Головна Новини Рослинні символи України – таємнича усмішка природи

Рослинні символи України – таємнича усмішка природи

23.05.2016 08:31

Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Її багатства – це безкрайні лани золотої пшениці, вишневі сади, квітучі поля льону, калинові гаї. Велика і прекрасна наша Вітчизна. Кожна доріжка, кожне деревце, колосок, кожна травинка, квітка – невід'ємні частини її багатства, краси, без чого людині не прожити.
На Україні, як і в багатьох країнах світу, є рослини, які служать своєрідними національними символами.
Верба та калина, тополя, барвінок, соняшник, мальви, чорнобривці віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі. Вони щодень з вранішньою зорею посилають нам, людям, своє благословення, рятуючи від недуги наші душі й тіла.
Вже традицією для працівників відділу наукової інформації та бібліографії є проводити зустрічі з учнями шкіл міста у фітобарі «Калинки-малинки».
Такий незвичний формат заходу дозволяє збирати наших юних гостей за чашкою ароматного трав'яного  чаю у домашній обстановці і вести бесіди про рослини, які здавна шанують українці, про які складені легенди, прислів’я, загадки, а також розглядати їх лікувальні властивості. Довідник «Лікарські рослини» допомагає нам розібратися, яку саме рослину слід використовувати, коли болить голова чи заклало ніс, при підвищеному тиску чи авітамінозі.
На цей раз нашими гостями були надзвичайні відвідувачі – учні 8-го класу Херсонського обласного ліцею. Щирі, активні, ініціативні, вони брали активну участь у святі: не лише слухали розповідь про рослини, але й відгадували загадки, ділилися знаннями про цілющі властивості рослин. А як вони співали! Які складали вірші про Україну!
Маємо надію, що здобуті знання та приємні враження від посиденьок у фітобарі обласної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара надовго залишаться у пам'яті дітей. Ми також будемо пам’ятати цих неймовірно співочих дітей, слухаючи яких, віриш, що все буде добре...

Мені над усе більш нічого не треба:
Домівка матусі, волошки в житах,
Вишневий світанок, полив'яне небо
І сиза роса на траві при шляхах.
Таке все тут миле, доступне і гідне –
Високі тополі і тихе село...
Таке сокровення, насущне і рідне,
Воно в мою душу навіки вросло.
Коралі калини і малини очі,
І доля – з лелечого наче крила.
Я більшого щастя на світі не хочу,
Щоб лиш Україна міцніла й жила.

                                                    (В. Вихрущ)

04.11.2025
 
Іван Петрович Козаченко – фундатор української наукової школи теорії оперативно-розшукової діяльності: до 85-річчя від дня народження
03.11.2025
 
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод – дороговказ для демократичних суспільств: 75 років з дня прийняття
03.11.2025
 
Натхнення, мова і пам’ять
31.10.2025
 
Щоденник війни, написаний серцем: презентація роману Ірини Ковальчук «Мої діти війни. Рік надії» для друзів та партнерів Гончарівки
30.10.2025
 
Вечір, що захистив від обману: формуємо медіаграмотність через ігри та спілкування
25.10.2025
 
«Мовний експрес»: онлайн-подорож Україною до Дня української писемності та мови
24.10.2025
 
Херсонська молодь навчалася розпізнавати шахрайські схеми за допомогою гри «НотаЄнота»
24.10.2025
 
Медіаграмотність проти маніпуляцій: воркшоп для юних херсонців від бібліотекарів Гончарівки
23.10.2025
 
Феномен Петра Яцика
21.10.2025
 
«Письменники, які писали серцем»: зустріч, що надихає любити українське слово

Календар подій

     12
3 4 56789
10111213141516
17181920212223
24252627282930