Фрідьєва Н.Я.

У пошуках шляхів до розуму і серця кожного читача: до 130-річчя Надії Фрідьєвої

«Вважала і вважаю себе
солдатом культурної революції».
Н. Фрідьєва

28 листопада 2024 року виповнюється 130 років від дня народження Надії Яківни Фрідьєвої – видатного бібліотекознавця, педагога, фундатора вищої бібліотечної освіти в Україні.

З 1921 по 1982 рр., тобто понад 60 років, до кінця свого життя Н. Я. Фрідьєва жила в Україні: з 1921 по 1928 рр. – у Києві, а з 1928 р. – у Харкові.

Живучи в Києві, вона працювала на бібліотечній ниві, обіймаючи посади інспектора з бібліотечної справи, методиста Губполітосвіти, керівника Київського бібліотечного об’єднання, завідувача Кабінету бібліотекознавства, який сама створила на базі нинішньої Національної парламентської бібліотеки України, брала активну участь у роботі єдиного на той час у Радянському Союзі Українського науково-дослідного інституту книгознавства (УНІК). За часів її участі в діяльності УНІКу було ініційоване й успішно реалізоване високофахове соціологічне дослідження щодо з’ясування читацьких потреб, інтересів, смаків і запитів користувачів. І нині за масштабністю, змістовністю, організаційно-методичними засадами це соціологічне дослідження в бібліотечно-інформаційному просторі України є одним із найфундаментальніших.

З 1928 р. життєвий і творчий шлях Н. Я. Фрідьєвої пов’язаний з Харковом. Зважаючи на значний професійний досвід у розбудові бібліотечної справи, Наркомос УРСР у 1928 р. довірив Н. Я. Фрідьєвій нову відповідальну місію – заснувати в Україні освітню інституцію з підготовки бібліотечних кадрів вищого рівня, яку вона з честю виконала.

Очоливши в 1928 р. бібліотечне відділення факультету політосвіти Харківського інституту народної освіти (ХІНО), Надія Яківна організувала першу в Україні кафедру бібліотекознавства, якою керувала з 1928 по 1935 рр. і виконувала обов’язки професора. У 1929 році Надія Яківна очолила й перший в Україні бібліотечний факультет, організований у структурі Харківського інституту політосвіти (ХІПО).

Паралельно вона здійснювала активну наукову роботу, педагогічну діяльність, постійно вдосконалюючи зміст і методику викладання загальнопрофесійної навчальної дисципліни «Методи роботи з читачем».

Серед найзначиміших праць Н. Я. Фрідьєвої 1928-1935 рр. – посібник «Изучение читателя (опыт методики)» (1927, 1928 рр.). Видання стало настільною книгою не лише для студентів, практичних працівників, а й для науковців. Але зміст цієї книги, незважаючи на значну популярність у бібліотечному середовищі в ті часи, став приводом звинувачення її авторів у правоопортуністичних твердженнях, відриві від генеральної лінії комуністичної партії.

На початку 1931 р. колеги по кафедрі необґрунтовано осудили діяльність свого керівника і зажадали від Н. Я. Фрідьєвої визнання своїх помилок. Вона визнала їх лише частково, кваліфікувавши як «меньшовицько-ідеалістичні». Не допомогли ні її попередні заслуги, ні звання ударника-стахановця. В інституті розпочалися «чистки», арешти. Тому Надія Яківна в 1935 р. змушена залишити викладацьку діяльність і перейти на практичну роботу в Центральну наукову бібліотеку відновленого в 1933 р. Харківського університету, де працювала з 1935 по 1941 рр. ученим секретарем. Дослідження нею діяльності Д. І. Багалія, М. Ф. Сумцова й інших учених університету, спрямованої на створення громадських, народних, шкільних бібліотек і просвіту народу, сприяли формуванню інтересів Н. Я. Фрідьєвої до історико-бібліотекознавчої проблематики. У вересні 1943 р. Надія Яківна повертається в бібліотеку на посаду заступника директора з наукової роботи, яку займала до 1947 р.

Науковий доробок Н. Я. Фрідьєвої налічує понад 70 праць, серед яких: фундаментальне дослідження діяльності публічних і народних бібліотек «Публичная, общественная и бесплатные народные библиотеки гор. Харькова до 1917 г.» (1954 р.) і її монографія «Жизнь для просвещения народа: (о деятельности Х. Д. Алчевской)» (1963 р.).

На особливу увагу заслуговує дослідження Н. Я. Фрідьєвою наукових основ бібліотекознавства. У 60-ті рр. вона рецензувала доповідь німецького вченого проф. Х. Кунце «Бібліотекознавство як наука і предмет викладання у ВНЗ», подану на міжнародну конференцію представників вищих навчальних закладів соціалістичних країн (Берлін, 1962 р.). Основні теоретичні проблеми бібліотекознавства висвітлені нею в статті «До питання про бібліотекознавство як науку» (1971 р.). Вже після виходу на пенсію в 1975 р. Н. Я. Фрідьєва разом з З. В. Гімальдіновою підготувала розділ навчального посібника «Історія бібліотечної справи в Україні (1917–1932)».

Ідеї та праці Н. Я. Фрідьєвої не втратили своєї актуальності. 

Для більш детального вивчення діяльності Н. Я. Фрідьєвої пропонуємо ознайомитися з такими джерелами:

1. Березюк Н. М. Від земського бібліотекаря до ученого : до 120-річчя від дня народж. видатного укр. бібліотекознавця Н. Фрідьєвої / Н. Березюк // Бібліотечна планета. – 2014. – № 4. – С. 34-37.
2. Березюк Н. «И я завидую себе...»  / Н. Березюк // Бібліотечний форум України. – 2015. – № 2. – С. 66-71.
3. Березюк Н. Надія Фрідьєва / Н. Березюк // Бібліотечний вісник. – 1995. – № 3. – С. 25-28.
4. Волкова С. И. Советский библиотековед Н. Я. Фридьева / С. И. Волкова // Советское библиотековедение. – 1980. – № 2. – С. 121-122.
5. Гуревич Р. Всегда в поиске / Р. Гуревич // Библиотекарь. – 1966. – № 3. – С. 40.
6. Самійленко Т. 100 років від дня народження Надії Фрідьєвої / Т. Самійленко // Бібліотечний вісник. – 1995. – № 3. – C. 24-25.
7. Тодорова Є. 120-річний ювілей видатного науковця, педагога, наставника, фундатора бібліотечної освіти в Україні в бібліографічному віддзеркалені / Є. Тодорова // Вісник Книжкової палати. – 2016. – № 3. – С. 6-7.
8. Фрідьєва Надія Яківна : (до 120-річчя від дня народж.) : біобібліогр. покажч. / [уклад.: С. В. Євсеєнко, Н. М. Березюк ; наук. ред. Н. М. Кушнаренко]. – Харків : ХДАК, 2015. – 72 с.