Сайт Інформаційно-бібліографічного відділу є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Міський клуб любителів книги «Кобзар»
Новини
20.06.2017 11:30

Пізнаємо рідну історію разом!
Теплим та насиченим виявилося інтегроване засідання...

19.06.2017 12:50

"З щирістю шануймо українську мову!": Випускний – 2017
Чи люблять херсонці рідну мову? Як показує досвід,...

14.06.2017 12:10

Кліовці на Католицькій, або Вивчаємо вулиці старого Херсона
Літо – чудова пора для неспішних прогулянок вулицями...



Галерея


Гість | Увійти
Версія для друку
Наш відділ > Наші друзі > Міський клуб любителів книги «Кобзар» > Засідання клубу "Кобзар" > "Нет повести печальнее на свете...": жінки в житті великого Кобзаря (459 засідання)

 31 березня 2012 року відбулося чергове – 459 засідання клубу книголюбів  "Кобзар". З доповіддю "Жінки в житті великого Кобзаря" виступив Заборніков В. А.
"Любов - Господня благодать...", і щасливий художник і поет, на кого зійшла Його благодать. Тому що любов хвилює душу, розбурхує уяву, дарує творче натхнення. Саме так і було в житті великого художника, поета та прозаїка, Академіка російської Імператорської Академії мистецтв – Тараса Григоровича Шевченко. У його житті було багато жінок.
Княжна Варвара Миколаївна Рєпніна, багата поміщиця Ганна Закревська, Марія Максимович – дружина відомого вченого Михайла Максимовича, історика, філолога, першого ректора Київського університету; акторка Катерина Піунова, селянка Харита Довгополенко, юна попівна Феодосія Кошиц, і, нарешті, остання любов Тараса Григоровича – дев'ятнадцятирічна білошвейка Лікерія Полусмак.
Будинок Карташевських у Петербурзі наприкінці  50-х років XІX століття був художнім салоном, у якому збиралися літератори та художники. Бував там і Шевченко. Перед самою першою  поїздкою на Україну він уперше зустрів там Лікерію. Всі думки його були зайняті майбутньою поїздкою, покупкою землі для першого в житті власного будинку. Але як не був заклопотаний, не зміг не помітити юну симпатяшку в українському вбранні з такими звабливими формами, що красень Тургенєв, від якого мліли всі світські дами, писав про неї: "У госпожи Кар...ской находилась в услужении девушка малороссиянка, по имени Лукерья; существо молодое, свежее, несколько грубое, не слишком красивое, но по-своему привлекательное, с чудесными белокурыми волосами и той не то горделивой, не то спокойной осанкой, которая свойственна её племени"...
Вона відразу сподобалася Тарасу. В 50-60 роки в Петербурзі ввійшло в моду малоруське (українське) вбрання. Карташевські завжди наряджали її в національний український одяг з намистом на шиї й стрічками в косах. До того ж і говорила вона співучо по-українському. Це було так хвилююче –зустріти в чужому Петербурзі свою україночку. Коли вона прислужувала Тарасу Григоровичу за столом, подавала одяг або приносила записки від панів, він завжди давав їй "на чай" срібний рубль і обдаровував компліментами.
"Своя україночка", остання любов,  яка так і не стала дружиною великого Кобзаря, яка поставила хрест на його мрії про сімейне щастя, дітей та будиночок над Дніпром. Зрада Лікерії прискорила смерть Тараса Григоровича. Їхні відносини тривали менше двох років, але свій гріх вона буде замолювати біля Тарасової могили до кінця свого життя – до 1917 року...
Все як у Шекспіра: "Нет повести печальнее на свете...". Правда, у нашому випадку в героїв повісті інші імена – Тарас і Лікерія.
 

        Анна Закревська

          Варвара Рєпніна

         Марія Максимович
      Єкатерина Піунова

            Лікерія Полусмак
        
 (у віці 25 років)

          Лікерія Полусмак
        (
в преклонні роки)

 

22.08.2014 07:54
Ярослав

Вдячний авторам сайту за можливість використати його матеріали при підготовці статті про Лікеру Полусмакову у Вікіпедії!

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід