Науково-практична конференція «Політика пам’яті та коммеморація на півдні України: останні здобутки та виклики»: дотичність Гончарівки до важливої події
19-21 травня 2024 року в Івано-Франківську, який напівжартома називають нині Івано-Херсонськ (через велику кількість релокованих херсонців), відбулася важлива подія – конференція «Політика пам’яті та коммеморація на півдні України: останні здобутки та виклики».
Організаторами даної конференції, що відбувалася в рамках проєкту «Звільнена карта Херсона» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED), виступили Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України, Херсонський державний університет, кафедра географії та екології, дослідницька група PRISMA UKRAЇNA: War, Migration and Memory.
У цьому масштабному заході взяли участь херсонські науковці, херсонські та івано-франківські громадські діячі, музейники, архівісти, представники влади та журналісти. До участі в ній було запрошено і нашу Гончарівку в особі завідуючої відділом наукової інформації та бібліографії Лілії Віжічаніної.
У ході конференції було висвітлено багато серйозних питань з приводу реалізації політики пам’яті, зокрема й про результати деколонізації в громадах Херсонської області, представлені Дементієм Білим, членом комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів, мостів та інших об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дошок на території Херсонської міської територіальної громади.
Завідувачка кафедри історії, археології та методики викладання ХДУ Наталія Кузовова виступила з доповіддю «Гендерне питання і сучасна політика пам'яті».
Голова обласного відділення Соціологічної асоціації України Микола Гоманюк представив доповідь «Ментальна географія регіону та ойконіміка: таврійський вимір».
Журналіст Центру журналістських розслідувань, голова ГО «Європростір» Олег Батурін розповів про досвід «дистанційного» перейменування топонімічних об’єктів на лівобережжі Херсонщини».
Директорка Державного архіву в Херсонській області Ірина Лопушинська висвітлила досвід установи по прийманню та зберіганню документів Національного архівного фонду, які були зібрані під час окупації Херсона та періоду російської збройної агресії.
Проблему переосмислення ролі музеїв у сучасних умовах розкрив старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій.
Голова ГО « Центр культурного розвитку «Тотем» Олена Афанасьєва поділилася своїми роздумами про те, яким повинен бути Музей Спротиву у Херсоні.
Науковий співробітник Музею історії міста Києва Андрій Лопушинський наголосив на доцільності музеєфікації деяких зруйнованих внаслідок війни селищ, що не підлягають відновленню.
Історичній пам’ятці фортеці Тягинь була присвячена доповідь голови правління «Культурного центру Україна-Литва» Наталії Бімбірайте.
Микола Гоманюк представив результати опитування жителів Херсонської територіальної громади щодо процесів, які відбуваються в рамках деколонізації.
Краєзнавець Сергій Дяченко виступив із важливою темою: «Спадок «незручного» минулого в публічному просторі на Півдні України».
Архітектор Ігор Юрчак представив увазі присутніх проєкт реконструкції меморіального кладовища в Херсоні.
Про формування бренду «Чорнобаївка» в умовах повномасштабного вторгнення розповів молодий науковець, студент ХДУ, Ілля Музика.
Цього ж дня в Івано-Франківську на базі офісу Херсонського державного університету розпочала свою роботу незвичайна виставка «Херсон звідусіль: поштова географія міграцій». Проєкт «Херсон звідусіль» – це набір з 12 поштових листівок із зображеннями робіт херсонських митців, які знаходяться в різних містах України та закордоном, але об’єднані міцним зв’язком із Херсонщиною. Мета цього проєкту полягає в тому, аби підтримати відчуття єдиної, згуртованої Херсонської громади. Його організатори започаткували такий обмін листівками між тими херсонцями, що знаходяться зараз у Херсоні, та тими, хто знаходиться по всьому світу. Саме листівка є дуже теплим способом спілкування.
Під час виставки всі гості мали змогу відправити будь-кому і будь-куди фірмову поштову листівку зі спеціальною маркою. Кілька з таких листівок від Лілії Віжічаніної прямують до незламних працівників нашої Гончарівки, які сьогодні, ризикуючи життям, рятують книжкові скарби, а також до тих співробітників, які знаходяться в різних містах України, але так мріють повернутися додому.
Щемливо було спостерігати, що на відкриття виставки завітало чимало мешканців Херсона та області, які нині проживають в Івано-Франківську, і які мали змогу відправити фірмову листівку на будь-яку адресу в Україні чи у світі. Таким чином, усі учасники акції вкотре показали, що Херсон був, є і завжди буде українським містом.
Також у ході конференції відбулася дуже цікава й повчальна екскурсія "Відкриваючи двері – відкриваємо місто", яку провела Козакевич Марічка, засновниця громадської ініціативи зі збереження архітектурної спадщини міста «Франківськ Який Треба Берегти». Пані Марічка продемонструвала нам десятки дверей різних установ, житлових будинків міста, які було реставровано за її ініціативи та діяльності громадської організації.
Подарунком для всіх учасників конференції стала зустріч із знаним українським поетом та художником, нашим співвітчизником Анатолієм Кичинським, який презентував нам чергове видання збірки поезій «Жива і скошена тече в мені трава».
Дана конференція стала чудовим приводом зустрітися багатьом активним херсонцям в одному місці, обговорити багато важливих речей та оотримати велику радість від усвідомлення того, що де б нині не перебували херсонців, але їхні серця з Херсоном, і їхні справи є яскравим цьому підтвердженням.
Дякуємо організаторам конференції за запрошення до участі у важливій події та за високу оцінку діяльності Гончарівки з популяризації краєзнавчих знань.
