помилок, що призводять до серйозних юридичних наслідків.

Що робити на всякий випадок
Мати при собі документ, що засвідчує особу: паспорт, посвідчення водія або службовий пропуск.
Заздалегідь домовитися з адвокатом про можливість звернутися в разі потреби – укласти з ним відповідний договір.
Завести на телефоні кнопку швидкого набору номера і / або відправки SMS довіреній особі.
Якщо існує високий ризик нападу і / або провокації – необхідно мати кнопку тривожного виклику від охоронної фірми або державної служби охорони. Її встановлюють у вигляді додатку на смартфон або надають у вигляді автономного гаджета.

Як себе захистити
Нагадаємо, що в Конституції України є цілий розділ, присвячений захисту прав людини, де в одній зі статей чітко прописано, що ніхто не може бути заарештований просто так або триматися під вартою.
Якщо ж затримання відбулося, то, як радить адвокат, головне – не панікувати. Адже якщо у правоохоронців є мета затримати ту чи іншу особу, то вони спочатку затримають, а потім вже будуть розбиратися. Також юристи не рекомендують проявляти розгубленість або агресію, оскільки все це може спричинити негативні наслідки.
А для якісного захисту своїх прав найкраще зафіксувати на відео весь процес спілкування з правоохоронцями, щоб потім об'єктивно оцінити їх дії. Для цього можна використати всі доступні засоби – як відеокамеру звичайного телефона, так і камери, розташовані на магазинах.
В іншому випадку, якщо не буде прямих доказів, це може привести до трактування обставин силовиками на свою користь, що може спричинити складний і малоперспективний юридичний процес.
Якщо до громадянина звертаються поліцейські з проханням пред'явити документи, той має право вимагати, щоб ті спочатку представилися і пред'явили службові посвідчення і жетони. І ці дані найкраще записати. Крім того, затриманий має право дізнатися причину – чому його затримали.
А якщо мова йде про опитування або особистий огляд, то це вже відноситься до категорії дій, які можуть бути зроблені виключно за згодою того, кого зупинили. Допит і обшук можуть проводитися в рамках кримінального провадження, причому обшук – тільки на підставі визначення слідчого судді.

Не варто також забувати, що якщо у правоохоронців є чітке завдання затримати конкретного громадянина, то вони це зроблять, а ось перераховані поради просто зменшать шкоду, яку може бути нанесено як психіці, так і здоров'ю. При цьому слід розуміти, що чим спокійніше і адекватніше поводиться затриманий, тим менше шансів у правоохоронців спровокувати його до дій, що створює привід для несприятливих для нього наслідків.
Найбільш важливими і в той же час найбільш неприємними і небезпечними для будь-якої людини є перші хвилини і години його затримання. Проти затриманого спрацьовує фактор несподіванки, а звідси стрес, розгубленість і емоційна неврівноваженість і пригніченість волі.

Якщо ж затримання було не уникнути, то слід пам'ятати, що в подальшому всі дії по відновленню порушених прав потерпілий зможе робити або самостійно, або за допомогою адвоката – аж до оскарження дій поліцейських у вищих органах Національної поліції України, прокуратурі, суді.

Відповідальність працівників Національної поліції
Якщо під час фактичного затримання не були дотримані всі умови, описані вище, то воно було скоєно неправомірно, а це вже є підставою для подачі потерпілим скарги або заяви до відповідних органів і подальшого проведення службового розслідування.
Причому скаргу чи заяву можна відправити в паперовому вигляді поштою, електронним листом або подати при особистому відвідуванні – до будь-якого правоохоронного органу, починаючи від районного управління поліції і закінчуючи Міністерством внутрішніх справ.
Від кожного конкретного випадку залежить, усунуть на час проведення розслідування тих, проти кого було подано заяву, чи ні.

Скарга розглядається протягом 15 днів, при цьому подати її можна не виходячи з дому. У ній необхідно викласти причини, які спонукали до написання, і зажадати застосування проти правоохоронців, які вчинили неправомірні дії, відповідних заходів. Це може бути сувора догана, стягнення, попередження, зниження в спеціальному званні аж до звільнення. Також можна вимагати на час проведення службового розслідування відсторонення поліцейського від роботи або позбавлення його премії. Тоді, можливо, він зрозуміє, як застосовувати проти громадян неправомірні дії.
Якщо ж у розгляді звернення з тих чи інших причин відмовлено, тоді слід звернутися до суду. У будь-якому випадку, щоб якісно захистити свої права, бажано весь процес спілкування зі співробітниками правоохоронних органів зафіксувати, оскільки якщо в потерпілого або його адвоката не буде прямих доказів, то це може привести до того, що довести факт неправомірних дій буде неможливо.

Як це закінчується
На жаль, дуже невелика кількість незаконно затриманих громадян у подальшому намагаються привернути до відповідальності правоохоронців.
Для більшості з них вихід з приміщення того ж райвідділу вже вважається перемогою. Через це кількість справ, доведених до суду, також занадто невелика, а з огляду на практику кругової поруки, до цих пір присутньої у правоохоронних органах, там не поспішають розслідувати справи щодо своїх колег.
Займатися боротьбою з вітряками особливого завзяття ні у кого немає – вистачає власних важливих справ. Тому потрібно бути готовим дати аргументований і ненасильницький опір будь-яким неправомірним діям, відразу ж надати ситуації розголосу, не носити в кишенях "зайвого". Але найголовніше – вести себе впевнено, активно і знати свої права. Бо незнання законів не звільняє від відповідальності, а знання дозволяє не понести її даремно.

Що робити, якщо Вас необгрунтовано затримали

Попросити поліцейських або інших правоохоронців пред'явити документи і особисті жетони – зафіксовані дані, наприклад, відправити SMS з ними.

 

 

Якщо ситуація виглядає дивно, підозріло, якщо правоохоронці ведуть себе не цілком адекватно скористатися тривожною кнопкою, якщо вона є.

 

 

Відразу ж повідомити довіреній особі про затримання, бажано після дзвінка не розривати зв'язок, попросивши його залишатися на лінії і записувати те, що відбувається.

 

 

Не надавати фізичного опору співробітникам правоохоронних органів. Якщо дії, що відбуваються записуються, вголос коментувати свої дії. Не входити в суперечки, не проявляти агресію, вести розмови максимально спокійно і коректно.

 

Вимагати від правоохоронців виразно і чітко пояснити причини затримання. Бажано вести бесіду під запис, в крайньому випадку при триваючому дзвінку довіреній особі.

 

 

Спробувати опинитися у полі камер спостереження, звернути увагу на магазини, банківські офіси та інші місця, де камери розміщують досить часто.

 

 

При затриманні і доставці в будь-який підрозділ поліції або інший правоохоронний орган звернутися при вході до чергового з проханням зафіксувати час і причину доставки в цей підрозділ.

 

 

Повідомити довіреній особі про причини і час доставки до підрозділу, а також його адресу.

 

 

Вимагати запросити свого адвоката або дочекатися, коли приїде той, якого нададуть на безкоштовній основі.

 

 

До приїзду адвоката і консультацій з ним попросити відстрочку з приводу пояснень або свідчень.

 

 

Якщо в результаті стресу раптом погіршився стан здоров'я, попросити чергового викликати бригаду швидкої допомоги для вимірювання артеріального тиску, пульсу і надання необхідної медичної допомоги або зажадати викликати того лікаря, якому довіряєте.

 

Після прибуття бригади швидкої допомоги постаратися встигнути розповісти медичним працівникам про те, що трапилося.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Україна. Закони. Про Національну поліцію України : від 02.07.2015 р. // Офіційний вісник України. – 2015. – № 63. – С. 33-94.
  2. Україна. Закони. Про Дисциплінарний статут Національної поліції України : від 15.03.2018 р. // Офіційний Вісник України. – 2018. – № 54. – С. 7-19.
  3. Байвидович, О. Стоять! Бояться! : полицию реформируют, но случаев необоснованных задержаний хватает. / О. Байвидович // Корреспондент. – 2019. – № 1/2. – С. 36-39.
  4. Кабиш О. О. Формування та трансформація силових структур незалежної України / О. О. Кабиш // Політикус. – 2017. – № 4. – С. 40-46.
  5. Катрич Д. Принцип пропорційності правоти поліцейського та відповідальності за прийняті рішення / Д. Катрич // Підприємництво, господарство і право. – 2018. – № 7. – С. 118-121.
  6. Комісаров О. Г. Теоретико-правова модель застосування заходів примусу Національною поліцією / О. Г. Комісаров, О. І. Бойко // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. – 2017. – Спец. вип. ч. 2. – С. 120-124.
  7. Липовець, Ю. О. Толерантність у діяльності поліції України / Ю. О. Липовець // Прикарпатський юридичний вісник. – 2017. – № 6, т. 1. – С. 22-25.
  8. Медведенко М. В. Особливості адміністративно-правового статусу суб'єктів дисциплінарного провадження в органах Національної поліції України / М. В. Медведенко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2018. – № 1. – С. 65-69.
  9. Мозоль Н. І. Діяльність співробітників Національної поліції України в умовах розбудови інформаційного суспільства / Н. І. Мозоль // Право і суспільство . – 2018. – № 3. – С. 34-39.
  10. Середа В. В. Дисциплінарне провадження в органах Національної поліції як вид адміністративно-юрисдикційної діяльності / В. В. Середа, М. В. Ковалів, С. С. Єсімов // Південноукраїнський правничий часопис. – 2017. – № 3. – С. 129-133.

Календар подій

123 4 567
89 10 11121314
15161718192021
22232425262728
293031