Олекса Мусієнко – журналіст, письменник, автор історико-документальних романів

Олекса Григорійович Мусієнко народився 25 лютого 1935 р. у селі Велика Павлівка Зіньківського району на Полтавщині. У віці неповних три роки став круглим сиротою, коли енкаведиський апарат знищив усіх його родичів – батька, матір, старшу сестру, діда, чотирьох дядьків – як «ворогів народу», і він опинився в спецпритулку для так званих «последышей врагов народа».
Улітку 1942 року, під час німецької окупації України, йому пощастило дібратися до рідної Великої Павлівки. Там, аби не вмерти з голоду, він прилаштувався підпасичом громадської отари. Довелося тяжко працювати на різних роботах.
Закінчивши середню школу із золотою медаллю, Олекса Мусієнко вступив на факультет журналістики до Київського університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році з червоним дипломом, пішов у газетну журналістику, був редактором газети «Київський комсомолець», потім працював у видавництві «Радянський письменник».
18 лютого 1988 року газета «Літературна Україна» опублікувала виступ письменника Олексія Мусієнка на зборах парторганізації київського відділення Спілки письменників УРСР, де він поклав провину за масовий голод в Україні на Сталіна, який жорстко вимагав неухильного виконання плану хлібозаготівель. Як зазначає відомий історик С. Кульчицький, саме О. Мусієнко вперше ввів в обіг термін «голодомор» стосовно голоду в Україні 1932–1933 років. Читати далі