Маніпуляційні прийоми у висвітленні української тематики іноземними ЗМІ
О. Симоненко, канд. політ. наук, наук. співроб. СІАЗ НБУВ
Маніпуляційні прийоми у висвітленні української тематики іноземними ЗМІ
Протягом оглядового періоду з 1 по 30 червня 2015 р. було проаналізовано 347 інформаційних повідомлень зарубіжних інтернет-ЗМІ, у яких висвітлювалися події, пов’язані із ситуацією в Україні. Із них 165 – матеріали західних ЗМІ, 174 – російських ЗМІ.
Проведений аналіз показав, що з наявного загалу матеріалів негативне наповнення щодо України містять приблизно 7 % інформаційних повідомлень у західних та приблизно 52 % російських ЗМІ. З них майже у 12 % інформаційних повідомлень західних ЗМІ та 66 % російських ЗМІ виявлено ознаки маніпуляційних технологій, що проявляються як у специфічному використанні термінології (див. рис. 1, розмір напису вказує на активність використання кожної ідеологеми), так і в особливостях викладу матеріалу.
За результатами дослідження, найбільш поширеними наразі є такі види інформаційних маніпуляцій: зсув акцентів, апелювання до страху, підміна факту думками, дезінформування.
Наприклад, Д. Кисельов у виданні «Вести» критикує британську ВВС, коментуючи одне з останніх інтерв’ю В. Януковича, звинувачує видання за те, що подали це інтерв’ю в «невигідному світлі», та намагається зосередити увагу на так званому референдумі, який проводився в Криму. Російський журналіст стверджує: «Нам Запад говорит, что Крым очень его волнует, мол, надо “по справедливости” и “честно”. Уж если честно, то зачем было из интервью Януковича вырезать кусок, когда он говорит, что на референдуме за выход из состава Украины проголосовали 90 % крымчан?.. Считать чуть ли не единодушное мнение крымчан незначимым, да еще и говорить об этом, значит, либо пренебрегать народом, либо прятать ключевой момент от британцев и пренебрегать уже ими. Впрочем, коллег на ВВС осуждать не стоит. Может, боятся? Ведь тех, кто не вписывается в навязываемую западной пропагандой картину мира, жестко прессуют» (зсув акцентів, апелювання до страху). «Для ВВС страусы Януковича важнее крымского референдума», – зазначив Д. Кисельов (http://www.vesti.ru/doc.html?id=2635097. – 2015. – 28.06). Чи, наприклад, повідомлення в уже згаданому інтернет-виданні «Вести»: «Но даже на краю финансовой пропасти Украина продолжает тратить огромные деньги на войну». Автор, маніпулюючи, зосереджує увагу на тяжкому економічному стані України, не зважаючи на такий аспект, як захист Батьківщини, тим самим переносить увагу аудиторії з небажаних на потрібні йому аспекти та надає важливій проте небажаній інформації другорядного значення (зсув акцентів) (http://www.vesti.ru/doc.html?id=2635132. – 2015. – 28.06).
Зі свого боку, видання «Комсомольская правда» в матеріалі «Михаил Саакашвили: “Кто трепается?! Я трепаюсь?!”« (http://www.kp.ru/daily/26399.7/3275539. – 2015. – 27.06) вдається до дезінформування: «Лето перешло календарную половину, а туристический сезон в Одессе провален полностью, и пляжи пустуют».
Подібний маніпулятивний прийом зустрічаємо і в матеріалі видання «Независимая газета» (http://nvo.ng.ru/gpolit/2015-06-26/1_ukraina.html. – 2015. – 26.06), цитата з якого «Киев предпринимает новые попытки втянуть РФ в войну» відображає не сучасні українські політичні реалії, а думку автора матеріалу про них, яка, утім, видається за факт (підміна факту думками, дезінформування).
Результати моніторингу виявили також активне використання ЗМІ таких інформаційних маніпуляцій, як анонімний авторитет і ствердження.
Так, зокрема, невказаний «Первым каналом» (http://www.1tv.ru/news/world/286511. – 2015. – 24.06) експерт говорить про те, що «…национализм на Украине не зарождается – он существовал давно». У цьому контексті автор апелює свої думки до якогось експерта, нібито сама згадка слова «експерт» повинна викликати довіру до цього повідомлення (анонімний авторитет). Автор повідомлення А. Чаленко «Бузину убили бандеровцы, вернувшиеся с войны в Донбассе» (Комсомольская правда (http://www.kp.ru/daily/26395.4/3272249). – 2015. – 18.06), використовуючи маніпулятивну технологію ствердження, зазначає, що «я хочу посмотреть в глаза тем российским либералам, которые не могут найти ни бандеровцев, ни нацистов в Киеве», спрямовуючи аудиторію на відповідні висновки.
Зустрічаються в матеріалах видань також часто й маніпулятивна технологія констатація факту: «Сегодня в украинском Кабмине если и могут хоть что-то считать, то оставшиеся до дефолта дни» (Над Украиной нависла угроза черной пятниця (http://www.vesti.ru/doc.html?id=2634245). – 2015. – 25.06). Або: «ВСУ из гранатометов обстреляли поселок Ясное, что под Докучаевском. По Спартаку била украинская артиллерия, расположенная близ Авдеевки. Украинские военные с боем пытались занять ключевые позиции у Красного Партизана, рядом с Горловкой. ВСУ так же обстреливали Пески, что рядом с Донецким аеропортом, и трассу Бахмутка (Вести.ru (http://www.vesti.ru/doc.html?id=2634246). – 2015. – 25.06). Таким чином, детально розкриваючи військові дії ВСУ, проте ні разу не згадавши про обстріли з протилежної сторони, автор вдається до маніпулятивної технології однобічність висвітлення подій.
За результатами моніторингу також було виявлено, що російські ЗМІ частіше почали вдаватися до такого методу інформаційної маніпуляції, як блискучий фантик: «А вот дефицит лекарств в республике, разразившийся около месяца назад из-за блокады, объявленной Киевом Донбассу, сегодня удалось переломить, благодаря российским гуманитарным конвоям. Теперь в ДНР достаточно и перевязочного материала и жизненно необходимых препаратов. Привезенные лекарства и медикаменты под контролем минздрава ДНР распределят по республиканским больницам (Вести.ru (http://www.vesti.ru/doc.html?id=2634245). – 2015. – 25.06). Варто також відзначити, що «Вести» часто вдаються до такої маніпулятивної технології, як коментарі. Наприклад: «Западные кредиторы, конечно, могут долго публично демонстрировать свою озабоченность. Если бы не одно “но”. Объявление дефолта даст им право потребовать моментальной выплаты всего внешнего долга. А то, что он уже вдвое превышает весь украинский бюджет, то это лишь на руку: остатки украинской независимости – неликвидный товар. Обойдутся недорого» (Над Украиной нависла угроза черной пятниця (http://www.vesti.ru/doc.html?id=2634245). – 2015. – 25.06).
У свою чергу, назви інформаційних повідомлень «Минфин Украины готовит граждан страны к дефолту» (http://www.vestifinance.ru/articles/59299. – 2015. – 26.06) та «Киев отрекся от прав человека» (Российская газета (http://www.rg.ru/2015/06/04/a1126079.html). – 2015. – 3.06.) говорять про маніпулювання заголовком.
При цьому такі методи, як створення асоціацій і створення інформаційної хвилі, характерні майже для всіх інформаційних повідомлень стосовно України в російських ЗМІ.
Окрему увагу було приділено маніпулятивному дискурсу, зокрема застосуванню в інформаційних повідомленнях дискурсивних одиниць маніпулятивного характеру, використання яких спрямоване на підсилення ефективності дії інших інформаційних маніпуляцій. Навіть у випадку, на перший погляд, об’єктивних повідомлень наявність у тексті дискурсивних одиниць маніпулятивного характеру може створити негативний емоційний фон, сформувати негативну асоціацію, стереотип тощо. Наприклад, «хунта», «Незалежна», «нацисти», «необандеровці» тощо. З іншого боку, за допомогою відповідних дискурсивних одиниць може відбуватися як інформаційна легітимізація, так і делегітимізація окремих процесів. Так, вживання абревіатур «ДНР» і «ЛНР» без лапок легітимізує на підсвідомому рівні ці самопроголошені утворення, створюючи уявлення про їх визнання світовою спільнотою. Або, наприклад, російський журналіст А. Гришин у статті «Стоп, машина! Задний ход!» (http://www.kp.ru/daily/26396.7/3272907. – 2015. – 20.05), використовуючи маніпулятивний тег «герої АТО» в лапках, тим самим, вказує на протилежне значення слова «герой».
З другого боку, використання такої дискурсивної одиниці, як Незалежна без слова Україна російські ЗМІ намагаються виразити свою зверхність, спрямовуючи тим самим увагу аудиторії на підсвідоме «звуження» можливостей Української держави.
Здійснений аналіз результатів моніторингу зарубіжних ЗМІ покликаний не лише визначити, які саме зарубіжні ЗМІ вдаються до інформаційних маніпуляцій і беруть, таким чином, участь в антиукраїнській пропаганді, а й виявити домінуючі маніпулятивні тренди з метою вироблення інструментів для мінімізації їхнього негативного впливу.
