Михайло Комаров та його бібліотека

Зленко Г.Д. Михайло Комаров та його бібліотека // Бібліотечний вісник. – 1994. – №3. – С. 29-33.

(До 150-річчя від дня народження)

На бурхливій хвилі українського духовного відродження, що прокотилася в Одессі влітку 1918 р., визріла ідея заснувати тут першу національну бібліотеку. «В Одесі, - писав редактор газети «Вільне життя» М.Слабченко, – зараз дві значні бібліотеки: цілком наукова університетська і для широких кіл людності публічна. Залишаючи на боці університетську бібліотеку, яка має спеціальні завдання... і українізація якої залежить од українізації цілого університету, зараз можна балакати лише про публічну бібліотеку. Звичайна чемність повинна була б підказати міському самоврядуванню... що вже є час звернути увагу на цілком справедливі домагання одеської української людності і утворити при публічній бібліотеці українські відділи, цебто перестати лічити українську мову, літературу, історію, географію за руські. В цім, власне, і виявилась би українізація бібліотеки, ця українізація ніскільки б не ламала бібліотечного укладу, ніскільки б не порушила бібліотечної гармонії. Але про таке, навіть маленьке: щоб в публічній бібліотеці були українські відділи, нема чого й гадати. Досить яскраве вороже відношення до всього українського міського самоврядування... Зовсім натурально, що в одеської української інтелігенції мимоволі виникає думка про утворення в Одесі значної української бібліотеки... Потреба в українській бібліотеці в Одесі пекуча…»
Прихиляючись до до цієї вельми актуальної думки, один з кореспондентів «Вільного життя» педагог і лексикограф В.Буряченко згадав зібрання книжок славнозвісного літературного й культурного діяча М.Ф. Комарова, яке, на його погляд, могло б стати реальним підмурівком української бібліотеки в Одесі. «Не можна лишити, – наголосив він, – щоби такий скарб марно лежав у той час, коли відчувається така нагальна потреба в українських бібліотеках». Читати ще.