Міжнародний день зниклих безвісти дітей

Міжнародний день зниклих безвісти дітей

 «Зникнення дитини – це трагедія не тільки для батьків,

а й для всієї країни»

  Д. Лубінець

Сьогодні, 25 травня, світ відзначає Міжнародний день зниклих безвісти дітей. Ініціатива проведення цього дня виникла у США. 25 травня 1979 року в Америці, після занять у школі додому не повернувся шестирічний хлопчик Ітан Патц, пошуки якого були безуспішними. Через чотири роки після цього президент США Рональд Рейган оголосив 25 травня Національним днем зниклих безвісти дітей. У 1984 році в країні було створено Національний Центр пошуку зниклих безвісти дітей, а також дітей, які стали жертвами експлуатації.

У Європейському Союзі День зниклих безвісти дітей проводиться з 2002 року для висловлення європейською спільнотою солідарності зі зниклими дітьми. Символом цього дня є маленька квіточка – синя незабудка. Назва рослини говорить за себе: не забувай, памʼятай мене!

У 2019 році Україна долучилася до всесвітньої тенденції і запровадила відзначення 25 травня Дня зниклих безвісти дітей.

В Україні проблемою зникнення неповнолітніх протягом близько 20 років активно займається громадська організація «Магнолія», завдяки діяльності якої було знайдено понад 2-х тисяч загублених діток. На жаль, в нашій країні ситуація складна: до поліції надходить близько 10 тисяч заяв про зникнення дитини на рік. Така статистика була у мирні часи. Ймовірно, що під час війни ситуація лише ускладнилася.

Метою Дня зниклих безвісти дітей є привернення уваги людства до цієї гострої проблеми, залучення до активізації пошуку, підвищення поінформованості батьків стосовно методів захисту дітей від викрадення, поширення інформації щодо зниклих діток за допомогою засобів масової комунікації.

 «Зникнення дитини –  невимовна трагедія та горе для батьків та близьких. Коли дитина потрапляє у незнайоме місце та позбавлена зв’язку з рідними, виникають серйозні ризики для її життя та здоров’я, небезпека потрапляння у ситуації насильства, торгівлі та експлуатації. Україна вже десять років потерпає від збройної агресії рф. В умовах війни збільшуються випадки зникнень дітей. Постійні обстріли, примусова евакуація, депортація, хаотичні переміщення, втечі, викрадення – не повний перелік факторів, які є каталізаторами цього явища. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на гарячу лінію Уповноваженого звернулись 1164 особи щодо розшуку 1918 дітей. Переважно це діти з Донецької (зокрема м. Маріуполь), Київської та Харківської областей», – йдеться на сайті «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини».

Причини зникнення безвісти дітей:

1) діти самостійно йдуть з дому (за даними поліції 75% зниклих дітей – це підлітки у віці 13–17 років, які йдуть з дому. Дітей спонукають іти з дому такі причини, як: неблагополучна родина, в якій нехтують батьківськими обов’язками, перехідний вік, суперечки з батьками);

2) дитина загралася і заблукала (причиною є неуважність та недбалість дорослих);

3) дитину викрали або вбили.

Оскільки ми не можемо знати про наміри оточуючих, то повинні докласти максимум зусиль, щоб убезпечити дитину, адже дитина – це насамперед наша відповідальність. Потрібно бути постійно поруч, дотримуватись простих правил безпеки:

• не залишайте дитину без нагляду у громадських місцях;
• встановіть маячок на мобільний телефон дитини, щоб знати, де вона знаходиться;
• поясніть дитині, що не можна розмовляти і тим більше брати щось у незнайомих людей або проводжати їх, сідати з ними в авто (якщо це вже сталося, треба голосно кричати, звати на допомогу та звертатися до перехожих);
• дитина повинна знати своє прізвище, ім’я та адресу, щоб поліція швидше знайшла батьків;
• не будьте байдужими до своїх дітей: цікавтеся їхніми захопленнями, прагненнями та тривогами; дитина повинна бути впевненою, що її люблять, що для батьків її здоров´я і життя – завжди на першому місці (сайт «Українська громада»).

Щоб повідомити про зниклу дитину, необхідно: якщо ви знаєте про дитину, яка зникла безвісти, та немає ніяких підтверджень її загибелі, слід звернутись у будь-який відділок Національної поліції. Це можуть зробити:

• родич;
• представник військового формування;
• орган державної влади;
• орган місцевого самоврядування;
• громадське об’єднання;
• будь-яка інша людина, яка знає про зникнення.

У відділку треба буде написати заяву про зникнення дитини. Поліцейські додатково опитають вас щодо всіх обставин зникнення, які відомі. Після цього дані про дитину додадуть у  реєстр зниклих безвісти.

З питаннями щодо зниклих безвісти ще можна звертатися  за телефоном гарячої лінії поліції, а також за телефоном  Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин:

• по Україні – 0800 339 247,

У світі щороку зникають безвісти 8 мільйонів дітей, в Європейському Союзі понад 250 тисяч, в Україні реєструється близько 4 тисяч випадків зникнення за рік. Діти зникають з різних причин, включаючи конфлікти, насильство, жорстоке поводження та експлуатацію, війни та катаклізми. У разі зникнення дитини батьки відчувають невимовний біль, повідомлення про знаходження та повернення дитини стає найбажанішою звісткою для родини.

Міжнародний день зниклих безвісти дітей – це не лише нагадування про трагедії окремих родин, а й заклик до світової спільноти об’єднати зусилля у боротьбі з дитячими зникненнями. В Україні, яка переживає наслідки війни, ця проблема набуває особливої гостроти. Зникнення дитини – завжди трагедія, яка торкається серця кожної людини. Наш обов’язок – не залишатися осторонь, бути уважними до власних дітей і до чужих, підтримувати ініціативи з пошуку, вчити правилам безпеки, вимагати прозорості та відповідальності від усіх органів, які залучені до розшуку. Символічна незабудка — це не просто квітка, а знак пам’яті, надії та солідарності. Ми не маємо права забути жодну дитину, яка зникла. Кожна з них – безцінне життя, яке повинно бути знайдено.

Радимо почитати: