П’єсі Володимира Винниченка «Брехня» – 115 років

Винниченко В. Фото з сайту  Librarius

П’єсі Володимира Винниченка «Брехня» – 115 років

Володимир Кирилович Винниченко широко відо­мий як видатний письменник, творець новітньої україн­ської прози і яскравий політичний діяч часів Української Народної Республіки. Його літературна спадщина – золотий фонд України. Появу перших творів Володимира Винниченка вітали Іван Франко і Леся Українка. Михайло Коцюбинський у 1909 році писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка».

Творчість Володимира Винниченка умовно поділяють на три періоди: до першого входять твори «малої форми», написані з 1902 року до наступу реакції, що сталася після революції 1905 року. До другого періоду зараховують оповідання, п'єси і романи, які з'явилися після революції 1905 року. Третій період охоплює твори, написані в еміграції. П’са «Брехня» належить до другого періоду творчості письменника.  Написана вона у 1910 році. На творчість Володимира Винниченка  цього періоду вплинули філософські концепції  німецького філософа Фрідріха Ніцше, які стимулювали його до роздумів над «проблематичністю, історичністю, крихкістю основних моральних понять». Письменник шукав моделі нової моралі, яка б замінила стару, на його думку,  – лицемірну й анахронічну.

Драма «Брехня» стала першою ластівкою неореалістичного репертуару В. Винниченка. Саме цьому твору письменник і театральний критик Микола Вороний присвятив  статтю «В путах брехні». Микола  Вороний вважав, що названа п’єса якнайкраще репрезентує новий напрямок у драматургії: «…Власне неореалістична течія в драмі і звертає мою увагу. До неї належать такі імена:. Ібсен (в другім періоді своєї творчості), Пшибишевський, Виспянський, Гауптман, Чехов і, оце недавно, до їх грона прилучився наш В. Винниченко. Вони утворили нову концепцію драми, дали їй іншу будову, характер». І далі критик конкретизує: «Нова драма малює боротьбу індивідуума з самим собою, це драма почувань, докорів сумління, драма неспокою, вагання волі, ляку і жаху; це страшливий образ кривавого бойовища в душі людини. Вся увага художника в ній скуплюється на психологічній концепції, через те, не пориваючи з реальністю, він інтригу, зовнішні обставини, побутові ознаки відсуває на другий план».

Головна героїня – Наталія Павлівна, у яку закохані всі довкола чоловіки і до якої із особливою прихильністю ставляться жінки. Образ Наталії Павлівни у п’єсі єдиний, що не отримав авторської характеристики – ні зовнішньої, ні внутрішньої. Однак саме її образ найповніше розкривається у творі. Наталія Павлівна йде на компроміс із совістю і створює цілу апологію брехні, «де істина є постаріла брехня», тому будь-яка брехня може стати істиною. Зрештою, це для неї не має значення, бо «людям зовсім не треба правди чи брехні, їм треба щастя. Коли брехня може се дати, слава брехні!». Усвідомивши таке принципове її виправдання, Наталія Павлівна застосовує свій принцип і в житті, використовуючи брехню як зброю для побудови стосунків між близькими людьми. Узаконюючи брехню, вона переконує: якщо «знаєш, що не для себе брешеш, а для того, кому брешеш, то се зовсім не важно, треба тільки щоб ся брехня давала радість».

Отже, у цьому творі Володимир Винниченко вдається до аналізу глобальних проблем, які століттями хвилюють людство. Як майстер інтелектуальної драми він ставить глибоко філософські, загальнолюдські, одвічні питання про любов до ближнього, добро і зло, правду і брехню й ту тонку грань, на якій вони переходять з одного в інше.

Уперше п'єса «Брехня» була опублікована у всеукраїнському часописі «Літературно-науковий вісник»  у 1910 році. Окремим виданням твір побачив  світ у 1915 р. у Харкові.

Літературно-науковий вісник (часопис 1910 р.). Фото з сайту Чтиво

На українській сцені п’єса «Брехня» мала чимало сценічних інтерпретацій. Уперше її було поставлено на сцені художнього театру Миколи Садовського. Прем’єра вистави відбулася 20 січня 1911 р. Автором постановки був відомий режисер Іван Мар’яненко. Ця вистава у театрі Миколи Садовського мала значний успіх, її називали початком нового, європейського театру. Режисер-постановник вистави Іван Мар’яненко захопився своєрідним «поєднанням у п’єсі актуальної моральної проблематики з її філософським звучанням – що є істина?». На думку митця, це питання було і лишається найголовнішим, над яким б’ється людський розум, бажаючи пізнати мету і сенс існування людини і світу, що її оточує. Відомо, що Володимир Винниченко в час інсценізації його п’єси трупою Миколи Садовського перебував у еміграції. На прем’єру він приїхав нелегально і не був повністю задоволений сценічним втіленням своєї п’єси, а відомий історик театру Дмитро Антонович взагалі свідчив, що «сам автор, інкогніто бувши в театрі на першій виставі, не пізнавав ні свого твору, ні свого замислу».

У сезоні 1910-1911 років виставу «Брехня» в театрі Миколи Садовського показали 4 рази, і щоразу вона йшла з аншлагами. Літературно-театральний критик Павло Богацький зазначав, що  постановка п’єси «Брехня» Володимира Винниченка ознаменувала початок театральної реформації і саме завдяки їй люди почали ходити до театру більше і з більшим задоволенням. У наступному сезоні вистава «Брехня» в театрі Миколи Садовського була поновлена. За свідченнями літературного критика Василя Короліва, порівняно з першою виставою, п’єса «йде добре, – все ж таки її, так мовити, далеко не використано, не надано їй душі живої, не оброблено не обточено її так, як вона того варта і як те може зробити такий сильний театр, як театр Садовського». Микола Садовський через кілька років втретє особисто відновлює «Брехню». Прем’єра відбулася 5 жовтня 1916р.

Через кілька місяців після першої вистави (20 січня 1911 р.) театру Миколи Садовського, 25 травня 1911 р. відбулася прем’єра вистави «Брехня» на сцені Львівського театру «Руська бесіда» (режисер – Йосип Стадник). Постановка вперше була представлена глядачам ще 8 травня в Чернівцях, де театр був на гастролях. Також драма «Брехня» було поставлено у 1911 р. в Одесі в Українському клубі аматорською групою. Рецензент газети «Рада» високо  оцінив цю виставу. Як і виставу трупи Миколи Садовського, одеську постановку пов’язують з новим психологічним театром. Того самого 1911 р. п’єса «Брехня» була поставлена трупою драматурга й режисера Трохима Колесніченка в Катеринославі (нині Дніпро).

Драма «Брехня» стала справжнім шедевром Володимира Винниченка, привернувши  увагу критики і, що особливо важливо, – театрів. П’єса здобула широку популярність і за кордоном, зокрема в Німеччині, країнах Кольського півострова – на батьківщині творців нової європейської драми та в Італії. «Брехня» була однією з перших п’єс Володимира Винниченка, що піддавалась осмисленню як власне «нова» драма.

На Ютуб-каналі містяться цікаві відеоматеріали про драму «Брехня» Володимира Винниченка. Це вистава 1991 р. у виконанні акторів  Дніпровського національного театру ім. Т. Шевченка (режисер – заслужений діяч мистецтв України Микола Волошин)  і трейлер у виконанні акторів Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (режисер-постановник Анна Козирицька). Запрошуємо до перегляду!

Джерела:

1. Винниченко В. Брехня: пєса на 3 дії / В. Винниченко // Літ.-наук. вісн.  – Львів, 1910. – Т. 52 . – Кн. 2. –  С. 3-57.
2. Винниченко Володимир Кирилович. УКРЛІТ. ORG [Сайт]. –  Електрон. дані. –  Режим доступу : http://ukrlit.org/vynnychenko_volodymyr_kyrylovych. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 15.04.2025.
3. Вороний М. Театр і драма [Електронний ресурс]: [зб. ст.] / М.  Вороний. – Київ  : Вид-во «Волосожар», 1913. – 176с.  – Електрон. дані. – Режим доступу : https://elib.nlu.org.ua/view.html?id=496. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 15.04.2025.
4. Драматургія В. Винниченка: проблематика, особливості поетики // Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків [Сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://ukrlit.net/item/1130.html. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 13.04.2025.
5. Сорока М. Інтерпретація творів Володимира Винниченка в українському театрі і кіно ХХ – початку ХХI ст.: дисертація / М. Сорока // Чтиво [Сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу :  https://shron1.chtyvo.org.ua/Soroka_Maryna/Interpretatsiia_tvoriv_Volodymyra_Vynnychenka_v_ukrainskomu_teatri_i_kino_KhKh_pochatku_XXI_stolit.pdf.  – Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.04.2025.

Відеоматеріали:

1. Драма «Брехня» В. Винниченка, 1991 рік. [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=Aqb13XAKx_Q. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 17.04.2025.
2. Трейлер вистави «Брехня» за п’єсою В. Винниченка  [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=QZOPzboFF50. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 17.04.2025.

Матеріал підготувала Діна Бондаренко,
головна бібліотекарка