Головна Новини Михайло Прокопович Гуменюк - історик української бібліографії

Михайло Прокопович Гуменюк - історик української бібліографії

05.12.2023 14:41

5 грудня 2023 року  виповнюється 105 років від дня народження українського бібліографа, книгознавця, літературознавця, літературного критика Гуменюка Михайла Прокоповича.

Після закінчення у 1939 р. Житомирського учительського інституту (нині – Житомирський державний університет імені Івана Франка) працював учителем української мови і літератури в сільській школі. Учасник Другої світової війни. Демобілізувавшись, Михайло Прокопович деякий час працював бібліотечним інспектором Львівського облліту, з 1947 р. старшим бібліографом, з 1954 р. – завідувачем відділу наукової бібліографії у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника (ЛНБ; нині – Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника). Екстерном закінчив філологічний факультет Львівського державного (нині – національного) університету ім. І. Франка (1952).

Становлення М. Гуменюка як бібліографа і дослідника відбувалось у ЛНБ ім. В. Стефаника під впливом його вчителя Ф. Максименка. З іменем ученого нерозривно пов’язаний розвиток бібліографічної діяльності в Україні в 1950-1980-х pp. Він є автором і співавтором понад 170 публікацій: статей-досліджень про видатних діячів – фундаторів української бібліографії, історію вітчизняних періодичних видань, національну бібліографію, літературознавчих і публіцистичних студій, рецензій на бібліографічні покажчики, художні твори та ін. М. Гуменюк вважав пріоритетним завданням створення Українського бібліографічного репертуару, розробляв його теоретичні та організаційні засади. У 1967 р. він виступив з пропозицією відновити роботу з укладання репертуару української книги, яку розпочав Ю. Меженко у 1945-1949 рр. (стаття «Підсумки необхідні: до проблеми створення повної бібліографії української книги» виклавши у ній свій погляд на специфіку української книги і видання української національної бібліографії. Творчо використовуючи унікальні фонди ЛНБ, вивчав діяльність перших бібліографічних товариств в Україні, досліджував часописи («Бібліологічні вісті», «Друг», Житє і слово», «Жовтень», «Народ», «Світ»), зокрема, аналізував бібліографічну інформацію на їхніх сторінках. Велику увагу приділяв літературознавчій персональній бібліографії. У його доробку – бібліографічні посібники «Письменники радянського Львова» (вип. 1, 1960, за участю Є. Лазеби), «М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький» (1962, співавтор Є. Кравченко), покажчики про класиків української літератури: Л. Глібова, П. Грабовського, Я. Галана, П. Козланюка, І. Котляревського, Леся Мартовича, І. Тобілевича, С. Тудора, Марка Черемшину, І. Франка та ін. Упорядник краєзнавчих щорічників «Соціалістична Львівщина» (1953, 1954, 1956, у співавторстві), «Радянські Карпати» (1978, у співавторстві).

Найважливіший науковий доробок М. Гуменюка – ґрунтовне історико-бібліографічне дослідження, що має першоджерельний характер, – «Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ століття» (1969). Це перша в Україні монографія з історії української дожовтневої бібліографії. У ній за хронологічним принципом уміщено нариси-портрети 15 видатних представників української науки і культури, які не були професійними бібліографами: М. Максимовича, О. Лазаревського, П. Єфименка, Я. Головацького, Г. Данилевського, М. Комарова, Х. Алчевської, І. Франка, М. Павлика, В. Лукича (Володимира Левицького), І. Павловського, В.  Доманицького, Б. Грінченка, розкрито їхню роль у започаткуванні тих чи інших видів бібліографії в Україні. Попри підтримку з боку академіка АН УРСР, поета М. Рильського, який дав рекомендацію до друку книги в 1963 р., схвалення авторитетними бібліографами Ф. Максименком, Ю. Меженком, М. Ясинським з ідеологічних причин її опублікування тривалий час блокувалося. Так само не дозволялася незручна для влади інтерпретація багатьох фактів та історичних подій, табуювалися певні імена, книги, діаспорні видання. Логічним і хронологічним продовженням цієї праці М. Гуменюка став збірник «Біля джерел української радянської бібліографії» (опублікований посмертно, в 1991 р.), в якому висвітлено діяльність Ю. Меженка, К. Копержинського, І. Бойка, В. Гущина, І. Калиновича, розкрито місце бібліографії в працях академіків Д. Багалія, М. Возняка, П. Тутковського.

М. Гуменюк був членом редколегій усіх тематичних збірників статей, виданих ЛНБ ім. В. Стефаника в 1972-1980 рр. Автор численних статей про українські часописи та бібліографів, уміщених в Українській літературній енциклопедії, енциклопедичному словнику «Книговедение». Співпрацював із журналами «Архіви України», «Вітчизна», «Жовтень», «Радянське літературознавство», «Література в школі», «Советская библиография», «Соціалістична культура», багатьма газетами.

Особовий архів М. Гуменюка зберігається в рукописному відділі ЛННБ ім. В. Стефаника (ф. 226).

 

Для більш детального вивчення діяльності М.П. Гуменюка  пропонуємо ознайомитися з такими джерелами:

  1. Ільницька Л. І. Список праць М.П. Гуменюка та літератури про нього / Л. І. Ільницька // Гуменюк М.П. Біля джерел української радянської бібліографії. – Київ, 1991. – С. 131-145.
  2. Королевич Н.Ф. Михайло Гуменюк (1918-1988) / Н.Ф. Королевич //  Українські бібліографи XX століття / Н.Ф. Королевич. – Київ: Кн. палата України, 1998. – С. 264-265.
  3. Кошик Н. Внесок М. П. Гуменюка у дослідження історії української бібліографії / Н. Кошик // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника : [зб. наук. праць]. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 57-63.
  4. Купчик К. Визначний український бібліограф : до 100-річчя від дня народження М. Гуменюка (1918-1988) / К. Купчик // Дати і події. – 2018. – № 2. – С. 112-115. 

Календар подій

    1 2 3 4
56 7 8 91011
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29