Калинович І.Т.

Калинович Іван Титович  (1884-1927)

Видатний бібліограф, видавець, перекладач, громадський діяч.
Тернистим був його шлях в практичній бібліографії, тобто в складанні найрізноманітніших як за змістом, так і за формою бібліографічних посібників, причому менша частина їх була опублікована, значно більша – залишилася в рукописах, машинописах, картотеках, вирізках і зберігається в основному в архівах Львова.
Почав він цікавитися бібліографією ще у 1903 р., пройшов шлях «своїх університетів» з самостійного оволодіння методами бібліографічної роботи, і перші його бібліографічні праці побачили світ у 1912 р. Вивчивши стан української бібліографії в той час, він зосередив свою увагу на головному завданні: створенні всеукраїнської (загальноукраїнської) бібліографії – репертуарі української книги від початку книгодрукування в Україні. Куди б не кидала його доля - в Брюссель, Відень, Львів, Борислав, він багато часу проводив у бібліотеках, збирав потрібний матеріал, бібліографічно його опрацьовував, систематизував і постійно поповнював свої картотеки всеукраїнської бібліографії. Правда, зрозумівши, що це не під силу зробити одній особі, він обмежив хронологічні рамки (1900 р. до 1926 р.). Збираючи ці матеріали, І. Калинович неодноразово просить письменників, редакторів, журналістів надсилати йому відомості про нову літературу. В архіві Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника зберігаються матеріали і план "Загальноукраїнської бібліографії", яка повинна була являти хронологічний реєстр, де б обліковувалися окремі видання, листівки, періодика,  україніка  в  чужих  мовах, графіка, музикалія.
Бібліограф вважав, що всі зібрані ним матеріали – це лише фундамент, основа майбутньої «Всеукраїнської бібліографії XX ст.». Не маючи змоги підготувати і видати ці матеріали, він публікує їх частинами.
У різних періодичних виданнях "Українське слово" (Львів), "Шляхи" (Львів), "Книжка" (Станіслав), "Україна" (Київ), "Нова Україна" (Прага) та інших друкує різні бібліографічні праці з українознавства, причому в останній період життя І. Калинович усе частіше починає подавати поточну бібліографічну інформацію про українознавчі матеріали за рік. Наприклад, "Літопис української публікації за 1918 рік", "Бібліографія за 1922 рік", "Всеукраїнська бібліографія за 1923 рік" та ін. Особливо багато як опублікованих, так і рукописних бібліографічних покажчиків було присвячено темі "Україніка в чужих мовах, в зарубіжній пресі" – російській, білоруській, німецькій, шведській, польській, чеській, румунській та ін. "Українознавчі матеріали в російських журналах", "Шведська преса про нас", "Польські наукові причинки по українознавству", "Німецькі наукові причинки по українознавству за 1924 рік", "Україніка в чужих мовах і виданнях за 1924 рік" та ін.
Багато працював бібліограф і над краєзнавчими покажчиками, які в основному залишилися в рукописному і часто в незавершеному вигляді.

 

Праці Калиновича І. Т.

20.03.2025
 
Поговорімо про стосунки
19.03.2025
 
Відвертість, емоційність та натхнення: онлайн-зустріч із Василем Зимою
19.03.2025
 
Державна реєстрація народження під час війни в Україні: онлайн-консультація в рамках проєкту «Я маю право»
19.03.2025
 
Відлуння війни, сила кохання в новелі Олеся Гончара «Модри Камень»: засідання читацького онлайн-клубу «Новела»
17.03.2025
 
Коковський Франц Михайлович – правознавець, письменник, драматург, літературний критик, етнограф, перекладач (140 років від дня народження)
14.03.2025
 
Мислення без рамок: як долати стереотипи та упередження
13.03.2025
 
Ласкавим словом і камінь розпалиш
13.03.2025
 
На шляху до ренесансу державності та нові загрози: Україна і Литва від кінця ХХ століття до сучасності
11.03.2025
 
Критичне мислення в умовах інформаційної війни: майстер-клас для херсонських педагогів
08.03.2025
 
Російська пропаганда: історичні маніпуляції та сучасні методи

Календар подій

      1 2
34 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 1516
17 18 19 20 212223
24252627282930
31