Київський період наукової діяльності Віктора Гошкевича

Черговий «Вечір історії з Гончарівкою» пройшов в теплій камерній атмосфері.
Наш гість – Андрій Лопушинський, музеєзнавець, дослідник історії Херсонщини, висвітлив маловідомі факти про київський період життя Віктора Івановича Гошкевича – українського археолога, краєзнавця, громадського діяча, публіциста, засновника газети «Юг», засновника та першого директора Археологічного Музею в Херсоні.

Про київський період життя Віктора Івановича ми згадуємо у зв’язку з його становленням як особистості загалом та науковця зокрема. Власне про його наукову діяльність у київський період дослідниками наводиться не так вже і багато даних. Але розгляд історичних джерел дозволяє розширити й уточнити етапи виникнення зацікавленості Гошкевича до музейної справи та археологічної науки, його науковий вплив на інших істориків та археологів.

Вчений народився у м. Києві в родині професора духовної семінарії. Вихований в інтелігентному, духовному середовищі, В. Гошкевич з дитинства прагнув до розвитку та навчання. Вищу освіту отримав в Київському університеті Св. Володимира на математичному й потім на історико-філологічному факультетах. Важливо зауважити, що в університеті викладачем у Віктора Івановича був Володимир Антонович – яскравий представник руху народників. Він створив так звану «київську школу істориків», до якої ввійшов і Віктор Гошкевич. Навчання у В. Антоновича, безумовно, вплинуло на становлення громадської позиції молодого студента та його зацікавленість археологією.

Пан Андрій опрацьовував «Известия церковно-археологического музея» й дізнався, що починаючи з 1880 р. студент В. Гошкевич передавав археологічні предмети до цього музею: європейські гравюри, китайський пензлик для письма, зразки руди.

Навчаючись в університеті, майбутній археолог одночасно працював в астрономічній обсерваторії та кореспондентом кількох київських газет. Входив до гуртка В. Б. Антоновича. Пан Андрій зазначив, що, скоріш за все, Гошкевич частину своїх статей в газеті підписував псевдонімами. Бо якщо був постійним співробітником, то не міг постійно писати археологічні публікації. Йому ще потрібно було збирати оголошення для газети. Читаючи статті Гошкевича, можна також зробити висновок, що з деякими археологічними знахідками вчений знайомився першим.

Віктор Іванович набув досвіду створення музеїв. Він був співзасновником та творцем «Музею Церковно-Археологічного товариства» у Києво-Печерській Лаврі.

Археологічні дослідження розпочав 1888 року на Черкащині під керівництвом В. Завітневича, де розкопав скіфський курган. Деякий час Гошкевич передавав до музею археологічні знахідки з території Києва.

У 1889 р. зробив своє перше археологічне відкриття. Користуючись археографічними даними і археологічними розвідками, він зумів знайти замок князя Симеона Олельковича, який правив Києвом в XV столітті та локалізувати літописний Городець. За підсумками відкриття в 1890 році Гошкевич опублікував першу наукову роботу: «Замок князя Симеона Олельковича і літописний Городець під Києвом» (Київ, 1890). Цим він уже здобув славу талановитого вченого. 

Поступово Віктора Івановича все більше почала цікавити археологія Південної України з її яскравими та скіфськими старожитностями.

Дякуємо пану Андрію за цікаву та насичену зустріч!