Презентація книги Василя Різниченка «Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Вже понад два роки Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара плідно співпрацює з НІКЗ «Гетьманська столиця в Батурині», науковці якого є частими гостями онлайн-проєкту «Вечори історії з Гончарівкою».
На черговий «Вечір історії з Гончарівкою» знову завітали гості з цього заповідника. Заступниця директора з наукової роботи Любов Кіяшко презентувала нам книгу Василя Різниченка «Нариси з історії Чернігово-Сіверщини». Пані Любов разом із Зоєю Сніжок та Іриною Паламарюк є упорядницями видання. Книга вийшла в київському видавництві «Кліо» за благодійної підтримки. Робота над нею тривала впродовж дев’яти років.
Це збірник наукових та науково-популярних студій історика, краєзнавця, бібліографа Василя Різниченка, що присвячені історії Гетьманщини, історичним пам'яткам Батурина, видатним уродженцям міста Конотоп та славетним діячам українського бджільництва. Мета видання – ознайомити читачів з доробком дослідника та віддати йому пошану.
На жаль, ім’я Василя Різниченка мало відоме широкому загалу, хоча він присвятив своє життя збиранню та популяризації матеріалів з історії рідного краю, а також з історії України буремного часу Революції 1917-1920-х років.
Пані Любов розповіла про життєвий шлях цього видатного історика, бібліографа, фотолюбителя, видавця та краєзнавця.
Василь Різниченко – це його літературний псевдонім. За документами він – Різников. Народився у 1892 р. в Конотопі в заможній родині. У роки Української революції Василь Різниченко відкрив власну друкарню у Києві, всі його видання були гарно ілюстрованими. Щоб популяризувати батуринські пам’ятки, видає серію листівок з їх зображеннями. Не пошкодував грошей, щоб придбати і таким чином зберегти портрети І. Мазепи, П. Дорошенка та П. Полуботка, що походили з батуринської колекції гетьмана К. Розумовського.
10 лютого 1938 р. Різниченка заарештували. Все, що зберігалось у нього вдома, пропало.
Звинуватили Василя Різниченка в шпигунській діяльності на користь Польщі. 17 липня 1938 р. у Києві Василя Федоровича розстріляли. Правдоподібно, він лежить у Биківні.
Зоя Сніжок, одна з упорядниць видання, розповіла присутнім про структуру книги: складається вона з 66 нарисів, різних за обсягом, які розділено на чотири тематичні розділи («Українська революція», «З історії Гетьманщини», «Питання краєзнавства», «Українські діячі бджільництва»).
Пані Зоя зауважила, що Василь Федорович збирав кожне друковане слово про Батурин (навіть рецепти батуринських коржиків, пива) та загалом упорядкував 349 джерел з історії цього міста.
Прослухали уривок з нарису «Батуринський шлях», де В. Різниченко описував свої враження від подорожі, яким він бачить Батурин. Присутні ніби самі разом з автором пройшлися цим мальовничим шляхом.
Василь Різниченко поклав своє життя за правдиву історію України, за збереження української ідентичності та національної пам’яті. Пам’ятаємо про визначних українських краєзнавців.
Дякуємо співробітникам НІКЗ «Гетьманська столиця в Батурині» за велику дослідницьку працю та зичимо подальших успіхів!
