Сценарій заходу, присвяченого Дню науки

Відкриття заходу

Звучить музика із к/ф «Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона». За сценою ведучі читають текст.
1-й ведучий. 19 травня, 2012 рік. Усі сфери життєдіяльності людини взяли під контроль загадкові незнайомці. Вони керують діяльністю промислових підприємств, статистичними центрами, володіють усією інформацією та банком даних.
2-й ведучий. У будь-який момент вони зреагують на найменші зміни, що відбуваються в суспільстві, і завжди будуть у центрі подій, їх влада вже розповсюдилась на Всесвіт, навіть у космосі вони керують запуском ракет, дослідженнями планет, космічними програмами.
1-й ведучий. А хто ж вони? Так це ж... науки!!!
На сцені вряд спиною до глядачів стоять дев'ять учнів у шкіряному одязі і чорних капелюхах. Повертаючись, один за одним говорять.
Математика. Я – хрещена мати всіх наук, Математика, послідовна та логічна в діях, влучна в судженнях, безжалісна до дурнів.
Українська мова. Я – Українська, рідна мова,
я – ваша пісня колискова!
Якщо мене не поважати і грамотно все не писати,
я розізлюся не на жарт, і знищить буду вас готова.
Фізика. Я – Фізика, все, що ви бачите, це – я. Я контактна, легко входжу в довіру при першому знайомстві, але обережно: я можу бути підступною та жорстокою до неуважних у разі більш тісного контакту зі мною. Ви служите мені.
Російська мова. Я – Русский,
Второй язык твой!
Без знания языков
Ты – как немой!
Історія. Я – історія, найстарша серед наук, моє коріння йде далеко, в стародавні часи, я була при народженні вас усіх.
Англійська мова. А я – іноземка – звучить це гордо.
Знати іноземну – престижно і модно.
Якщо аудіювати будете слабо,
Поставлю вам «два», тобто звичайну «пару».
Хімія. Я – хімія, на перший погляд, відкрита та добродушна, але насправді довго зберігаю свої таємниці, вкриті ореолом загадковості.
Географія. Я – географія – наука потрібна,
для кожного з вас в житті необхідна.
І хімію з фізикою не подолати,
якщо географію не вивчати.
Література. А я звуся літературою, Вчу вас естетиці, життю, культурі.
Виходять на один крок уперед і показують правою рукою в зал.
Математика. Ти повинен вирішити, чи потрібні ми тобі.
Фізика. Ти повинен урахувати, чи знадобимось ми тобі у твоїй майбутній професії.
Історія. Ти повинен вирішити, чи легше тобі буде в житті разом з нами.
Хімія і Англійська мова. Чи зможеш ти віддавати всі сили співпраці з нами.
Звучать фанфари, виходять ведучі.
1-й ведучий (до учнів). Невже ви вірите в недосяжність та підступність цих наук, які так потрібні в нашому житті?
2-й ведучий. На мою думку, не такі вже вони нездоланні і таємничі, ці науки. І щоб переконатися в цьому, ми з вами і проведемо наше свято.
«Мафія» йде в зал.
1-й ведучий. Гей, нові Колумби й Магеллани,
напнемо вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
бухту спокою облизує прибій.
2-й  ведучий. Хто сказав, що все уже відкрито? На що ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито наші сподівання молоді?
1-й ведучий. Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу відкривай духовні острови!
2-й ведучий. І тільки справжні мрійники стали видатними вченими. Нехай порадою і побажанням вам стануть їхні слова.
Звучить спокійна музика. Діти виносять по черзі портрети вчених, літераторів.
1-й ведучий іде за сцену, де читає їхні вислови, 2-й ведучий оголошує їх «титул», прізвище, ім'я, по-батькові.
1-й   ведучий
Не дуріте самі себе,
Учитесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь,
Бо хто матір забуває,
Того Бог карає.
Того діти цураються,
В хату не пускають.
2-й ведучий. Так сказав великий український письменник Т. Г. Шевченко.
1-й  ведучий. О, сколько нам открытий чудных
Готовит просвещенья дух,
И опыт – сын ошибок трудных,
И гений – парадоксов друг.
2-й ведучий. А це слова видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна.
1-й ведучий. «Навчання – собі, плід навчання – іншим».
2-й ведучий. Це думка великого хіміка Дмитра Івановича Менделєєва.
1-й ведучий. «Шлях до глибокого пізнання країни лежить через вивчення рідного краю. А воно формує справжню любов до Батьківщини».
2-й ведучий. Такою є думка першого президента України, відомого вченого-історика Михайла Сергійовича Грушевського.
1-й ведучий. Можливо, і серед вас є майбутні вчені, поети, першовідкривачі.
2-й ведучий. А тепер про науки несерйозно.
Звучить «Песенка первоклассника» з репертуару Алли Пугачової у виконанні учнів.
1-й ведучий. Ви вже зрозуміли, що шлях до знань далеко не легкий, інколи буває таке...
Учні розігрують сценки.

Сценка 1
2-й ведучий. На уроці літератури.
Учень (читає напам'ять)
Вечор, ты помнишь, вьюга злилась... Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,.. Вечор, ты помнишь...
Учитель (не витримує).  Помню, помню!

Сценка 2
1-й   ведучий. На уроці біології.
Учень. У клітинах є білок, (подумавши) жовток...
Учитель. Взагалі яєчня...

Сценка З
2-й  ведучий. На уроці рідної мови.
1-й учень (викрикує). Уся влада шкільній раді!
2-й учень (викрикує). Геть щоденник, пережиток застою!
3-й учень (викрикує). Ні – шкільній мафії!
1-й учень (викрикує). Завучу – альтернативну кандидатуру!
2-й учень (викрикує). Шкільна форма –це формалізм!
Вчитель. Ну, це вже занадто! І взагалі, я прошу всіх заспокоїтися. Згадайте, що у нас не мітинг, а урок української мови, на якому ми повторюємо окличні речення.

Сценка 4
1-й ведучий. На уроці російської мови.
Учитель. Что такое страдательное причастие?
Учень. Это... которое страдает.
Учитель. Выходит, я – причастие?
Учень.   Почему?
Учитель. Потому что страдаю от таких учеников.

2-й ведучий. Сподіваємось, що судді нашої сьогоднішньої гри «Що? Де? Коли?» не будуть страждати через ваші відповіді.
1-й ведучий. Настав той час, коли ми повинні представити людей, які будуть оцінювати ваші знання.
Представляють журі змагання.
А ось і журі, тут таких підібрали.
Усі непідкупні, давно це ми знали.
Не треба їм в очі з мольбой зазирать.
Як зробиш – поставлять «три» або «п'ять».
Наші судді уміють рахувать!
Наші судді, любі, милі,
Ви судіть правдиво, чесно.
Все зробіть, що в вашій силі,
І звання несіть почесно.
2-й ведучий. А тепер ми запрошуємо на сцену учасників трьох команд – майбутніх науковців, і просимо їх зайняти свої місця.

Проводиться інтелектуальна гра «Що? Де? Коли?».
1. конкурс – розминка «У світі наук»
Кожній команді задається по три запитання. Необхідно відгадати, про яку науку йде мова. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Якщо всі три відповіді були правильні, команда отримає 1 бал бонус.
Питання для команд:
1. Наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння – геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл (Математика).
2. Найдавніша з наук, що включає спостереження і пояснення подій, що відбуваються за межами Землі та її атмосфери. Вона вивчає походження, розвиток, фізичні і хімічні властивості об'єктів, що спостерігаються в небі (і знаходяться за межами Землі), а також процеси, з ними пов'язані (Астрономія).
3. Галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів і процеси, котрі вони спричиняють в організмі чутливих хазяїв, розробляє методи діагностики, лікування та профілактики вірусних інфекцій (Вірусологія).
4. Наука про закони землеробства; в широкому розумінні – наукові основи с/г-виробництва (Агрономія).
5. Наука про закони і форми мислення, методи пізнання та умови істинності знань і суджень. Головним об'єктом її дослідження є описові системи мислення, тобто системи які пропонуються як інструкція для людей (а також, можливо інших розумних істот/машин), як слід правильно мислити (Логіка).
6. Комплекс наукових академічних (теоретичних, дослідницьких та навчальних) дисциплін, що вивчають суспільну природу релігії – її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію і таке інше (Релігієзнавство).
7. Наука про мову в усій складності її прояву, природну людську мову взагалі та про всі мови світу як індивідуальних її представників (Мовознавство, лінгвістика).
8. Галузь медицини, яка вивчає хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу (Хірургія).
9. Наука, що вивчає причини виникнення, прояви, перебіг, методи запобігання і лікування психічних хвороб (Психіатрія).

2-й конкурс. Продовжіть вислів та поясніть, як ви його розумієте.
Команді пропонується продовжити вислів відомої особи, пов'язаний з наукою, та пояснити, як вона його розуміє. За правильне продовження вислову – 2 бали, за правильне пояснення – 2 бали.
1. Геній – це людина, яка знає про свій талант, і незважаючи на це … що робить?  (А. Крижанівський).
2. Недостойний бути вченим той, хто думає про яке життя (Конфуцій).
3. Щоб перетравити знання, необхідно поглинати їх … З чим? (А. Франс)
Правильні відповіді:
1. Геній – це людина, яка знає про свій талант, і незважаючи на це … (працює далі) (А. Крижанівський).
2. Недостойний бути вченим той, хто думає про яке життя (сите і спокійне) (Конфуцій).
3. Щоб перетравити знання, необхідно поглинати їх … З чим? (З апетитом). (А. Франс)
2-й ведучий. Поки журі підводить підсумки 2-х конкурсів, наведемо деякі цікаві факти з історії винаходів тих речей, якими ми користуємося в повсякденному житті.
1. Перший справжній олівець. Пастухи, що пасли стада навколо озера Борроудейл в Британії, давно помічали, що шерсть їхніх овець стає чорною, якщо вони труться об скелі. Коли про це повідомили місцевих учених, вони вирішили, що в Борроудейлі на поверхню виходять поклади свинцю або "чорного каменя". Після цього місцеві жителі стали робити приладдя для письма, яке так і назвали "чорними каменями". По-тюркськи: чорний – це "кара", а камінь – "даш".
2. Поміщати стрижні з чорного каменя (графіту) в дерев'яну оболонку запропонував французький хімік Ніколя Конте в XVIII столітті – це дозволяло економити, власне, графіт. Крім того, виявилось, що виготовлений за таким методом олівець пише навіть краще.
3. Перша кулькова ручка. Взагалі-то її винайшли для потреб військової авіації (на висоті з такої ручки не витікало чорнило), але скоро виробники зрозуміли, що це справжня революція. Коли в 1945 році перша партія кулькових ручок поступила в продаж в Нью-Йорку, владі довелося виставляти кордон з декількох сотень поліцейських – такі були черги. За день вдалося продати 10 тис. ручок, хоча коштувала новинка недешево – стільки отримував американський промисловий робочий за 8 годин.
4. Гумка. Спочатку для стирання написаного користувалися хлібним м'якушем. Коли з Латинської Америки завезли перший каучук, виявилось, що він стирає краще, і в 1770 році англієць Джозеф Прістлі виготовив першу справжню гумку. Залишалося зробити останній крок, але з ним вийшла заминка – лише в 1858 році американець Хайман Ліпман здогадався випустити олівець з гумкою на кінці.
5. Перший в історії людства фломастер було винайдений в Стародавньому Єгипті. Цей засіб для письма був знайдений в гробниці Тутанхамона: мідна ручка зі вставленою в неї свинцевою загостреною трубочкою; усередині трубочки знаходилася тростинка, що заповнювалася чорнилом, яке просочувалося по волокнах стебла, накопичувалося на загостреному кінці і при письмі залишало чіткий слід на папірусі.

3-й конкурс «Про який винахід іде мова?»
Кожній команді по черзі задається по два запитання, пов’язані з тими винаходами, які входять у десятку найважливіших винаходів людства. Можна в якості підтвердження правильної відповіді показувати на екрані картинку даного винаходу. За кожну правильну відповідь команда отримує 2 бали, якщо обидві відповіді правильні – бонус 1 бал.
Питання:
1. Ніхто не знає, скільки вже тисяч років цьому винаходу, але судячи з усього, не один десяток тисяч років. Ніякі технології і інші винаходи не могли б з'явитися на світ, коли б не даний винахід.
Відповідь: Мова.
2. Це робить їжу не тільки смачнішою, але і допомагає позбавитися від мікроорганізмів, вірусів і бактерій, деякі з яких не тільки не корисні, а надзвичайно шкідливі.
Відповідь: Термічна обробка їжі.
3. Без цього, всім звичного, винаходу, урбанізація була б неможлива. Щури, потім зараза і епідемії з мільйонами померлих – ось що було б без нього.
Відповідь: Каналізація.
4. Дана річ вважається одним з найбільш важливих досягнень людини. До його появи доводилося багато писати і переписувати. Природно, без нього освіта була надзвичайно нечисленна і доступна тільки дуже багатим людям.
Відповідь: Друкарський верстат Гуттенберга.
5. Звичайно, ці медичні препарати не дуже корисні для нашого здоров'я, проте шкода, яка наноситься ними, ні в яке порівняння не йде зі шкодою, яку наносили людині збудники чуми, холери, туберкульозу і інших епідемічних захворювань. Грип ми вже не вважаємо чимось небезпечним, адже ще в початку століття "іспанка" косила мільйони людей. З цими медичними препаратами людство забезпечило себе від багатьох хвороб, причому назавжди.
Відповідь: Антибіотики.
6. Специфічна мікрофлора цих напоїв є своєрідним фільтром проти хвороботворних бактерій і вірусів. У середні віки дані напої, на відміну від води,  можна було пити без особливого побоювання підхопити чуму або холеру.
Відповідь: Алкогольні напої.
Пауза
Учасникам гри та глядачам пропонується перегляд коротких відео про винайдення різноманітних речей.

4-й конкурс «Чорний ящик»
Завдання команди полягає у тому, щоб вгадати, яка річ знаходиться у чорному ящику. За правильну відповідь команда отримує 2 бали.
1. Чорний ящик для першої команди
Дана річ з’явилася у результаті невдалого експерименту по посиленню стійкості клею. У 1968 році співробітник дослідницької лабораторії компанії 3M намагався поліпшити якість клейкої стрічки (скотча). Він одержав щільний клей, який не вбирався в склеювані поверхні і зовсім не підходив для виробництва скотча. Дослідник не знав, яким чином можна використати новий сорт клею.
Чотири роки потому, його колега, який у вільний час співав у церковному хорі, був роздратований тим, що закладки у книзі псалмів увесь час випадали. Тоді ж він згадав про клей, який міг би закріплювати паперові закладки, не пошкоджуючи сторінок книги.
Увага: запитання: Що знаходиться в чорному ящику?
Відповідь: Клейкі папірці для заміток
2. Чорний ящик для другої команди
У Давньому Римі він ще не був відомий, тому замість нього використовували губку, вікінги – овечу вовну, корінні американці – усіляке листя та качани кукурудзи. Французькі королі підходили до цього питання дуже вишукано і робили це мереживом і лляними ганчірочками. Використовувати в цій справі його першими стали китайці, але теж виключно імператори. Набагато пізніше його стали використовувати у всьому світі, і в хід пішла прочитана періодика. Тільки в 1857 році мешканцю Нью-Йорка Джозефові Гайетті спало на думку нарізати його акуратними квадратами і пакувати в пачки. Він так пишався своїм винаходом, що на кожному папірці друкував своє ім’я.
Запитання: Що в чорному ящику?
Відповідь: Туалетний папір.
3. Чорний ящик для третьої команди
Стародавні люди замість них з’єднували шматки тканини шипами від рослин, кісточками тварин і ціпками. Хто саме винайшов цю річ, невідомо: одні вчені схиляються до того, що це були греки або римляни, інші - що ця річ прийшла з Азії. Робилися вони переважно зі слонової кістки. Широке поширення одержали тільки в XIII столітті і майже до XVIII століття були ознакою багатства і шляхетного походження: королі й аристократія могли дозволити собі замовити їх з золота і срібла. На початку XVIII століття їх стали робити з металу, але до кінця XIX століття вони були настільки дорогим крамом що їх перешивали з одного одягу на інший.
Запитання: Що в чорному ящику?
Відповідь: Гудзики.

5-й конкурс «Яким би було моє життя …»
Кожній команді загадується один винахід (бритва, зіппер, холодильник). Вони повинні за допомогою пантоміми показати, про що йде мова, а потім пояснити, яким би було їхнє життя, якби даних винаходів не було.
Жюрі підводить підсумки, оголошує переможців, бажає успіхів у подальшій праці.

ДОДАТКИ

Нагороджується
команда
«РОЗУМНИКИ»,
яка посіла __ місце
у інтелектуальному змаганні, присвяченому Дню науки «Що? Де? Коли?»

Жюрі конкурсу:

Нагороджується
команда
«ДОСЛІДНИКИ»,
яка посіла __ місце
у інтелектуальному змаганні, присвяченому Дню науки «Що? Де? Коли?»

Жюрі конкурсу:

Нагороджується
команда
«ВИНАХІДНИКИ»,
яка посіла __ місце
у інтелектуальному змаганні, присвяченому Дню науки «Що? Де? Коли?»

Жюрі конкурсу:

// Віжічаніна Лілія. День науки /Л. Віжічаніна, К. Пархомова // Шкільний світ. Сер. Шкільний світ. - 2013. - № 14(лип.). - С. 13-16.