Проблеми та перспективи розвитку клубних об'єднань у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара

Проблеми та перспективи розвитку клубних об'єднань у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара

Публічні бібліотеки сьогодні активно розвивають клубну діяльність. Успішна діяльність їх у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара – яскравий приклад важливості даних об'єднань.

Разом з тим клубна діяльність пов'язана з певними невирішеними проблемами. Так, організація клубів за інтересами в умовах бібліотек вимагає високих ресурсних витрат – фінансових, технічних, кадрових. Часто в кошторисах бібліотек навіть не передбачені витрати на даний вид діяльності, відсутні вільні приміщення для проведення занять клубів.

Відзначаються також недоліки організаційного плану: аматорські об'єднання працюють час від часу; не завжди програма клубу містить цікаві і адекватні форми роботи; слабо використовуються інноваційні досягнення і досвід інших об'єднань, низький рівень інформаційно-методичного забезпечення тощо.

Успішна клубна діяльність великою мірою залежить від керівника клубу – від його особистісних якостей, серед яких: ерудиція, комунікабельність, тактовність, організаторські здібності тощо. На спілкування значною мірою впливають такі якості бібліотекаря, як люб’язність, доброзичливість, терплячість, вміння орієнтуватися в ситуації, що змінюється тощо.

Деякі особистісні риси – невпевненість у собі, або, навпаки, надмірна самовпевненість, тривожність або агресивність та нестача професійних якостей – можуть стати причиною важкопереборюваних психологічних бар’єрів у спілкуванні з членами клубу.

Керівник клубу повинен вміти налагоджувати контакти з аудиторією, глибоко і детально знати її соціально-психологічні особливості, систематично вивчати ефективність зробленого.

Варто також пам'ятати, що робота з людьми – це сфера підвищеного ризику та найвищих психологічних навантажень. Працівник, недостатньо підготовлений до постійного контакту з людьми, може нашкодити не тільки навколишнім, але й самому собі. Тож корисно оволодівати навичками психоаналізу, щоб захищати себе від стресових ситуацій. Потрібен самоконтроль, самокритика, самооцінка вчинків, а також вміння перемикатися та керувати своїми емоціями.

Керівник клубу (куратор) повинен мати чіткий план дій, дотримуватися графіку проведення засідань, не переносити та не скасовувати зустрічі без поважних причин. За декілька днів до засідання клубу слід розмістити його анонс на сайті бібліотеки, у соціальних мережах; зробити смс-розсилку з нагадуванням теми засідання та часу проведення. Але ще краще, як показує досвід, зателефонувати членам клубу, проявити до них особистий інтерес (поцікавитися здоров'ям, роботою тощо) та запросити на засідання. Так керівник клубу відразу розумітиме настрої, обставини членів клубу та орієнтуватиметься краще, скільки людей прийде на засідання (тому що вже знатиме, хто хворіє, перебуває у відрядженні, святкує День народження тощо).

Сьогодні зручною формою спілкування з членами клубу є соціальні мережі. Для членів клубу «Кліо» у мережі Фейсбук створена група «Клуб любителів історії». А учасники клубу «Дивослово» мають змогу спілкуватися між собою у групі «Дивослово. Безкоштовні курси української мови у Херсоні». Це дає можливість спілкуватися учасникам клубу не лише на засіданнях, але й у будь-який момент. Члени клубу завжди знаходять розклад засідань клубу, анонс найближчого зібрання, знають про останні новини, пов'язані з діяльністю клубу та бібліотеки. У групі «Дивослово. Безкоштовні курси української мови у Херсоні» можна знайти плани-конспекти попередніх засідань клубу.

До даних груп входять не лише ті, хто безпосередньо відвідує зустрічі клубу, але й представники інших міст України, які цікавляться його діяльністю, пропонують цікаві теми для обговорення, розгортають активне онлайн-обговорення. До групи «Дивослово. Безкоштовні курси української мови у Херсоні» долучаються викладачі та слухачі курсів Всеукраїнського проекту «Безкоштовні курси української мови». У групі можна знайти корисні посилання на різноманітні веб-ресурси з вивчення української мови, про новинки української художньої літератури та багато іншої корисної інформації.

Як показує досвід, кількість учасників в обох групах постійно зростає. У даному аспекті також слід відзначити про важливу роль керівника клубу. Він має слідкувати за своєчасним наповненням інформацією сторінки клубу. Також необхідно спостерігати за постами, які поширюють інші учасники групи: щоб вони не розпалювали релігійної чи політичної ворожнечі, безпідставно не критикували діяльність клубу чи когось з його учасників. Досвід існування групи «Клуб любителів історії» містить такі ситуації. Вихід із них – блокувати участь в групі тих, хто поширює подібну інформацію.

Слід також розуміти, що з часом обставини людей змінюються: хтось з учасників клубу старішає, його здоров'я стає гіршим; у когось з'являється родина, діти, дехто змінює місце проживання тощо. Тому слід постійно проводити рекламу діяльності клубу, залучати до нього нових учасників. Цьому значною мірою сприяє участь керівника та активних учасників клубів у різноманітних телевізійних та радіопрограмах, які допомагають висвітлити різні аспекти клубної діяльності та дають нагоду анонсувати жителям міста про найближчі теми та графік проведення зустрічей у клубах.

Важливий момент, який варто враховувати при підготовці та проведенні клубних зібрань при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара – це інертність жителів міста Херсона. Досить часто мешканцям міста не вистачає мотивації для участі у клубних зібраннях. Щоб її розвивати, знову ж таки, варто якомога частіше та цікавіше висвітлювати клубну діяльність у засобах масової інформації. Проявлений інтерес слід підтримувати, налагодивши тісні, дружні контакти з потенційними постійними учасниками клубу. Керівник клубу також повинен показувати своє зацікавлення у клубній роботі, що впливатиме і на відвідувачів клубу.

Для того, щоб забезпечити тривале існування клубів, слід при плануванні та проведенні засідань використовувати різні форми роботи, у повній мірі використовувати технічні засоби (в історичному клубі – для перегляду документальних фільмів, цікавих сюжетів історичної тематики, скайп-конференцій з цікавими людьми, істориками, які проживають в інших містах чи навіть країнах; у клубі «Дивослово» – для використання аудіо та відеоматеріалів, пов'язаних з правильною вимовою слів, записами голосів письменииків-класиків, скайп-зустрічей з сучасними українськими письменниками, перегляду буктрейлерів, відео оглядів новинок літератури, виконанням пісень за допомогою караоке та багато іншого).

Варто також дбати про застосування таких форм діяльності клубу, які б ближче знайомили учасників клубу між собою, відкривали їх позитивні риси характеру, створювали невимушену атмосферу спілкування. Усе це сприятиме тому, що учасники клубу будуть чекати на зустріч у клубі не лише для отримання нових знань, обговорення тієї чи іншої теми, але й для того, щоб поспілкуватися один з одним, у колі однодумців.

Певною проблемою є постійні (канцелярські товари (особливо папір), квіти, подарунки для гостей клубу) та незаплановані (призи для різних конкурсів, матеріали для декору при проведенні певних форм засідань) витрати для проведення засідань клубу. Дана проблема вимагає залучення спонсорів, написання грантових проектів для якісних змін у бібліотечній клубній роботі.

У наш час, незважаючи на технічний прогрес та все, що з ним пов'язано: широкий доступ до Інтернету, можливість читати електронні книги, знаходити потрібну літературу, користуватись електронними каталогами, потреба людей у живому спілкуванні залишається незмінною. Особливо це стосується людей поважного віку. Але й молодь також не задовольняється лише онлайновими навчальними курсами, спілкуванням у соціальних мережах, а потребує інтелектуального, духовного, емоційного збагачення, що можливо лише завдяки безпосередньому спілкуванню у колі однодумців. Бібліотека ж є саме тим центром, який створює сприятливу атмосферу для такого спілкування. А це черговий раз переконує в тому, що клубна діяльність при бібліотеці має великі перспективи.

Що ж стосується саме клубів «Кліо» та «Дивослово», є багато підстав сподіватися на їх подальшу успішну діяльність, тому що історична тематика, зокрема історія рідного краю є невичерпним потенціалом для змістовних та цікавих зустрічей. Крім того, її актуальність з часом не зменшується.

Подальший успіх клубу «Дивослово» можна пов'язувати з тим, що на хвилі національно-патріотичного піднесення мешканців міста Херсона, які є переважно російськомовні, стає все більше охочих подолати психологічний бар'єр та почати спілкуватися українською мовою у побуті. Ті ж, хто добре володіє рідною мовою, усвідомлює, що не існує меж вдосконалення знань та навичок спілкування нею, тому відвідують клуб з першого дня.

Матеріально-технічна база, комфортне приміщення, яке надає бібліотека, доступність бібліотечних фондів, творчі зустрічі з сучасними письменниками, письменниками рідного краю, – усе це забезпечує незмінну роль бібліотеки в успішній роботі клубу «Дивослово». І всі ці фактори сприяють його подальшій успішній тривалій діяльності.

Сьогодні публічні бібліотеки зазнають трансформацій, вони все більше перетворюються в центри дозвілля, місця зібрань за інтересами. Це стосується і Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара. Активна діяльність клубних об'єднань на її базі – яскраве свідчення того. Нині саме бібліотечні клуби значною мірою задовольняють потребу в спілкуванні однодумців, допомагають знаходити об'єктивні відповіді на актуальні запитання, тому очевидно, що в цього напряму бібліотечної діяльності є велике майбутнє.

Лілія Віжічаніна, провідний бібліограф ХОУНБ ім. О. Гончара

Клуб любителів історії "КЛІО": фотогалерея
Клуб "Дивослово": фотогалерея