"Вічна книжниця з Херсона...": сторінки життя Шенфінкель В.К. (1867-1928)

Віра Костянтинівна Шенфінкель (1867-1928) : біобібліогр. покажч. : до 130-рiччя вiд дня народж. / уклад. О. В. Лянсберг, ред. Л. І. Зелена. - Херсон : ХОУНБГ, 1997. - 23 с. : портр.

«Вічна книжниця з Херсона…»
Сторінки життя Шенфінкель В.К. 
(17.04.1867–28.04.1928)

Херсон другої половини XIX століття... Провінція... Нудьга та апатія, апатія та нудьга – ось символ для щита, котрим можна було б прикрасити мicькy браму. Як кажуть, глушина вона i є глушина.
Саме тут народилася людина, якій було визначено велінням долі все своє життя сіяти сім'я-духовне в південній провінції.
Bipa Костянтинівна Шенфінкель. У 1997 році виповнюється 130 років від дня її народження. Ім'я цієї людини тіснo пов'язане з розвитком вітчизняної бібліографії, з історією Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки. За словами сучасників, «библиотечное дело было для нее не только профессией, но и подлинной жизненной страстью»^[1]. Доказом цього служать наукові праці Віри Костянтинівни – каталоги, покажчики, звіти бібліотеки за багато років, статті в періодичних виданнях, спогади про неї сучасників.
Вона народилася 17 квітня 1867 року в сім’ї земельного орендаря. Дітей було четверо. Незважаючи на це, батьки Віри Костянтинівни потурбувалися про те, щоб дати їй добру освіту. У 1884 році вона закінчила 7 класів херсонської гімназії для дівчат, іспит за 8 клас склала у Харкові, а потім навчалася в Петербурзі на Вищих жіночих курсах iм. К.М. Бестужева-Рюміна. Лекції тут читали кращі професори університету та інших престижних навчальних закладів.
Після закінчення курсів Bipa Костянтинівна повертається до Херсона, і, маючи постійну роботу від Петербурзького статистичного комітету, матеріально підтримує сім'ю, яка після смерті батька бідувала.
На цей же час припадає початок роботи В.К. Шенфінкель у Херсонській громадській бібліотеці, її самовідданого служіння на ниві просвіти.
У тi роки в провінційному Херсоні бібліотека була не тільки сховищем книг, але й справжнім осередком культури.
Дійсним членом бібліотеки Вipa Костянтинівна перебувала з 1887 року, а 28 січня 1890 року загальними зборами її було обрано до складу дирекції.
Виборна дирекція тоді відала усіма напрямками роботи 6ібліотеки. Для більш успішного ведення справ обов'язки між її членами були чітко розподілені. Це були щирі ентузіасти своєї справи, бо ж працювали вони безплатно, на добровільних засадах. У різні роки Bipi Костянтинівні доводилося займатися бухгалтерією та палітурною справою, записом книг, веденням рукописного каталогу, карткових каталогів, обробкою статистичних даних. «Благодаря особой разработке статистического материала отчеты библиотеки считались образцовыми»^[2]. 3 1890 по 1908 рік В.К. Шенфінкель підготувала фактичні відомocтi до 18 опублікованих щорічних звітів дирекції бібліотеки. I останньою друкованою працею Віри Костянтинівни став «Звіт Херсонської центральної державної бібліотеки за 1926-1927 рік» (Херсон, 1928). Ці звіти стали літописом життя бібліотеки i самої Bipи Костянтинівни.
I все ж в icтopiю бібліотечної справи В.К. Шенфінкель увійшла, в першу чергу, як бібліограф, складач та упорядник друкованих каталогів бібліотеки та бібліографічних покажчиків.
Видання дозволених цензурою каталогів було однією з головних турбот дирекції бібліотеки. Перший каталог побачив світ у 1874 році. 3 1890 року Bipa Костянтинівна очолила цю ділянку роботи, продовжуючи розпочату попередниками справу.
У 1892 році було випущене доповнення до каталогу, виданого у 1888-1890 роках.
Однак, на той час, у зв'язку iз значним збільшенням кількості книг, виникла необхідність складання нового посібника.
Він був виданий у 1897 році. «Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки (1872-1896)» – це спільна праця членів дирекції Бєлявської, Диканської, Беккера, бібліотекарів Шипинської, Попової, а також членів бібліотеки Делятицьких. «Главное же руководительство, редактирование и непосредственное участие в значительной доле всего труда по составлению каталога было принято на себя членом дирекции В.К.Шенфинкель, в виду чего дирекция по протоколу от 5-го февраля сего 1897 года постановила: выразить В.К. Шенфинкель благодарность за понесенный ею громадный труд и при напечатании каталога обозначить в предисловии, что каталог этот составлен членом дирекции В.К. Шенфинкель...»^[3 . На жаль, каталог був виданий без передмови.
Згодом, у 1901, 1905, 1911 роках вийшли 1-е, 2-е та 3-є доповнення до основного каталогу.
На сьогоднішній день ці видання є бібліографічною рідкістю і мають історичну цінність: каталог відображає повністю книжковий фонд бібліотеки з часу її заснування по 1897 рік включно. Це близько 12,5 тис. примірників книг. Крім того, в каталозі знайшли відображення окремі статті з журналів (49 назв), які передплачувала книгозбірня.
Цей факт відображає певний історичний етап у розвитку бібліографування журнальних статей. «Начиная с 60-х годов в столицах, а с 70-х годов и в провинции, многие библиотеки стремятся раскрыть содержание имеющихся в них журналов и помещают в своих каталогах указатели журнальных статей. Непосредственно вызывалось это отсутствием единого более или менее полного ретроспективного указателя журнальных статей» ^[4].
Каталог Херсонської бібліотеки був визнаний одним з найзначніших каталогів такого роду – у ньому були відображені найпоширеніші журнали другої половини XIX століття, а у третьому доповненні - і першого десятиріччя XX століття. За своїм цільовим призначенням каталог виконував функції реєстраційного, але в ньому, незважаючи на відсутність анотацій, наявні елементи рекомендаційного характеру. Це і принцип розташування матеріалу за галузями знань з виділенням краєзнавчої літератури, і вже згадане включення статей з журналів. Довідковий апарат каталогу складається з «Алфавитного указателя авторов» та «Алфавитного указателя сочинений, изданных без имени автора». Бібліографічний опис, імовірно, у зв'язку з великою кількістю записів, спрощений.
Плодотворною була співпраця Віри Костянтинівни з Михайлом Євгеновичем Беккером – бібліографом-ентузіастом і добрим генієм бібліотеки. Протягом 36 років він був членом бібліотеки, 18 років входив до складу її дирекції, був активним учасником всіх її справ: від складання звітів про роботу, дослідження історії, до опікування будівництвом приміщення.
Третє доповнення до «Систематического каталога...» вийшло з присвятою Віри Костянтинівни: «Памяти Михаила Евгеньевича Беккера, 18-ть лет проработавшему вместе со мной на пользу Херсонской общественной библиотеки и деятельно помогавшему мне в составлении всех библиотечных каталогов, с благоговением посвящаю этот последний скромный труд свой. Херсон. 10 сентября 1910 г.»^[5].
Але ця праця не стала останньою. В пам'ять про заслуги М.Є. Беккера дирекція бібліотеки ухвалює рішення організувати відділ його імені. Ініціатива створення відділу належала Вірі Костянтинівні, а в основу покладено особисте зібрання літератури М.Є. Беккера. У відділі була зосереджена література з питань міського самоврядування та діяльності земства. У 1911 році В.К. Шенфінкель склала двотомний «Систематический указатель отдела имени Михайла Евгеньевича Беккера». У 1-му томі покажчика відображені книги та журнальні статті, що освітлювали діяльність Херсонського міського самоврядування, а також література про міське самоуправління в Росії та інших країнах. Покажчик отримав високу оцінку як у масових, так і в спеціальних виданнях, що висвітлювали проблеми муніципалізації. Один із рецензентів відмітив, що «список составлен Шенфинкель чрезвычайно обстоятельно... Составительница поместила в нем значительное количество статей, рассеянных по органам печати, где особенно начинающему читателю бывает очень трудно их разыскать. Имеются удобные указатели: авторов и предметный. При таких качествах – полноте и удобстве расположения материала – этот список, будучи, в сущности, лишь каталогом одной библиотеки, является в то же время в значительной степени образцовым списком книг и статей по городским вопросам»^[6].
У другому томі «Систематического указателя отдела имени Михайла Евгеньевича Беккера» відображені книги та журнальні статті з питань діяльності земства. У примітках до покажчика В.К. Шенфінкель відмічає, що «классификация большинства отделов позаимствована у Б.Б. Веселовского» (1880-1952) – історика земства, аграрних стосунків. Мається на увазі його «Систематический указатель литературы по земским вопросам» вміщений у додатку до 1-го та 4-го томів чотиритомної «Истории земства за 40 лет» (СПб, 1909-1911).
Другий том покажчика В.К. Шенфінкель не був виданий у друкованому вигляді і зберігається в фондах Херсонської обласної наукової бібліотеки у машинописному варіанті з особистими позначками укладача.
Тільки в рукописному варіанті існує і четверте доповнення до основного «Систематического каталога,..», складене у 1919 році.
У найбільш повній бібліографії робіт В.К. Шенфінкель, що належала С. Сільванському, ці праці не зазначені^[7].
У 1891 році при Новоросійському університеті в Одесі було створене Бібліографічне товариство. Основним його завданням було складання фундаментальної бібліографії з історії Новоросії та Одеси.
Цю ініціативу підтримали більшість провінційних бібліотек краю. Утворення «місцевих» відділів, видання бібліографічних покажчиків, друкованих каталогів – все це сприяло популяризації краєзнавчої літератури.
При Херсонській громадській бібліотеці відділ ім. князя Потьомкіна був утворений ще у 1891 році до 100-річчя з дня його смерті за ініціативою дирекції з метою полегшення можливості всебічного вивчення Новоросійського краю.
Фонд відділу відрізнявся своєю повнотою. Тут були широко представлені книги, брошури, рукописні матеріали, цінна колекція предметів місцевої старовини (медалі, плани, тощо), зібрана та пожертвувана бібліотеці Платоном Йосиповичем Бурачковим. (Пізніше остання була покладена в основу місцевого краєзнавчого музею). Усі вони знайшли своє відображення в «Указателе книг и статей отдела им. Кн. Г.А. Потемкина по истории и состоянию Новороссийского края» (Херсон, 1913). Це близько 1500 назв книг та статей з історії, етнографії, археології, статистики, природознавства, промисловості, сільського господарства, торгівлі, транспорту, морської та річкової справи Новоросії. Широко представлені численні праці відомих істориків Багалія, Мурзакевича, Писаревського, Скальковського, Яворницького, Осадчого, Тезякова та ін. Покажчик зайняв гідне місце серед раніше виданих бібліографічних посібників про край Леонтьєва, Маркевича, Могилянського, Чижикова. За відгуком журналу «Русский библиофил» «Историк и бытоописатель юга также должны быть благодарны администрации херсонской общественной библиотеки за прекрасно составленный систематический обзор всего собранного в библиотеке по части «Nоvоrоssіса». Указатель очень старательно разработан: пересмотрены и разнесены по отделам журнальные статьи. Если бы другие, более богатые южные библиотеки издали такие же указатели по своим материалам, получилась бы полная библиография Новороссийского края»^[8]. Завдяки повноті охоплення матеріалу й точності бібліографічних описів (вся література описувалася de visu) – даний покажчик і в нинішній час є одним з найбільш достовірних джерел для виявлення літератури про край.
Віра Костянтинівна брала активну участь в організації двох філіалів бібліотеки – воєнно-форштатського та забалківського. Нею були складені каталоги на фонди цих відділень. Каталоги першого відділення видавалися у 1901 та 1913 роках, другого – у 1904 та 1913.
Крім бібліографічної, багато часу Віра Костянтинівна приділяла і масовій роботі, яку «она вела ярко и неутомимо: частные книжные выставки, библиографические вечера, вечера художественного рассказывания (В.К. сама была хорошей рассказчицей) были ее излюбленными способами воздействия на массу»^[9].
Вона не перебувала в жодній з політичних партій, але за своїми ідейними переконаннями була соціалісткою.
«В годы наступившей реакции, когда царское самодержавие громило библиотеки, и циркулярами министерства народного просвещения и цензурного комитета из библиотек изгонялось все, что могло хоть намеком поддерживать в обществе дух протеста, Вера Константиновна и ее сотрудницы не только спасали ценные книги от изъятия и уничтожения, но и выдавали их надежным абонентам для чтения, рискуя и своим служебным положением н даже свободой»^[10]. Бібліотека стала центром, навколо якого гуртувалася революційно настроєна інтелігенція. За Вірою Костянтинівною було встановлено нагляд. Із «Донесения начальника Одесского охранного отделения Департамента полиции об идейном разгроме сионистской группировки организацией РСДРП в декабре 1902 г.» від 8 жовтня 1903 р.: «Участники... кружка собираются иногда частями в общественной библиотеке в отдельной комнате, в которую в это время посторонних посетителей не пускают... Там же происходит чтение одиночных экземпляров нелегальной литературы, выписываемой из-за границы»^[11].
9 червня 1907 року В.К. Шенфінкель була заарештована і провела кілька тижнів в Херсонській губернській в'язниці. Звільнена за відсутністю доказів. Проте, в червні 1908 року Вірі Костянтинівні довелося вийти зі складу дирекції «вследствие полученного последней от начальника губернии требования об устранении В.К. от участия в делах библиотеки»^[12].
Але вона залишилася почесним членом бібліотеки. Саме в ці роки за її ініціативою був організований згаданий вище відділ, названий ім'ям М.Є. Беккера, складені та опубліковані основні бібліографічні праці.
«Империалистическая война, Революция, бесконечные интервенции: немцев, англичан, греков, французов, гетьманщина, деникинщина и врангелевщина с их дикой канонадой по Херсону из Алешек в 1919-1920 г.г. – вот обстановка, среди которой проходила работа Б[иблиоте]ки с 1915 по 1920 г.»^[13. У ці роки основною турботою Віри Костянтинівни було збереження фондів бібліотеки, яка стала центром агітаційно-пропагандистської та культурно-просвітницької роботи.
У червні-липні 1919 року В.К. Шенфінкель організувала бібліотечний семінар для сільських бібліотекарів, а в 1920-му брала участь у бібліотечних курсах, організованих Поармом 6. За словами Віри Костянтинівни, «весь 1920-1921 год прошел в непрерывной работе в Красной Армии»^[14].
З 1923 року вона була головою бібліотечної ради, метою якої було керівництво бібліотечною справою в навколишніх селах. «Ни один политпросветовский съезд или семинарий не обходился без ее участия. Когда Херсонский округ входил в состав Одесской губернни, В.К. неизменно принимала деятельное участие в губернских библиотечных совещаниях, и не раз ее умный совет, подсказанный долгим опытом, помогал губернской инспектуре с честью выходить из затруднительного положения»^[15]..
Велику роль зіграла Віра Костянтинівна у формуванні мережі бібліотек на селі. Вона брала безпосередню участь у збиранні грошей, книг та газет для сільських бібліотек. Склала та опублікувала «Азбуку библиотечного дела» для сільських бібліотекарів, яка, на жаль, в нашій бібліотеці не збереглася.
У червні 1926 року в Харкові проходив перший Всеукраїнський бібліотечний з'їзд, на якому були представлені 119 бібліотек, у тому числі і Херсонська в особі В.К. Шенфінкель. Віра Костянтинівна виступила з доповіддю «Передвижная работа».
Бібліографічна діяльність В.К. Шенфінкель в 20-ті роки була максимально наближена до вирішення нагальних проблем того часу. Прикладом цього може служити створення при бібліотеці так званого плакатного музею. На плакатах, крім портретів та знімків, розміщувалися анотовані бібліографічні списки літератури. Особлива увага приділялась складанню списків літератури про край.
«Она целиком отдавала себя делу, жила его радостями, болела его печалями. Она не умела отдыхать, не любила лечиться, не признавала ночного покоя».
Останні роки життя Віра Костянтинівна тяжко хворіла.
27 квітня 1928 року закінчився земний шлях цієї гідної вшанування жінки. Залишилися каталоги, покажчики, звіти, які ще зберігають тепло її рук і добру пам'ять про неї, та живуть започатковані нею традиції.

_________________________________________________________________

1. Лавренев Б.А. Моя первая академия // Собр. соч.: В 8 т. - М., 1995. - Т. 7.- С. 332.
2. О праздновании 50-летия библиотеки. - Фонд Держархіву Херсон. обл. Р2, оп. 1, д. 32, л. 11.
3. Отчет дирекции Херсонской общественной библиотеки за 1896 год и протокол общих собраний. - Херсон, 1897.- С. 7.
4. Здобнов Н.В. История русской библиографии до начала XX века. - М., 1955.- С. 607.
5. Систематичный каталог Херсонской общественной библиотеки: 3-е доп. 1905-1911. - Херсон, 1911.- [С.33]
6. Протопопов Д.Д. [Рецензия] /7 Городское дело. – 1911. - № 15-16. - С. 1196-1197.
7. Сільванський С. Віра Констянтинівна Шенфінкель // Журн. бібліотекознавства та бібліографії . - 1930 . - № 4. - С. 65-71.
8. [Рецензия] // Рус. библиофил. - 1914.- №1.- С.89-90.
9. Коган Л.Р. В.К.Шенфинкель: Некролог // Красный библиотекарь. - 1928. - № 8. - С. 78.
10. Лавренев Б. Моя первая академия // Собр. соч.: В 8 т. - М. , 1995. - Т.7. - С.333.
11. Революционная борьба на Херсонщине в 1905-1907 гг.: Сб. док и мат. - [Херсон], 1962. - С.59-60.
12. Отчет Херсонской Общественной библиотеки и двух ее отделений за 1908 год. - Херсон, 1909. - С. 5.
13. Звіт Херсонської центральної державної бібліотеки за 1926-27 рак. - Херсон, 1928. -С. 5.
14. Звіт Херсонської центральної державної бібліотеки за 1926-27 рак. - Херсон, 1928. -С. 5.
15. Коган Л.Р. В.К.Шенфинкель: Некролог // Красный библиотекарь. - 1928. - N 8. - С. 78.

Праці В.К. Шенфінкель
Друковані каталоги

1. Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки. 1872-1896 / [Сост. В.Шенфинкель]. - Херсон, 1897-1898.
Ч.1. — Тип. А.С.Розенштейна, 1897.– XII, 348 с.
Ч.2. — Тип. М.И.Ковалева, 1898.– 304 с, XXXVI с.

2. Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки: 1–е доп. 1897–1901 / [Сост. В.Шенфинкель].— Херсон: Паровая типо–литогр. О.Д.Ходушиной, 1901. — VIII, 282, XX с.

3. Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки: 2–е доп. 1902–1905 / [Сост. В.Шенфинкель]. — Херсон: Паровая типо–литогр. О.Д.Ходушиной, 1905. — VI, 404, LIVс. 

4. Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки: 3–е доп. 1905–1911 / Сост. В.Шенфинкель. — Херсон: Паровая типо–литогр. насл. О.Д.Ходушиной, 1911. — X., 583 с. + 15 с. прил.

5. Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки: 4–е доп. 1 марта 1911–1919 г. Отд. 4–5. / [Сост. В.Шенфинкель]. — Херсон, 1919. — 160 с. — (Рукопись).

6. [Систематический каталог Херсонской общественной библиотеки: 4–е доп.] Март 1911– 1918. Отд. 6–7. / [Сост. В.Шенфинкель]. — Херсон, Б.г. — 150 с. — (Рукопись).

Бібліографічні покажчики

Систематический указатель отдела имени Михаила Евгеньевича Беккера. I. По вопросам городского самоуправления (книги и журнальные статьи) / Херсон. обществ. б–ка; Сост. В.К.Шенфинкель; Предисл. Л.Г.Осинского.— Херсон: Паровая типо–литогр. О.Д.Ходушиной, 1911. –
Ч.1: Деятельность Херсонского Городского самоуправления. – VI, 57 с. –Алф. указ. имен авт.: с.53–54; Список гласных Херсон. Городской Думы (1871–1910): С.54–57.
Ч.2: Городское самоуправление в России и за грани¬цей. – 166 с.– Алф. указ. имен авт.: С.145 –156.; Предм. указ.: С.157–166.
Рец.: [Рецензия]// Голос Москвы. – 1912. – 26 февр.; Велихов А. Муниципальная библиотека в Херсоне// Городское дело. – 1911. – № 15–16. – С. 1182–1184;
Протопопов Д.Д. [Рецензия] // Городское дело. – 1911. – № 15–16. – С. 1196–1197; [Рецензия] // Городское дело. – 1911. – № 15–16.– С.1182–1184; [Рецензия] // Изв. Астраханского городского общественного управления. – 1911. – № 2 (дек.). – С. 115.
Систематический указатель отдела имени Михаила Евгеньевича Беккера. II отд. Литература по земским вопросам (книги и журнальные статьи) / Херсон. Обществ. б–ка. – Херсон, 1911. –204 с. – Машинопись с рукописными дополнениями В.Ш.
Указатель книг и статей отдела им. Кн. Г.А.Потемкина по истории и современному состоянию Новороссийского края / Херсон. Обществ. б–ка. – Херсон, 1913. – II, 115 , [2] с.: портр. кн. Г.А.Потёмкина, репрод. картины Ф.Я. Алексеева «Вид Херсона в 1787 год «. – А.Ф.
[Рецензия] // Известия Одесского библиографического общества при императорском Новороссийском университете. – Одесса, 1914. – Т.2. Вып. 8. – С.360; [Рецензия] // Рус. библиофил. – 1914. – № 1. – С.89–90.